Ухвала суду № 52683884, 06.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2015 рокусправа № П/811/68/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Добровеличківське відділення) на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року у справі № П/811/68/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влада-Агро" до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Добровеличківське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Влада-Агро" (далі - позивач, ТОВ "Влада-Агро") звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Добровеличківське відділення) (далі - відповідач) від 24 грудня 2014 року № 0000692200.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу. В скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В скарзі вказував на нікчемність господарської операції між позивачем та ПП "СТРОЙТОРГ-Т" по придбанню ємкості для зберігання скрапленого газу.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, своїх представників для участі в судовому засіданні не направили.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 21.11.2014р. по 27.11.2014р. посадовою особою податкового органу проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Влада-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "СТРОЙТОРГ-Т" за період з 01.05.2012р. по 31.07.2012р., за результатами якої складено акт №169/2200/32332018 від 04.12.2014р.. Під час перевірки виявлено порушення позивачем вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 23 334,00 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 р. № 0000692200, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29 167,50 грн., у тому числі 23 334,00 грн. основного платежу та 5 833,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з вимогами щодо його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який позовні вимоги позивача задовольнив, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу №29/05 від 29.05.2012 р. (а.с.23) ТОВ "Влада-Агро" придбало у ПП "СТРОЙТОРГ-Т" ємкість для зберігання скрапленого газу 50 м.куб. на загальну суму 140 000,00 грн., у тому числі ПДВ 23 333,34 грн., що підтверджується видатковою накладною № С-0000830 від 05.06.2012р. (а.с.26) та податковими накладними № 164 від 30.05.2012 р. (а.с.24), № 11 від 05.06.2012р. (а.с.25). При цьому, суму ПДВ 18 666,67 грн. позивачем задекларовано у податковій декларації з податку на додану вартість (скорочена) за травень 2012 року (а.с.79-86), а суму 4 666,67 грн. - у податковій декларації з податку на додану вартість (скорочена) за червень 2012 року (а.с.102-104, 118-119).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено 30.05.2012 р., 11.07.2012 р. та 24.07.2012 р. у безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками (а.с.27-28).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до суду надано копії подорожнього листа вантажного автомобіля № 558 від 05.06.2012 р. та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яким здійснено транспортування товару (а.с.29, 71).

Згідно з п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у травні та червні сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому ПП "СТРОЙТОРГ-Т", яке на час їх видачі зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було зобов'язане виписувати податкові накладні.

Водночас, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У відповідності до довідки з ЄДРПОУ видом діяльності ТОВ "Влада-Агро" є, зокрема, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; післяурожайна діяльність; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; виробництво готових кормів для домашніх тварин (а.с.53).

Судом першої інстанції встановлено, що ємність для зберігання скрапленого газу 50 м.куб. придбана у ПП "СТРОЙТОРГ-Т" введена позивачем в експлуатацію як основний засіб та призначена для зберігання скрапленого газу потрібного для роботи устаткування при сушінні зернових культур, що підтверджується наказом №04-ОЗ від 05.06.2012 р. "Про введення в експлуатацію основного засобу" (а.с.31), інвентарною карткою обліку основних засобів (а.с.33), актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с.34), фотографією придбаного товару (а.с.35).

Таким чином, витрати понесені позивачем за вищевказаною господарською операцією з ПП "СТРОЙТОРГ-Т" пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Влада-Агро".

Відповідачем не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарської операції, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції.

Оскільки факти порушень позивачем приписів податкового законодавства за вказаний вище період не знайшли свого підтвердження, є підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Добровеличківське відділення) - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року у справі № П/811/68/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак