Ухвала суду № 52684684, 21.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 р. Справа № 815/6639/14

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Білгород- Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №0017521701 від 26.09.2014 року та вимоги № Ф-0017501701 від 26.09.2014 року, -

В С Т А Н О В И ЛА:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 26.09.2014 р. № 0017521701 про застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних санкцій у розмірі 2265,02 грн. та визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки), винесену Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 26.09.2014 р. № Ф-0017501701 всього у розмірі 39495,88 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату , час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що у період з 20.08.2014 р. по 03.09.2014 р. старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Тимофєєвим В.Т., проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2) вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої відповідачем складено акт від 12.09.2014 р. № 1923/17-01/НОМЕР_2.

За висновками вказаного акту встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 п. 1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку з чим позивачу донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 39495 грн., у т.ч. за 2011 р. у сумі 12388 грн., за 2012 р. у сумі 27109 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.09.2014 р. № 0017521701, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції у розмірі 2265,02 грн.

Також на підставі картки особового рахунку платника ФОП ОСОБА_2, акта перевірки позивача від 12.09.2014 р., рішення від 26.09.2014 р. № 0017521701 Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.09.2014 р. № 0017501701, згідно якої ФОП ОСОБА_2 необхідно сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 39495,88 грн..

Вищевказані рішення та вимогу позивач вважає необґрунтованими та протиправними.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що правомірно нараховано Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області позивачу суму єдиного соціального внеску у розмірі 39495 грн. й відповідно правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за вказані порушення у розмірі 2265,02 грн.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказами Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зареєстроване в Мінюсті 19.09.2013 р. за № 1622/24154).

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також даною статтею визначено поняття "недоїмки", зокрема це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, що беруть участь у у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до п. 3.3 розділу 3 Інструкції № 455 для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно пп. 1 п. 4.5 розділу розділу IV Інструкції № 455 обчислення сум єдиного внеску здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими і застрахованими особами. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно з п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Пунктом 5 ч. 11 ст. 25 цього Закону встановлено, що за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ретельно досліджені фактичні обставини справи судом першої інстанції та перевірені у ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції наявні в матеріалах справи докази свідчать, що у період з 14.03.2012 р. по 27.03.2012 р. Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області проведено планову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 03.04.2012 р. № 474/17-01/НОМЕР_2. Зазначеною перевіркою, крім іншого, встановлено завищення валових витрат позивачем на суму 35702 грн.

Також, у період з 14.06.2013 р. по 27.03.2013 р. відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 19.07.2013 р. № 176/17-01/НОМЕР_2, якою встановлено заниження чистого доходу від здійснення підприємницької діяльності у 2012 р. на суму 78119 грн.

Правильність своєї позиції податковий орган обґрунтовує висновками покладеними в основу актів, за якими встановлено не нарахування та несплата до бюджету ФОП ОСОБА_2 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: за 2011 р. (35702,00 грн.* 34,7% = 12388,00 грн. згідно акту перевірки від 03.04.2012 р. № 474/17-01/НОМЕР_2); за 2012 р. (78119,00 грн.*34,7% = 27107,00 грн. згідно акту перевірки від 19.07.2013 р. № 176/17-01/НОМЕР_2). Разом на загальну суму: 12388,00 грн.+27107,00 грн. = 39495,00 грн.

Натомість, доказів сплати позивачем єдиного соціального внеску не надано під час розгляду справи в суд першої інстанції, таких і не було надано і в суд апеляційної інстанції.

Апелянт не наводить жодних переконливих доказів на спростування встановлених обставин, а доводи апеляційної скарги, не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

Більш того, законодавством передбачено обов'язок самостійно сплачувати єдиний внесок в належних порядках, сумах, строках, і не встановлено обмежень з приводу стягнення недоїмки за період, що обліковується по позивачу (2011-2012 р.), а відтак колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що адміністрування єдиного соціального внеску покладено на органи доходів і зборів, оскільки ґрунтуються на хибному розуммінні норм законодавства.

Таким чином, загальна сума боргу позивача по єдиному соціальному внеску становить 39495,00 грн., й відповідно правомірним є застосування ДПІ до ФОП ОСОБА_2 штрафних санкцій за вказані порушення у розмірі 2265,02 грн., що вірно встановлено судом першої інстанції.

Водночас, судом першої інстанції зауважено про невірність форми рішення та вимоги про сплату недоїмки.

Проте зазначені обставини не є такими, що свідчать про недійсність вимоги, не спростовує порушень законодавства про збір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що були вчинені апелянтом, та не звільняє його від відповідальності за ці порушення.

Враховуючи це, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вимога про сплату боргу є законною та обґрунтованою.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, надано їм належну оцінку, вірно застосовано норми права, а отже, підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржуване рішення, а також оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) на суму заборгованості зі сплати єдиного внеску, складені відповідачем правомірно, а тому відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції

З огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко