Рішення № 52680152, 21.09.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19551/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фаркош Ю.А.,

при секретарі - Заїкіній Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» про розірвання кредитного договору,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2015 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення про розірвання кредитного договору №22335125 укладеного між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 21.12.2007 року. В обґрунтування пред'явлених вимог вказав на те, що після укладення договору істотно змінились обставини, якими позивач керувався при укладенні договору, а саме те, що позивач не має можливості сплачувати кредит та відсотки за користування ним, оскільки він втратив роботу, що змінило його матеріальне становище в бік погіршення.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.12.2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 223351257 на суму 436586,00 доларів США на придбання нерухомості - нежитлового приміщення загальною площею 294,39 кв.м, яке будується за адресою пр.-т Перемоги 131, пов. 2, будівельна компанія ТОВ «БІК «Інтербудінвест», строком дії до 21.12.2027 року.

Обґрунтовуючи пред'явлені вимоги позивач посилається на те, що на даний час він не має змоги сплачувати кредит та відсотки за користування кредитними коштами, оскільки не розраховував і не міг передбачити, що при укладенні договору, його доходи зменшаться, зокрема втратив роботу, а відтак, вважає, що значне погіршення його матеріального стану, унеможливлює виконання своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з змісту наведених положень ст.652 ЦК України, обставини, на які посилається позивач, не можуть бути підставою для розірвання договору між сторонами відповідно до ч.4 ст.652 ЦК України, оскільки не вказують на зміну обставин, якими сторони керувались при укладені договору, і на істотність такої зміни, також на те, що одночасно настали всі обставини, передбачені ч.2 вказаної статті, а також на наявність підстав, передбачених ч.4 ст.652 ЦК України.

Під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо погіршення фінансового стану та наявність інших обставин, які впливають на виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором.

Наряду з цим втрата платоспроможності та інші фактори не можуть слугувати підставами для розірвання договору, оскільки відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, сторони при підписанні договору не визначали обставини, на які позивач посилається у своєму позові, зокрема втрата роботи. При цьому під час укладення договору позивач був ознайомлений з його умовами і підписав даний договів.

Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а відтак позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,16,625,627,651,652 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» про розірвання кредитного договору, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Ю.А.Фаркош