Ухвала суду № 52684687, 21.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1376/14

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лукянчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2014 року ФОП ОСОБА_4 (надалі - Позивач) звернувся до суду з позовом (враховуючи доповнення до позовної заяви від 26.06.2014 року (т.1 а.с.277)) до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - Відповідач, ОДПІ), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 11.04.2014 року №0004311703, в частині визначення суб'єкту господарювання зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі: 1299029,00 грн. за основним зобов'язанням та 324757,25 грн. штрафної санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, які не підтверджені доказами та суперечать фактичним обставинам справи.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 11.04.2014 року №0004311703 в частині визначення суб'єкту господарювання зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 631466,25 грн. (із яких 505173,00 грн. - основного зобов'язання та 126293,25 грн. - штрафних санкцій).

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 05.12.2013 року по 18.12.2013 року ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року» від 08.01.2014 року №2/17-03/НОМЕР_1 (надалі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки позивачем порушено п.177.1, та п.177.2 ст.177 ПК України щодо заниження чистого оподаткованого доходу за 2011 рік на суму 7666122,00 грн., вказані порушення призвели до нарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за 2011 рік в сумі 1303240,70 грн..

Висновки ОДПІ про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами гуртуються на висновках перевірок позивача за 2012 рік: акт «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки з питань оподаткування податку на додану вартість з ТОВ «Олєрон» за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року» від 01.06.2012 року №579/17/НОМЕР_1; акт «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки з питань оподаткування податку на додану вартість з ТОВ «Олєрон» за період з 01.08.2011 року по 31.10.2011 року» від 18.06.2012 року №642/17/НОМЕР_1; акт «Про результати документальної позапланової перевірки з питань оподаткування податку на додану вартість з ТОВ «Фрамтранссервіс» за період з 01.10.2011 року по 31.31.2011 року» від 04.12.2012 року №4955/172/НОМЕР_1.

З урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 01.04.2014 року №1153/10/14-29-10-05-10, ОДПІ 11.04.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0004311703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1303240,70 грн. та нарахування штрафу у розмірі 325810,17 грн..

З позовних вимог вбачається, що позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням в частині визначення суб'єкту господарювання зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі: 1299029,00 грн. за основним зобов'язанням та 324757,25 грн. штрафної санкції.

Вказана сума в розмірі 1299029,00 грн. мотивована ОДПІ невизнанням витрат у розмірі 7641343,00 грн. по господарським операціям з придбання бензину та дизельного палива у ТОВ «Олєрон», ТОВ «Фрамтранссервіс», ТОВ «Український ресурс», з яких:

- 4506495,00 грн. (податок на доходи фізичних осіб складає 766104,00 грн.) - по безтоварним господарським операціям з ТОВ «Олерон» згідно акта «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки з питань оподаткування податку на додану вартість з ТОВ «Олєрон» за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року» від 01.06.2012 року №579/17/НОМЕР_1;

- 2167270,00 грн. (податок на доходи фізичних осіб складає 368436,00 грн.) - по безтоварним господарським операціям з ТОВ «Олерон» згідно акта «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки з питань оподаткування податку на додану вартість з ТОВ «Олєрон» за період з 01.08.2011 року по 31.10.2011 року» від 18.06.2012 року №642/17/НОМЕР_1;

- 163240,00 грн. (податок на доходи фізичних осіб складає 27752,00 грн.) - по безтоварним господарським операціям з ТОВ «Фрамтранссервіс» згідно акта «Про результати документальної позапланової перевірки з питань оподаткування податку на додану вартість з ТОВ «Фрамтранссервіс» за період з 01.10.2011 року по 31.31.2011 року» від 04.12.2012 року №4955/172/НОМЕР_1;

- 267398,00 грн. (податок на доходи фізичних осіб складає 45457,00 грн.) - по безтоварним господарським операціям з придбання палива у ТОВ «Український ресурс» згідно акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16.11.2012 року №1921/22-20/34689480, згідно якого ТОВ «Український ресурс» не має виробничих можливостей для ведення господарської діяльності;

- 536940,00 грн. (податок на доходи фізичних осіб складає 91280,00 грн.) - по безтоварним господарським операціям з придбання у ТОВ «Олерон» палива.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів (послуг) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, який виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару. Та також з обставин, що були встановлені раніше судовими рішеннями в адміністративних справах по спорах між тими ж сторонами, що набрали законної сили.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.139.1.9 ПК України витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У відповідності до пп.«а» п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.

Відповідно до п.177.1 та п.177.2 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами п.198.1 та п.198.2 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат на придбання товарів (робіт, послуг).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами, позивачем були долучені до матеріалів справи наступні документи: договір між ТОВ «Олерон» та позивачем на поставку нафтопродуктів №12/01-2011; первина документація (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні) з операцій по виконанню договору №12/01-2011; генеральний договір між ТОВ «Український ресурс» та позивачем на поставку нафтопродуктів №56/1; первина документація (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні) з операцій по виконанню договору №56/1; первина документація яка підтверджує закупівлю нафтопродуктів у ПП «Фрамтранссервіс» (т.1 а.с.150-268).

Також колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачаються та встановлені судом першої інстанції наступні обставини.

Щодо невизнання контролюючим органом витрат у розмірі 4506495,00 грн. (податок на доходи фізичних осіб складає 766104,00 грн.) по господарським операціям з ТОВ «Олєрон» (згідно акта «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки з питань оподаткування податку на додану вартість з ТОВ «Олєрон» за період з 01.01.2011 по 31.07.2011 року» від 01.06.2012 року №579/17/НОМЕР_1).

Обставини справи в цій частині були предметом судового дослідження при розгляді справи за позовом ФОП ОСОБА_4 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (справа №2а-4868/12/47) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2012 року №0000181701 про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду в справі №2а-4868/12/1470, якою позов ОСОБА_4 задоволено, та прийнято нову постанову про відмову ФОП ОСОБА_4 в задоволені позовних вимог.

Вказаним судовим рішеннями Одеського апеляційного адміністративного суду встановлено що господарські операції в дослідженому періоді між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Олєрон» мали безтоварний (нереальний) характер.

Щодо невизнання контролюючим органом витрат у розмірі 2167270,00 грн. (податок на доходи фізичних осіб складає 368436,00 грн.) по господарським операціям з ТОВ «Олєрон» (згідно акта «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки з питань оподаткування податку на додану вартість з ТОВ «Олєрон» за період з 01.08.2011 року по 31.10.2011 року» від 18.06.2012 року №642/17/НОМЕР_1).

Обставини справи в цій частині були предметом судового дослідження при розгляді справи за позовом ФОП ОСОБА_4 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (справа №2а-4866/12/47) про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2012 року №0000221701 про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року залишено в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду в справі №2а-4866/12/1470, якою позов ФОП ОСОБА_4 задоволено. Вказаними судовими рішеннями встановлено реальність (товарність) та легітимність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Олєрон» в дослідженому періоді.

Щодо невизнання контролюючим органом витрат у розмірі 163240,00 грн. (податок на доходи фізичних осіб складає 27752,00 грн.) по господарським операціям з ТОВ «Фрамтранссервіс» (згідно акта «Про результати документальної позапланової перевірки з питань оподаткування податку на додану вартість з ТОВ «Фрамтранссервіс» за період з 01.10.2011 року по 31.31.2011 року» від 04.12.2012 року №4955/172/НОМЕР_1).

Обставини справи в цій частині (легітимність та реальність господарських операцій) були предметом судового дослідження при розгляді справи за позовом ФОП ОСОБА_4 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (справа №814/864/13-а) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2012 року №0004691701 про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду в справі №814/864/13-а, якою позов ОСОБА_4 задоволено, та прийнято нову постанову про відмову ФОП ОСОБА_4 в задоволені позовних вимог.

Вказаним судовим рішеннями Одеського апеляційного адміністративного суду встановлено що господарські операції в дослідженому періоді між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Фрамтранссервіс» мали нереальний безтоварний характер.

Щодо невизнання контролюючим органом витрат у розмірі 267398,00 грн. (податок на доходи фізичних осіб складає 45457,00 грн.) по господарським операціям з придбання у палива у ТОВ «Український ресурс».

Обставини справи в цій частині були предметом судового дослідження при розгляді справи за позовом ФОП ОСОБА_4 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (справа №814/1375/14) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2014 року №0004311703 про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 року залишено в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду в справі №814/1375/14, якою позов ФОП ОСОБА_4 задоволено. Вказаними судовими рішеннями встановлено реальність (товарність) та легітимність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Український ресурс».

Щодо невизнання контролюючим органом витрат у розмірі 536940,00 грн. (податок на доходи фізичних осіб складає 91280,00 грн.) по господарським операціям з придбання у ТОВ «Олєрон» палива.

Обставини справи в цій частині були предметом судового дослідження при розгляді справи за позовом ФОП ОСОБА_4 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (справа №814/1375/14) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2014 року №0004311703 про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 року залишено в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду в справі №814/1375/14, якою позов ФОП ОСОБА_4 задоволено. Вказаними судовими рішеннями встановлено реальність (товарність) та легітимність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Олєрон».

Отже враховуючи наведені обставини, які були встановлені під час розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині скасування податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 11.04.2014 року №0004311703 на суму 631466,25 грн., із яких 505173,00 грн. - основного зобов'язання та 126293,25 грн. - штрафних санкцій, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в особі управління державної виконавчої служби - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський