Постанова № 52684158, 13.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2015 рокусправа № 808/2825/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року по справі № 808/2825/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс» до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області про визнання неправомірними дії щодо включення до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсії працівника,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ПрАТ «Бердянський «Агротехсервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати неправомірними дії відповідача щодо включення до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які підлягають відшкодуванню ПрАТ «Бердянський «Агротехсервіс», витрат на виплату і доставку пенсій працівнику ОСОБА_1.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що на відповідача, як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування покладено обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по пенсіонерах, які є колишніми працівниками товариства з різною часткою стажу відпрацьованого на підприємстві. Розмір сум на відшкодування фактичних витрат визначено позивачем з дотриманням вимог визначених пенсійним законодавством, відповідно до розрахунків, які направлялись товариству. Посилання на те, що стаж пенсіонера, який дає право на призначення та отримання пільгової пенсії, отриманий до 01.01.1992 року є безпідставним, оскільки довідкою про підтвердження наявного трудового стажу, виданою позивачем ОСОБА_1 підтверджується праця на посаді, що передбачена Списком № 1 після 01.01.1992 року, до 15.06.1992 року. Апелянт вказував, що стаж пенсіонера ОСОБА_1, який є колишнім працівником ПрАТ «Бердянський «Агротехсервіс» отримано і під час дії Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим, на підприємство покладається обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пропорційно стажу відпрацьованому пенсіонером на підприємстві. ОСОБА_1 працював після 01.01.1992 року на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, якому пенсія призначена відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Апелянт вказував, що ставлячи під сумнів порядок нарахування та порядок відшкодування витрат по пенсіонеру, позивач тим самим ставить під сумнів взагалі призначення пенсії такому пенсіонеру.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на відповідача, покладено обов'язок по підтвердженню дійсності понесених витрат. Суд першої інстанції зазначив, що витрати на виплату і доставку пільгових пенсій підлягають відшкодуванню підприємствами-роботодавцями у випадку призначення пенсій їх колишнім працівникам за статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто на підставі пільгового страхового стажу, набутого після набрання чинності цього Закону - з 01.01.1992 року, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам за статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто на підставі пільгового трудового стажу набутого до набрання чинності Закону, до 01.01.1992, відшкодуванню підприємствами-роботодавцями не підлягають. У випадку позивача, пенсіонер - колишній працівник підприємства ОСОБА_1 отримав пільговий стаж до набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області не мало права включати такого пенсіонера до розрахунку витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Суд першої інстанції зазначав, що УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області не було надано суду жодних доказів, які б підтверджували доводи про те, що пільгова пенсія ОСОБА_1 була призначена саме на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням пільгового стажу роботи, набутого ним після 01.01.1992 року, вказував на відсутність будь-яких правових підстав вважати, що позивач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії зазначеному працівнику.

Матеріалами справи встановлено, що ПрАТ «Бердянський «Агротехсервіс» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується наявною довідкою від 08.05.2014 року № 26, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. відповідно до якої ОСОБА_1 у період з 18.08.1988 року по 15.06.1992 року працював в ПрАТ «Бердянський «Агротехсервіс» ковалем.

Відповідно до протоколу № 667 від 02.03.2015 року, УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області призначено ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах як особі, яка працювала на роботі зі шкідливими і важкими умовами праці, передбаченій Списком №1, зокрема і на підставі наявного трудового стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії, у тому числі набутого працюючи в ПрАТ «Бердянський «Агротехсервіс», згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Встановлено, що листом від 10.03.2015 року за №3481/02 УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області повідомило ПрАТ «Бердянський «Агротехсервіс» про те, що з 02.03.2015 року ОСОБА_1 призначено пільгову пенсію за Списком №1 щомісячно у сумі 949, 00 грн., частка сплати підприємства 63,75%. У відповідь на лист, позивач направив на адресу УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області лист від 27.03.2015 року за №20, в якому зазначив, що вимога щодо сплати підприємством частки відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 63,75% не відповідає законодавству.

Матеріалами справи встановлено, що УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області листом від 03.04.2015 року за №4758/04 направлено до ПрАТ «Бердянський «Агротехсервіс» розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України №1788-XII (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за квітень 2015 року. УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області листом від 07.05.2015 року за №6080/04 направлено до ПрАТ «Бердянський «Агротехсервіс» розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України №1788-XII (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за травень 2015 року.

Колегія суддів зазначає, що фактично позивач оскаржує правильність призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На думку позивача, ОСОБА_1 отримав пільговий стаж до 01.01.1992 року, тобто підприємство-роботодавець не повинне відшкодовувати суми витрат на виплату і доставку пільгової пенсії такому пенсіонеру.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, зних не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Поряд з тим, ст. 100 вищевказаного Закону, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах, зокрема, особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи пенсіонер ОСОБА_1 має стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах і після набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення» 01.01.1992 року. ОСОБА_1 звільнився з ПрАТ «Бердянський «Агротехсервіс» 15.06.1992 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення».

ПрАТ «Бердянський «Агротехсервіс» ставить під сумнів правомірність призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак призначення пенсії згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 не визнавалось незаконним та не скасоване у встановленому порядку. Позивач не оскаржував у встановленому порядку правильність призначення пенсії ОСОБА_1

Абзацом 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 2, п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до норм Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» за підприємствами закріплено обов'язок відшкодовувати фактичні витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пенсіонер ОСОБА_1, який включений відповідачем до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які підлягають відшкодуванню, отримав страховий стаж і після 01.01.992 року та пенсія призначена йому відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» а не за умовами ст. 100 цього ж Закону, коли до набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення здійснювалося на підставі Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, яким не було передбачено зобов'язання підприємств-роботодавців здійснювати відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій їх працівникам. У цьому разі, дії УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області по включенню до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які підлягають відшкодуванню пенсіонера ОСОБА_1 є правомірними.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області - задовольнити.

Постанову Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року по справі № 808/2825/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс» до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області про визнання неправомірними дії щодо включення до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсії працівника - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук