Рішення № 52718083, 19.10.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9875/15-ц

Провадження № 2/161/3177/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Плахтій І.Б.,

при секретарі Стецюку Р.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, від імені якого діють законні представники ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Луцький міський відділ УДМС України у Волинській області, Служба у справах дітей Луцької міської ради, про виселення з житлового приміщення, зняття з реєстраційного обліку,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Державний ощадний банк України», від імені якого діє філія Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3, від імені якого діють законні представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення з житлового приміщення, зняття з реєстраційного обліку. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, вказали Луцький міський відділ УДМС України у Волинській області. Позов мотивували тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 17.10.2013 року в рахунок погашення заборгованості перед банком в розмірі 293899,88 грн. за кредитним договором №3386 від 10.10.2007 року звернено стягнення на предмет іпотеки, належну ОСОБА_5 та ОСОБА_6 квартиру по пр. Соборності 19-а/11 в м. Луцьку. Цим же рішенням виселено з вказаної квартири ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Під час виконання рішення суду було встановлено, що в іпотечній квартирі зареєстровано малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Законному представнику малолітнього ОСОБА_5 28.05.2015 року банком було надіслано вимогу про звільнення житлового приміщення, на яке було звернуто стягнення, в тому числі і малолітнім ОСОБА_3 Однак, вимога про виселення малолітнього не виконується. Наявність зареєстрованих осіб ускладнює процедуру реалізації предмета іпотеки, порушує права позивача і унеможливлює виконання рішення суду.

А тому, просить суд виселити ОСОБА_3 з житлового приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку в Луцькому МВ УДМС України у волинській області.

Ухвалою суду при відкритті провадження у справі до участі в ній в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено Службу у справах дітей Луцької міської ради.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав з викладених у позовній заяві підстав. Просив позов задовольнити.

Законні представники неповнолітнього відповідача в судове засідання не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи. ОСОБА_5 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 подала суду заперечення проти позову. Вказувала на те, що діти мають безумовне право на реєстрацію за місцем проживання одного з батьків. Виселення малолітньої дитини буде незаконним і негуманним. Крім того, покликалася на висновок Верховного суду України, викладений в постанові від 18.03.2015 року (№6-39цс15), в якій вказується на неможливість виселення з іпотечного жилого приміщення у звязку зі зверненням стягнення на нього без надання іншого постійного житла, якщо іпотечне майно було придбане не за рахунок кредиту. А тому, просила в задоволенні позову відмовити.

Представник Служби у справах дітей вважає за неможливе виселення малолітнього ОСОБА_3 без надання іншого житла, оскільки будуть порушені права дитини.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 17.10.2013 року (а.с.14-16) у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №3386 від 10.10.2007 року в розмірі 293899,88 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки, трьохкімнатну квартиру м. Луцьку по пр. Соборності, 19а/11, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6, шляхом продажу на прилюдних торгах з дотриманням вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, ухвалено виселити ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітню ОСОБА_8.

Рішення відповідачами не оскаржувалось, набрало законної сили і перебуває на виконанні (а.с.31-34).

Обовязковість виконання судового рішення, що набрало законної сили установлена ст.124 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст.14 ЦПК України.

Однак, судове рішення відповідачами у вищевказаній справі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 разом з неповнолітньою ОСОБА_8 не виконується.

Більше того, після набрання вказаним рішенням суду законної сили у відповідача ОСОБА_5 народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був зареєстрований у квартирі в м. Луцьку по пр. Соборності, 19а/11, на яку згідно з рішенням суду було звернуто стягнення та виселено всіх мешканців.

Так, з довідки місцевого обчислювального центру від 25.06.2015 року (а.с.10) вбачається, що в квартирі за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності, 19а/11 зареєстровані ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5

28.05.2015 року банком було направлено повідомлення ОСОБА_5, як законному представнику малолітнього ОСОБА_3, про звільнення іпотечної квартири в добровільному порядку (а.с.11).

В своїх запереченнях законний представник малолітнього ОСОБА_3 ОСОБА_5 покликається на висновок Верховного суду України, викладений в постанові від 18.03.2015 року (№6-39цс15), який просить врахувати при вирішенні справи. А саме, те що квартира не була придбана за кредитні кошти, а тому, з неї не можна виселяти без надання іншого жилого приміщення, у відповідності з ч.2 ст.109 ЖК України.

Відповідно до ч.2 ст.214 ЦПК України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Аналізуючи обставини справи, суд вважає, що висновок ВСУ, викладений в постанові від 18.03.2015 року (№6-39цс15), не підлягає врахуванню у даних спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

Відповідно до задекларованого у принципі 4 Декларації прав дитини, а також гарантованого ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», діти - члени сімї власника житлового будинку мають право користування займаним приміщенням на рівні з власником.

Згідно зі ст.64 Житлового кодексу України діти відносяться до членів сімї наймача житлового приміщення. Вони здійснюють права користування цим приміщенням нарівні з батьками.

Малолітній ОСОБА_3 був зареєстрований за місцем проживання матері ОСОБА_5 в квартирі за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності, 19а/11, яка належала їй та ОСОБА_6

Однак, ОСОБА_5, ще до реєстрації місця проживання новонародженої дитини, втратила право на це житло в звязку з набранням законної сили рішенням про її виселення на підставі ст.ст.39, 40 Закону України «Про іпотеку», оскільки, відповідно до п.3.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, в тому числі, і судового рішення, яке набрало законної сили, про виселення.

Не виконання ОСОБА_5 рішення суду про виселення не означає збереження за нею права користування житлом, а, відповідно, і не породжує наслідком право користування житлом її новонародженою дитиною.

Проаналізувавши положення законодавства про житлові права дітей, суд приходить до висновку, що за відсутності у дитини права власності на житло, наслідком виселення батьків є виселення дітей, що мають права користування на рівні з батьками.

Оскільки, за встановлених обставин, житлові права малолітнього ОСОБА_3 є похідними від прав його матері ОСОБА_5, яка на підставі рішення суду, що набрало законної сили, була виселена з квартири за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності, 19а/11, то він підлягає виселенню з даної квартири на тих же підставах зі зняттям з реєстраційного обліку в Луцькому міському відділі УДМС України у Волинській області.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати у встановленому законом розмірі. А тому, слачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з законних представників малолітнього відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних частинах по 121,80 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 57, 88, 60, 88, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 29, 590 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст.ст.39, 40 Закону України «Про іпотеку», су д

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з трьохкінатної квартири №11, що знаходиться за адресою: м. Луцьк Волинської області, пр. Соборності, 19-а, зі зняттям з реєстраційного обліку в Луцькому міському відділі УДМС України у Волинській області.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» по 121 (сто двадцять одній) гривні 80 копійок судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій