Постанова № 52711203, 20.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 р. Справа № 804/14411/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Сельхозмашпроект» ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №393, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП «Сельхозмашпроект», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу № 393 «Про організацію та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «СЕЛЬХОЗМАШПРОЕКТ». На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що законні підстави для проведення позапланової документальної перевірки відсутні, адже 15.07.15 вступив в силу Закон № 1697-УІІ від 14.10.14 «Про прокуратуру», на підставі якого п.4 ч.2 ст.40 КПК України виключено, а отже слідчий позбавлений права призначати ревізії та перевірки. Позивачем зауважено, що при прийнятті спірного наказу, контролюючий орган вийшов за межі предмету перевірки, оскільки в наказі зазначено про початок проведення документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Сельхозмашпроект» по взаємовідносинам з ТОВ «Дерріс» (код за ЄДРПОУ 38939381) за період з 01.04.2013 рік по теперішній час, а позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини тільки у лютому 2015 року. В судовому засідання представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши таке. У 2015-2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік здійснюється виключно з дозволу КМУ, за заявою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами КПКУ. У звязку з отриманням постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковника податкової міліції ОСОБА_4 від 14.07.15, в рамках кримінального провадження, внесеного 23.02.2015р. до ЄРДР за №32015040000000021 було оформлено наказ від 16.09.15 №393 «Про організацію та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Сельхозмашпроект» (код за ЄДРПОУ 19093760) по взаємовідносинам з ТОВ «Дерріс» (код за ЄДРПОУ 38939381) за період з 01.04.2013 рік по теперішній час. Законом України «Про прокуратуру» № 1697-УІІ від 14.10.2014, який набрав чинності з 15 липня 2015 року, у Кримінальному процесуальному кодексі України виключено пункт 4 частини другої статті 40 щодо повноважень слідчого призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом. Зміни до Податкового кодексу України щодо обмежень по проведенню документальних позапланових перевірок органами ДФС у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора не вносились. Таким чином, на думку відповідача, проведення перевірки, призначеної на підставі ст. 78.1.11 ПКУ у звязку із отриманням постанови слідчого від 14.07.2015 року, є правомірним та законним. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову, навівши доводи, викладені в запереченнях проти позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За змістом оскаржуваного наказу ДПІ від 16.09.15 №393 «Про організацію та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Сельхозмашпроект» (код за ЄДРПОУ 19093760)» він прийнятий керівником ДПІ на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78. ПКУ, у звязку з отриманням постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковника податкової міліції ОСОБА_4 від 14.07.2015р., в рамках кримінального провадження, внесеного 23.02.2015р. до ЄРДР за №32015040000000021. В.о. начальника ДПІ наказано, зокрема розпочати документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Сельхозмашпроект» (код за ЄДРПОУ 19093760) по взаємовідносинам з ТОВ «Дерріс» (код 5& ЄДРПОУ 38939381) за період з 01.04.2013 рік по теперішній час; термін проведення перевірки з 17 вересня 2015 року тривалістю 05 робочих днів (а.с.7).

Як свідчать матеріали справи, отримана ДПІ постанова старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковника податкової міліції ОСОБА_4 від 14.07.2015р. прийнята останнім за результатом розгляду матеріалів кримінального провадження №32015040000000021 від 23.02.15 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.205 ч.2, ст.212 ч.3, ст.358 КК України, керуючись ст.ст.40 та 110 КПК України. Так, старший слідчий з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковник податкової міліції ОСОБА_4 постановив призначити позапланову перевірку ведення фінансово-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01.04.13 по теперішній час в процесі, якої встановити порушення податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємством ТОВ «Дерріс», проведення якої доручити співробітникам відповідача (а.с.25-26).

Розвязуючи спір з приводу правомірності оскаржуваного наказу та його відповідності критеріям правомірності рішень субєктів владних повноважень, визначеним в ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.78.1.11 п.78.1. ст.78 ПКУ в редакції на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 16.09.15, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини як отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.40 КПК України в редакції, чинній на час прийняття слідчим постанови про проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності від 14.07.15, слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

З огляду на те, що означена постанова слідчого винесена ним відповідно до закону КПК України, зважуючи на приписи ч.3 розділу ІІ Закону України від 28.12.14 №71-VІІІ, якими установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами КПК України, суд доходить до висновку, що для відповідача настала така обставина як отримання ним постанови слідчого про призначення перевірки платника податків - позивача, винесеної ним відповідно до закону, а отже виникли правові підстави для призначення відповідачем документальної позапланової перевірки позивача на підставі пп.78.1.11 п.78.1. ст.78 ПКУ.

Доводи позивача про те, що 15.07.15 вступив в силу Закон України № 1697-УІІ від 14.10.2014 «Про прокуратуру, яким п.4 ч.2 ст.40 КПК України виключено та слідчого позбавлено права призначати ревізії та перевірки, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Як вірно зазначив позивач, Закон України № 1697-УІІ від 14.10.14 «Про прокуратуру» набрав чинності 15.07.15, отже саме з 15.07.15 пункт 4 частини 2 статті 40 КПК України виключений на підставі згаданого Закону та саме з 15.07.15 слідчий позбавлений повноважень призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

В свою чергу, аналіз положень ПКУ не дає підстави для висновку, що з 15.07.15 або станом на дату прийняття ДПІ оскаржуваного наказу, відпала така обставина для здійснення контролюючим органом позапланової документальної виїзної перевірки як отримання ним постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону.

Суд зважує на положення ст.21 ПКУ, якими визначені обовязки посадових осіб контролюючих органів, серед яких обовязок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, контролюючі органи та їх посадові особи при прийнятті рішень, у т.ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПКУ.

Суд зазначає про необґрунтованість доводів позивача з приводу того, що в спірному наказі не наведено адресу позивача, за якою останньому було вручено копію оскаржуваного наказу, адже приписами ПКУ, зокрема ст.81 ПКУ, в редакції чинній з 01.09.15, не визначено такої вимоги до наказу як наведення в ньому адреси платника податків, за якою таких наказ вручається платнику, натомість визначено, що наказ має містити адресу обєкта, перевірка якого проводиться, у разі проведення перевірки (а не вручення наказу) в іншому місці.

Покликання позивача про вихід відповідачем за межі предмету перевірки, а саме призначення перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «Дерріс» за період з 01.04.2013 рік по теперішній час, в той час як позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини тільки у лютому 2015 року, також є хибними, адже визначений в оскаржуваному наказі період перевірки - з 01.04.13 по теперішній час - відповідає періоду перевірки, визначеному постановою слідчого від 14.07.15, на підставі якої такий наказ прийнятий та перевірки призначена.

Отже в ході розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності оскаржуваного наказу, його невідповідності приписам ПКУ та ч.3 ст.2 КАС України.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 23.10.15

Суддя ОСОБА_5