Ухвала суду № 52711644, 20.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року № 876/8786/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Курильця А.Р., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Ратушної М.І.

представника відповідача - Кусень Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року про відстрочення виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області до Дочірнього підприємства «Західукргеологія» Національної акціонерного компанії «Надра України» про стягнення заборгованості, -

встановив:

постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014, яка набрала законної сили, задоволено позов УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області та стягнуто з Дочірнього підприємства «Західукргеологія» Національної акціонерного компанії «Надра України» на користь позивача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.09.2010 по 31.12.2010 в сумі 155889,7 грн.

20.07.2015 відповідачем подано заяву про відстрочення виконання судового рішення, у якій, з урахуванням заяви про уточнення від 30.07.2015, просить відстрочити виконання вказаної вище постанови терміном на 1 рік з 01.08.2015 по 01.08.2016. Необхідність відстрочення виконання судового рішення, обґрунтовано скрутним матеріальним становищем підприємства.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 заяву задоволено частково. Відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 у справі № 813/1322/14 на є місяців, з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодилось УПФ України в Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області та оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що відповідачем не було надано суду достатньо належних та допустимих доказів існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, відсутність коштів на рахунках.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.

Представник апелянта в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про його дату, час та місце, а тому відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги, вважає, що таку належить задовольнити.

Суд першої інстанції, розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дійшов висновку, що таку належить задовольнити, оскільки виходячи з системного аналізу Закону України «Про виконавче провадження», ст. 263 КАС України, підставою для відстрочення виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, зокрема, відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, на думку суду підтверджуються письмовими доказами, а саме: наказами по підприємству про скорочення режиму роботи, постановою державного виконавця про накладення арешту на кошти, розшифровкою дебіторської заборгованості.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч. 2 цієї ж статті, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що суд першої інстанції за заявою особи, яка бере участь у справі може відстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке відстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, у підтвердження існування обставин, зазначених у заяві про відстрочення виконання судового рішення, заявником надано суду копії звіту з праці за січень-травень 2015 року щодо наявності заборгованості з виплати заробітної плати, витягу із статуту про відсутність в нього майна у власності, постанови державного виконавця про арешт коштів.

Однак, надані заявником докази не дають підстав для висновку про існування виняткових обставин у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання рішення суду, оскільки ним не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів на рахунках та майна, а також неможливості вжиття інших заходів примусового виконання рішень, визначених статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження». Також заявником не наведено економічного обґрунтування, яке б свідчило про можливість погашення зазначеного боргу через певний період часу, так як посилання на наявність дебіторської заборгованості є необґрунтованим з огляду на ненадання суду жодних доказів в підтвердження її наявності чи вчинення ним конкретних дій спрямованих на її стягнення.

Суд апеляційної інстанції не враховує надані у суді першої інстанції довідки видані ПАТ КБ «ПриватБанк» та АТ «УкрСиббанк» про відсутність у позивача коштів на рахунках у цих банках (а.с.106-110), оскільки матеріали справи не містять доказів, що це єдині рахунки позивача, а на бланках документів позивача, зокрема, заяві про відстрочення виконання судового рішення (а.с. 58) та клопотанні про долучення документів (а.с. 94), містяться відомості про наявність у позивача інших рахунків, а саме: р/р 26000301413348 у «Промінвестбанк», по якому не надано відомостей про відсутність коштів станом на час звернення із заявою про відстрочення виконання судового рішення.

Разом з тим, слід зазначити, що невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасного відшкодування витрат Пенсійному фонду на виплату та доставку пільгових пенсій призводить до формування коштів Пенсійного фонду України не в повному обсязі, і, як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій.

Оскільки інших доводів, що ускладнюють виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду, заявником не вказано, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення необхідно відмовити.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала судом першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової ухвали, якою відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області - задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 813/1322/14 - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Дочірнього підприємства «Західукргеологія» Національної акціонерного компанії «Надра України» про відстрочення виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: А.Р. Курилець

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 23.10.2015.