Ухвала суду № 52684334, 22.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6690/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Біднячук Ю.С.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНА Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНА Трейд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВНА Трейд», звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.11.2014 року № 0000132208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Представник апелянта подав клопотання про відкладення розгляду справи через перебування і іншому судовому засіданні, однак доказів щодо існування таких підстав не надав. Таким чином, позивачем не було забезпечено явку свого представника в суд.

Колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ВНА Трейд» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сібол» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року., за наслідками якого складено акт від 26.08.2014 року №394/1-22-08-38682913.

В зазначеному акті встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 97 409,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації з ПДВ) за січень 2014 року на суму 6 485,00 грн.

Податковим органом зроблено висновок про відсутність факту реальності господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВНА Трейд» та його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сібол» за договором від 28.08.2013 року №280813.

На підставі акта перевірки відповідачем та результатами адміністративного оскарження винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення 24.11.2014 року №0000132208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 121 761,00 грн., у тому числі: 97 409,00 грн. - основний платіж, 24 352,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності фактичного виконання спірних операцій.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Таким чином, для вирішення справи по суті необхідно з'ясувати чи мали господарські операції позивача з його контрагентом реальний характер, та чи відповідали ці операції меті господарської діяльності позивача.

Як встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сібол» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВНА Трейд» (покупець), укладено договір поставки від 28.08.2013 №280813, за яким постачальник продає покупцю товари народного вжитку в асортименті, кількості та по цінам у відповідності за податковою накладною.

На підтвердження виконання договорів позивач до суду першої інстанції жодних первинних документів, які б підтверджували рух активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сібол» не надав.

Суду апеляційної інстанції на підтвердження доводів щодо реальності господарських операцій позивач надав наступні первинні господарські документи: копію договору поставки від 28.08.2013 року № 280813, банківську виписку, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні від 17.12.2013 року, 03.01.2014 року, 13.01.2014 року, 27.01.2014 року та прибуткові накладні від 03.01.2014 року, 13.01.2014 року, 20.01.2014 року, 21.01.2014 року, 27.01.2014 року.

Разом з тим, аналіз наданих позивачем документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договором укладеним між позивачем та контрагентом, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження фактичного виконання умов договору та наявності руху активів у процесі здійснення господарської діяльності (замовлень на поставку товарів, довіреностей на отримання товару, товарно-транспортних накладних, доказів обліку отриманого товару, сертифікатів якості, тощо). Відсутні видаткові накладні видані постачальником.

Не надано документів щодо наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання господарських операцій, зокрема, щодо розвантаження товару, прийому в підзвіт відповідальній особі, зберігання на складі, тощо.

Позивачем не надано доказів використання цих товарів у подальшій господарській діяльності позивача (щодо подальшої реалізації третім особами, кінцевим споживачам тощо).

Апеляційна скарга взагалі не містить будь-яких пояснень щодо здійснення поставок та неможливості надання відповідних доказів як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції.

Відсутність документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та його контрагентом.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що факт реальності виконання господарських зобов'язань за договором не підтверджується об'єктивними доказами та не прослідковується за первісною бухгалтерською документацією.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно вважав, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операції між позивачем та його контрагентом є обґрунтованими, а прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНА Трейд» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 23.10.15 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.