Постанова № 52683965, 05.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2015 рокусправа № 804/5526/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Сірик О.О. (довіреність від 15 квітня 2015 року),

відповідача: - Чохелі Т. Р. (довіреність від 05 січня 2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року

у справі №804/5526/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Навіград»

до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Навіград» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення форми №0000412205 від 22 січня 2015 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 234968,75 гривень, у тому числі на 187975 гривень за основним платежем та 46993,75 гривень за штрафними санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000412205 від 22 січня 2015 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині.

У судовому засіданні представник державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Навіград» у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надіслано на адресу позивача запит від 27 жовтня 2014 року про надання протягом 10 робочих днів, документів по факту придбання товарів (робіт/послуг) за серпень 2014 року.

Отримавши запит, позивач не надав затребувані податковою інспекцією документи, у зв'язку з чим на підставі статті 78 Податкового кодексу України податковим органом винесено наказ від 04 грудня 2014 року №1782 про проведення позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Навіград».

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Навіград» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України з контрагентами-постачальниками та іншими контрагентами-покупцями за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 04 грудня 2014 року №9441/2205/32140454 (т. 1 а.с. 39-50).

Згідно з висновками акту перевірки, позивачем порушені пункти 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, чим завищено суму податкового кредиту за серпень 2014 року у сумі податку на додану вартість 187975,75 гривень.

Відповідач пов'язує виявлені порушення у зв'язку із неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість від постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Креативкомпані», оскільки встановлена відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника за серпень 2014 року, з урахуванням акту Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 26 вересня 2014 року №150/22- 00/39174878 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Креативкомпані».

На підставі акту перевірки, за виявленими порушеннями відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000412205 від 22 січня 2015 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 234968,75 гривень, у тому числі на 187975 гривень за основним платежем та 46993,75 гривень за штрафними санкціями (т. 1 а.с. 51).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з документального підтвердження правовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Креативкомпані».

Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1.18 Податкового кодексу України, визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу зазначених норм убачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів), послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас, наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

01 серпня 2014 року укладено договір №010814 між товариствами з обмеженою відповідальністю «Навіград» (Замовником) та «Креативкомпані» (Виконавцем) - основними видами діяльності якого, є діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування, комерційної діяльності й керування, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (т. 1 а.с. 91-93, т. 2 а.с. 52).

Згідно з пунктом 1.1. договору, Виконавець забезпечує контроль постів охорони, розташування яких знаходиться в містах Свердловськ та Ровеньки Луганської області, здійснює контроль виконання охоронцями та начальниками дільниць охорони товариства з обмеженою відповідальністю «Навіград» своїх посадових обов'язків, а Замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату послуги виконавцю на умовах та в порядку передбаченому договором.

За змістом протоколу погодження вартості послуг від 01 серпня 2014 року (додаток №1 до договору), вартість послуг за договором орієнтовно складає 2000000 гривень, точна сума договору визначається сумою усіх актів наданих послуг (т. 1 а.с. 94).

До даного договору також була підписана специфікація №1, в якій визначений перелік об'єктів (22 об'єкта - шахти, дільниці, тощо) на яких позивач надає охоронні послуги, та які має перевірити товариство з обмеженою відповідальністю «Креативкомпані», визначено вартість кожної із таких перевірок та визначено строк виконання договору до 31 серпня 2014 року (т. 1 а.с. 95).

У підтвердження виконання умов договору від 01 серпня 2014 року, позивачем надані наступні копії документів: актів здачі-приймання послуг, звітів про проведений контроль постів охорони (на кожний об'єкт окремо), податкових накладних, платіжних доручень (т. 1 а.с. 96-189).

У кожному акті задачі-приймання послуг, зазначено лише найменування контрольного об'єкту, при цьому одиницею виміру виступає 1 послуга, із різною вартістю.

Місцем підписання актів задачі-приймання послуг є село Демидів, Вишгородського району, Київської області.

Звіти про проведений контроль постів охорони містять ідентичний перелік послуг, із визначенням об'єктів контролю, які знаходяться на території Луганської області.

Акти здачі-приймання послуг, звіти, підписуються сторонами однією і тією ж самою датою у значно віддалених між собою областях.

При цьому, 26 серпня 2015 року, згідно зі звітами, контролю піддано 16 з 22 об'єктів (т. 1 а.с.122-136, 138-139).

Суд апеляційної інстанції вважає такі докази неналежними та недостатніми, оскільки з них неможливо встановити обсяг послуг (у звітах міститься лише назва послуги), обґрунтованість вартості та їх необхідність у власній господарській діяльності позивача та як наслідок, наявність результатів, наданих послуг за договором.

Подані копії, актів, податкових накладних, договорів про надання охоронних послуг №2557/22-12, №113-79ра, свідчать про наявність договірних відносин позивача з товариствами з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Свердловантрацит», «ДТЕК Ровенькиантрацит», проте не є доказами реальності господарських операцій між товариствами з обмеженою відповідальністю «Навіград» та «Креативкомпані».

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що мало місце фактичне здійснення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Навіград» та його контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю «Креативкомпані» у серпні 2014 року, у зв'язку з чим, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог формування податкового кредиту є вірними, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000412205 від 22 січня 2015 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000412205 від 22 січня 2015 року, що є підставою для скасування постанови суду в цій частині з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову в цій частині, в іншій частині залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року - скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000412205 від 22 січня 2015 року, відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим