Постанова № 52684328, 20.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9965/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича (далі - відповідач-1, Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2, Фонд) про:

- визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо відмови у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду;

- скасування та визнання нечинною відмови Уповноваженої особи включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду;

- визнання протиправними дій виконавчої дирекції Фонду щодо включення позивача до переліку фізичних осіб - вкладників ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», яким тимчасово призупинено виплати коштів;

- скасування та визнання нечинним рішення виконавчої дирекції Фонду щодо включення позивача до переліку фізичних осіб - вкладників ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», яким тимчасово призупинено виплати коштів;

- зобов'язання Уповноваженої особи вчинити дії щодо внесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» укладено договір банківського рахунку від 12.09.2014 р. №1784/18924/2014 на суму 200000,00 грн.

На підставі зазначено договору позивачу було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1.

Постановою Правління НБУ від 11.09.2014 р. №567/БТ ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» було віднесено до категорії проблемних.

25.09.2014 р. Постановою Правління НБУ прийнято рішення №597 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних».

Цього ж дня виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.09.2014 р. №97 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Експобанк».

Під час дії тимчасової адміністрації, уповноваженою особою було здійснено перевірку вкладників, кошти яких підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та виявлено, що всупереч постанови Правління Національного Банку України від 11.09.2014 р. до 25.09.2014 р. Банком здійснено перерахування коштів з рахунків фізичних осіб на відкриті в цьому Банку рахунки інших фізичних осіб з призначенням платежів «надання позики» та суми платежів не перевищували 200000,00 грн.

22.01.2015 р. постановою Правління Національного Банку України №41 у ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» було відкликано ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

26.01.2015 р. рішенням виконавчої дирекції Фонду №15 Волощука Ігоря Григоровича було призначено Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк».

11.02.2015 р. позивач звернувся до Уповноваженої особи із заявою, в якій просив здійснити виплати грошових коштів за договором банківського рахунку від 12.09.2014р. №1784/18924/2014.

Листом від 20.02.2015 р. №1401/1064 відповідач-1 повідомив позивача про те, що на підставі Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивача включено до переліку фізичних осіб - вкладників ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», яким тимчасово заблоковано і тимчасово призупинено виплату коштів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі діяли поза межами чинного законодавства та безпідставно відмовили позивачу у включенні його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №4452-VI), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. №14 (далі - Положення №14), Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою Постановою правління НБУ від 01.06.2011 р. №174 (далі - Інструкція №174).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

У п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, а також звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку

Частинами 2, 3 статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У ч. 1 та 2 ст. 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.п. 3-6 розділу ІІІ Положення № 14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

У п.п. 2, 4, 6 розділу IV Положення № 14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до п.2.9 Інструкції №174, банк (філія, відділення) зобов'язані видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордеру) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для включення особи до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів на її рахунок.

При цьому, законодавством регламентовано зобов'язання Уповноваженої особи здійснювати перевірку законності правочинів, вчинених між банком і вкладниками, які претендують на відшкодування коштів по їх вкладам за рахунок Фонду, та в разі встановлення нікчемності правочину з підстав, визначених у ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа має право визнати їх нікчемними.

Крім того, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» ВСУ чітко вказано: якщо сторона посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам. Згідно з п. 18 вказаної Постанови, нікчемними є правочини, які спрямовані на незаконне використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності або заволодіння такої власності.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що в даному випадку слід перевірити обґрунтованість доводів Уповноваженої особи щодо наявності правових підстав для визнання нікчемним договору банківського рахунку від 12.09.2014 р. №1784/18924/2014, укладеного між позивачем і ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», та вчинених за ним операцій, а також спосіб внесення коштів на рахунок позивача, відкритий на підставі цього договору, та встановити особу, яка внесла (перерахувала) на нього спірну суму - 200000,00 грн.

З огляду на це, колегія суддів встановила, що у виписці по особовому рахунку ОСОБА_3 особою, яка перерахувала кошти на рахунок позивача з власного рахунку НОМЕР_1, вказано ОСОБА_4 (а.с.11).

З виписок по особовим рахункам окремих фізичних осіб, включаючи позивача, наданим Уповноваженою особою суду (а.с.60-64), вбачається, що ОСОБА_4, будучи власником великого рахунку, перерахував з нього кошти у рівних частках (по 200000,00 грн.) на рахунки інших 25 клієнтів банку, зокрема й ОСОБА_3, здійснивши таким чином дроблення свого рахунку.

Більш того, судова колегія звертає увагу й на те, що станом на час укладання між позивачем і Банком договору банківського рахунку від 12.09.2014 р. №1784/18924/2014 та вчинення спірної операції з перерахування ОСОБА_4 коштів на цей рахунок, постановою Правління НБУ від 11.09.2014 р. №567/БТ ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» вже було віднесено до категорії проблемних та зупинено операції Банку з відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб, коштів, що переказуються з інших рахунків, відкритих у ПАТ «Комерційний банк «Експобанк».

Таким чином, оцінюючи всі зазначені докази у їх сукупності, відповідно до вимог ст.86 КАС України, колегія суддів вважає, що дійсно внесення на рахунок позивача спірної суми коштів відбулось шляхом їх перерахування з рахунку іншого клієнта банку - ОСОБА_4 при штучному розподіленні коштів на рахунку останнього у рівних частках між 25 фізичними особами, включаючи позивача, для збільшення гарантованої суми відшкодування від Фонду, що вказує на зловживання власником великого рахунку своїм правом на отримання одноразового гарантованого відшкодування за його вкладом у банку від Фонду та суперечить вимогам законодавства, зокрема п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Уповноважена особа, відмовляючи позивачу у включенні його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а саме ст.ст.37, 38 Закону №4452-VI, а тому судова колегія приходить до висновку щодо відсутності жодних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2015 року скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 22.10.2015 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.