Рішення № 52710443, 16.10.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2015 р.Справа № 916/3059/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.,

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємства „Адміністрація морських портів України в особі Іллічівськом філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України, м.Іллічівськ

до відповідача Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт м.Іллічівськ

про стягнення 30899,41 грн. інфляційних та 4683,39 грн. 3% річних

За участю:

представника позивача: не зявився;

представник відповідача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство „Адміністрація морських портів України в особі Іллічівськом філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України, м. Іллічівськ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт м. Іллічівськ про стягнення 30899,41 грн. інфляційних та 4683,39 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) № 115-П-ІЛФ-13 від 30.08.2013 р., встановлення пунктом 2.3 договору обовязку відповідача щодо щомісячної оплати сервітуту, виставлення позивачем рахунків для оплати на суму 187086,19 грн., стягнення з відповідача вказаної суми рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2014 р. по справі № 916/973/14, фактичне отримання коштів на виконання судового наказу 03.10.2014 р. та на інші визначені у позовній заяві обставини.

Також вказує на ст.625 Цивільного Кодексу України як на підставу для стягнення інфляційних сум та 3% річних за весь час прострочки до моменту фактичного отримання коштів.

Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на необхідність припинення провадження по справі відповідно до ч.1 п.2 ст.80 ГПК України, оскільки вже існує рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Вважає, що таким рішенням є рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2014 р. по справі № 916/973/14. Також вказує, що позивач не скористався можливістю збільшення розміру позовних вимог під час розгляду справи № 916/973/14. Посилається на відсутність підстав для нарахування заявлених позивачем суд в звязку з фактичним стягненням основного боргу за рішенням суду та на інші зазначені у відзиві на позовну заяву обставини.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі був підписаний договір майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) № 115-П-ІЛФ-13 від 30.08.2013.

Питання щодо наявності та стягнення заборгованості за вказаним договором було предметом судового розгляду по справі № 916/973/14.

Так, Рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2014 р. по справі № 916/973/14 з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України в особі Іллічівськом філії стягнуто 187086,19грн. заборгованості та судовий збір у розмірі 3741,42 грн.

Вказаним рішенням встановлено наступне:

„Позивач умови Договору виконав у повному обсязі та виставив відповідачу рахунки до оплати (використання причалу) на загальну суму 187 086,19 грн.: № пр/4454від 30.09.2013 р. на суму 57 673,19 грн., № пр/9363 від 31.10.2013 р. на суму 43 606,55 грн., № пр/9383 від 30.11.2013 р. на суму 42 199,90 грн., № пр/12859 від 31.12.2013 р. на суму 43 606,55 грн.

У якості доказів отримання відповідачем вищевказаних рахунків позивач надав до суду належним чином засвідчену копію витягу з журналу обліку розносної документації канцелярії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"; в особі, якою є Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Відповідно до умов Договору оплата сервітуту здійснюється Сервітуарієм щомісячно, до 30 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку Власника. Сума щомісячного платежу розраховується виходячи з кількості днів у звітному місяці.

Однак, як зазначає позивач, відповідач (Сервітуарій) виставлені рахунки не оплатив у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 187 086,19 грн.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2014 р. по справі № 916/973/14 оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку, але було залишено без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2014 р.

Відповідно до п. 2.3 договору оплата сервітуту здійснюється відповідачем щомісячно, до 30 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку позивача. Сума щомісячного платежу розраховується виходячи з кількості днів у звітному місяці.

Стаття ст.629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, враховуючи невиконання відповідачем свого обовязку щодо своєчасної сплати, виставлення позивачем рахунків № пр/4454від 30.09.2013 р. на суму 57 673,19 грн., № пр/9363 від 31.10.2013 р. на суму 43 606,55 грн., № пр/9383 від 30.11.2013 р. на суму 42 199,90 грн., № пр/12859 від 31.12.2013 р. на суму 43 606,55 грн. на загальну суму 187086,19 грн.,, суд вважає вимоги позивача про стягнення 30899,41грн. інфляційних та 4683,39 грн. 3% річних обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо необхідності припинення провадження по справі по ч.1 п.2 ст.80 ГПК України, оскільки вже існує рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, суд вважає безпідставними.

Так, під час розгляду справи № 916/973/14 вирішувався спір щодо основного боргу по оплаті сервітуту, тоді як по даній справі позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних сум та 3% річних, як це передбачено ст.625 ЦК України. Таким чином, хоча субєктний склад учасників по справах і співпадає, але предмет спору та підстави для стягнення є різними.

Безпідставними є також доводи відповідача про те, що позивач повинен був заявити свої вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних саме під час розгляду справи № 916/973/14 і не зробивши це втратив право стягнення цих сум в подальшому. Діюче процесуально законодавство таких обмежень не містить і надає можливість позивачеві заявляти вимоги про стягнення передбачених ст.625 ЦК України сум як під час стягнення основного боргу так і шляхом подачі окремого позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.625,629 ЦК України, ст.ст.33,35,36,43,49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Адміністрація морських портів України в особі Іллічівськом філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України, м. Іллічівськ до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт м. Іллічівськ про стягнення 30899,41 грн. інфляційних та 4683,39 грн. 3% річних, - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт (68001, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України в особі Іллічівськом філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України (68001, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ філії 38728418) 30899/тридцять тисяч вісімсот девяносто девять/грн. 41грн. інфляційних, 4683/чотири тисячі шістсот вісімдесят три/грн. 39 коп. 3% річних, 1827/одна тисяча вісімсот двадцять сім/грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 16.08.2015 року.

Повний текст рішення складений 21 жовтня 2015 р.

Суддя Р.В. Волков