ЄУН 229/3913/15-к
1-кп/229/341/2015
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2015 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Лебеженко В.О.
за участю секретаря с/з ОСОБА_1
прокурора Щербака Р.К.
захисника ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Дружківки Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/341/2015 за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, не працює, має на утриманні доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, судимий:
- 30 жовтня 2013 року Дружківським міським судом Донецької області за ст.185 ч.1 КК України до 200 годин громадських робіт;
- 07 липня 2015 року Дружківським міським судом Донецької області за ст.ст.260 ч.2, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Пугачова, 4,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Під час досудового розслідування було встановлено, що наприкінці березня 2015 року (більш точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено) обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи на березі ріки Козений Торець в с.Донський м.Дружківка Донецької області, під час ловлі риби у траві знайшов предмет схожий на гранату. Достовірно знаючи, що незаконне зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу карається законом, проігнорував вимоги закону, та підібрав її, чим скоїв незаконне придбання бойових припасів, після чого переніс за місцем свого мешкання, за адресою: Донецька область, м.Дружківка вул.Пугачова, 4, де став її зберігати, чим скоїв незаконне носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
30 квітня 2015 року близько 19 години обвинувачений ОСОБА_3, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, взяв гранату з місця зберігання, тобто з місця свого мешкання та поклавши її у карман брюк, направився в балку с.Яковлівка м.Дружківка Донецької області. Обвинувачений ОСОБА_3 проходячи поблизу комплексу «МАН» по вул.Фрунзе м.Дружківка Донецької області був зупинений військовим військової частини ПП 4745 ОСОБА_4 та у кармані брюк якого було виявлено та вилучено співробітниками міліції, у встановленому законом порядку, оборонну ручну гранату типу РГД-5, що відноситься до категорії бойових припасів, яку обвинувачений ОСОБА_3, діючи умисно, незаконно придбав, зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
16 вересня 2015 року в приміщенні прокуратури м.Дружківка Донецької області між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором прокуратури м.Дружківка Донецької області ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості згідно з ч.2 ст.468 КПК України.
Відповідно до угоди ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину у зазначеному діянні і зобовязався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України, та покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у виді трьох років позбавлення волі з випробуванням.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Проти затвердження угоди він не заперечує.
Суд, заслухавши думку захисника та прокурора щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, встановив наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, розлучений, має на утриманні доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, щиро розкаявся, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а визначене покарання - нормам кримінального закону. Підстав для відмови в її затвердженні судом не встановлено.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 вересня 2015 року в приміщенні прокуратури м.Дружківки Донецької області між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором прокуратури м.Дружківки Донецької області ОСОБА_5, та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
Згідно з ч.3 ст.75 КК України тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Згідно вироку Дружківського міського суду Донецької області від 02 липня 2015 року обвинувачений ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ст.ст.260 ч.2 КК України та засуджений до пяти років позбавлення волі, на підстав ст.75 КК України обвинувачений ОСОБА_3 був звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв злочин за даним кримінальним провадженням до винесення вироку за вчинення попереднього злочину, то суд вважає за необхідне остаточне покарання за ст.263 ч.1 КК України визначити на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Постановою слідчого СВ Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 25 травня 2015 року вилучену під час огляду місця події 30 квітня 2015 року осколкову ручну гранату типу РГД-5, після проведення експертизи осколки гранати РГД-5 (1 од.) та первинну упаковку, були визнані речовими доказами по кримінальному провадженню та передано на зберігання в камеру схову речових доказів Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області (квитанція №2-0858). Суд вважає за необхідне речові докази, долучений до справи, знищити (а.с.22-23).
В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов'язані з проведенням судово-вибухотехнічної експертизи, проведеної НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, вартість яких, згідно з доданими документами, складає 768 грн. 00 коп. (а.с.13). Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.118 КПК України повинні бути стягнуті з ОСОБА_3
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 468, 471-475 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Затвердити угоду, укладену 16 вересня 2015 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором прокуратури м.Дружківка Донецької області ОСОБА_5 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю вчинених злочинів за даним вироком і за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 02 липня 2015 року за ст.ст.260 ч.2, 75, 76 КК України у виді до пяти років позбавлення волі, визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пяти років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбуття покарання звільнити, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_3 покласти такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області (р/р 31251201107041, ЄДРПОУ 25574914, МФО 834016, одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, банк: ГУДКСУ в Донецькій області, призначення платежу: за експертні роботи НДЕКЦ) процесуальні витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 00 коп.
Речові докази: осколки гранати РГД-5 (1 од.), первинну упаковку (квитанція №2-0858) - знищити.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Суддя:
Судове рішення № 52695822, Дружківський міський суд Донецької області було прийнято 13.10.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 229/3913/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: