Постанова № 52682144, 13.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13.10.2015 р. № 814/2000/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства " Суднобудівний завод імені 61 комунара ", вул. Адміральська, 38,Миколаїв,54001

до

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва, пр. Жовтневий, 55-є,Миколаїв,54018

треті особи

Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області,

вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030

про

визнання протиправною вимогу від 04.01.2013р.№Ю-81/21, від 05.02.2015р. №Ю-81/22,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Суднобудівний завод ім.. 61 комунара» (далв-позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимог Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про сплату боргу №Ю81/21 від 04.01.2013 року та №Ю-81-22 від 05.02.2013 року, за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва головного управління Міндоходів і зборів у Миколаївській області.

В обгрунування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно виніс нові вимоги вказавши реквізити раніше вже винесених, за якими відкриті виконавчі провадження, що на думку позивача є подвійним стягненням, яке порушує його законні права та інтереси.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, згідно яких вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані вимоги правомірними.

Від третіх осіб заперечень, пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

ВСГП „Універсал” засноване на державному майні структурного підрозділу Державного підприємства „Суднобудівний завод імені 61 комунара” на базі інструментального цеху наказом генерального директора № 257 з метою забезпечення нормального виробництва та обігу продукції на підприємстві (пункт 1.1. Розділу „Загальні положення” Положення про відокремлений структурний господарський підрозділ „Універсал” від 13.09.2000 (далі - Положення), арк .с 13-21).

Пунктом 1.2. Розділу „Загальні положення” Положення визначено, що ВСГП „Універсал” є відокремленим госпрозрахунковим підрозділом заводу, що здійснює свою фінансово-господарчу діяльність на засадах самофінансування, має поточний рахунок у банку, окремий обіговий баланс, печатку та штамп.

Пунктом 4.2. Розділу „Фінансово-господарська діяльність” Положення передбачено, що у відповідності до діючого податкового законодавства ВСГП „Універсал” самостійно нараховує та проводить наступні обов’язкові платежі до бюджету, позабюджетні та цільові фонди: прибутковий податок з громадян; внески до Пенсійного фонду; внески до Фонду соціального страхування; внески до Фонду на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 5.8. Розділу „Права та обов’язки” Положення одним із обов'язків ВСГП „Універсал” є забезпечення сплати податків та інших відрахувань у відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 3.5. Розділу „Юридичний статус” Положення передбачено, що ВСГП „Універсал" несе відповідальність по своїх обов’язках в межах свого майна, на засадах, визначених чинним законодавством.

До обов'язків ВСГП «Універсал» відноситься забезпечення сплати податків та інших відрахувань у відповідності до чинного законодавства України (пункт 5.8. Положення).

Виходячи з вищенаведеного, ВСГП „Універсал” як відокремлений підрозділ юридичної особи має окремий баланс і самостійно веде розрахунки із застрахованими особами, є страхувальником та зобов’язаний сплачувати внески до управління Пенсійного фонду за місцем своєї реєстрації.

Так, ВСГП „Універсал” зареєстрований в управлінні як страхувальник та платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на підставі п. 1 ст. 4, ст. 5 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464 (далі - Закон № 2464).

Страхувальник відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У зв’язку з наявністю в ВСГП «Універсал» заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування управління сформувало вимоги:

- від 04.01.2013 № Ю-81/21, в яку включило загальну заборгованість ВСГП «Універсал» станом на 01.01.2013 в сумі 772 962,61 грн., в тому числі приріст боргу в сумі 138 873,41 грн. Вимогу було вручено ВСГП “Універсал” 11.01.2013, про що свідчить підпис представника ВСГП “Універсал” на корінці вимоги. Означена вимога в подальшому не оскаржувалась, а отже зазначена в ній заборгованість була узгоджена.

- від 05.02.2013 № Ю-81/22, в яку включило загальну заборгованість ВСГП «Універсал» станом на 01.02.2013 в сумі 807 644,63 грн., в тому числі приріст борг}7 в сумі 34 682,02 грн. Вимогу було направлено ВСГП “Універсал” рекомендованим поштовим відправленням зі зворотним повідомленням, яке було повернуто в управління з відміткою про вручення адресату. Ця вимога в подальшому не оскаржувалась, а отже, заборгованість по ній була узгоджена (арк. с. 28-31).

Відповідно до п. 8.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція), якщо протягом наступного базового звітного періоду страхувальник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

Тобто, суми, зазначені у вимогах, що є предметом даного спору є сумою зростання боргу.

В той же час абз. 5 п. 8.3. Інструкції передбачає, що вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу, тому реквізити Пенсійним фондом було збережено.

Щодо позиції позивача, що управління не мало повноважень на винесення вимог про сплату боргу суд зазначає таке.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи” від 04.07.2013 № 406 -VIІ, передбачено, що функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передано органам доходів і зборів України.

Станом на день винесення вимог № Ю-81/21 та № Ю-81/22, а саме: станом на 04.01.2013 та на 05.02.2015 управління мало всі правові підстави для винесення зазначених вимог про сплату боргу, оскільки Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи” прийнятий лише 4 липня 2013 та набрав чинності 11 серпня 2013 року.

Тобто, станом на день винесення вимог адміністрування єдиного внеску належало до компетенції управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень повністю доведено, а позивачем не спростовано правомірність оскаржуваних вимог про сплату боргу №Ю81/21 від 04.01.2013 року та №Ю-81-22 від 05.02.2013 року.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги (редакція на час звернення до суду з даним позовом).

Враховуючи те, що позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 10% розміру ставку судового збору (487 гривні 20 копійок), а за результатами розгляду справи в задоволенні позову йому відмовлено, то з відповідача слід стягнути 90 % розміру ставки судового збору – 4384 гривні 80 копійок.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Державного підприємства " Суднобудівний завод імені 61 комунара " (код 14313240) решту суми судового збору в розмірі 4384,80 грн. на користь Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Головуючий Суддя Є.В. Марич