Ухвала суду № 52679629, 22.10.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15291/15-ц

н/п 2/640/3602/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Дмитрієва О.Ф., при секретарі Латко В.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 р. ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 191 від 18.05.2007 р., укладеного між Банком та ОСОБА_4 Ухвалою судді від 22.09.2015 р. відкрито провадження у справі. Справа кілька разів відкладась у звязку з неявкою сторін.

У підготовчій частині судового засідання 22 жовтня 2015 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 заявив клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки заява подана особою, яка не має повноважень на ведення справи. Своє клопотання обґрунтував тим, що на час подачі позову редакція ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не давала уповноваженій особі Фонду права передоручення своїх повноважень стороннім особам, тому підписання й подача позову представником уповноваженої особи Фонду ОСОБА_5 незаконне.

Проти задоволення клопотання заперечував представник позивача, зазначаючи, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_6, була призначена у березні 2015 року, коли діяла попередня редакція ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» й право передоручення своїх повноважень у ОСОБА_6 було. Вважає, що зміни у законодавстві, які звужують коло прав уповноваженої особи , що відбулись влітку 2015 року не розповсюджуються на раніше призначену уповноважену особу.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання обґрунтованим й задовольняє його з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

За приписами ч. 3 ст. 42 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності). Документами, що посвідчують повноваження представників представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю юридичної особи ( п. 2 ч. 2 ст. 42 ЦПК). Згідно до ч. 1 ст.240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_6 строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.

За змістом до статей 47-48 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції Закону№ 629-VIII від 16.07.2015) уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. Уповноважена особа Фонду, зокрема, здійснює повноваження Фонду, визначені цим Законом та делеговані їй Фондом.Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження, зокрема, щодо вжиття у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком тощо. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі. Фонд має право залучати до своєї роботи інших осіб, оплата праці яких здійснюється за рахунок банку, що ліквідується, у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

У попередній редакції статей 47 цього Закону, зокрема п. 1 ч. 3 та п. 1 ч. 1 ст. 48 вказувалось, що Уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; виконує повноваження органів управління банку.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов до висновку , що необхідний обсяг повноважень для стягнення заборгованості, в тому числі шляхом звернення в суд, підписання позовної заяви, має Фонд та Уповноважена особа Фонду, якщо останній такі повноваження були делеговані Фондом.

В той же час додана до позовної заяви довіреність не свідчить про необхідний обсяг повноважень у представника ОСОБА_5, делегованих саме Фондом. Крім того, до позовної заяви також не додано рішення ФГВФО, з якого б вбачалося, що Фонд наділяє правом Уповноважену особу делегувати свої повноваження третім особам або рішення щодо часткового делегування повноважень Фонду щодо стягнення простроченої заборгованості перед Банком ОСОБА_5

Суд дає оцінку доводам представника позивача щодо наявності повноважень у уповноваженої особи Фонду після зміни в законодавстві якими ці повноваження виключені й доходить до таких висновків.

За змістом до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 3 ЦПК України кожна особа має право в

порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за

захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції

України, Цивільного процесуального кодексу України , законів України від

23 червня 2005 року N 2709-IV "Про міжнародне приватне право", від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана

Верховною Радою України, та положень інших законів,

нормативно-правових актів, чинних на час вчинення окремих

процесуальних дій (абз. « п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції).

Таким чином, з викладених норм права слідує, що саме на час вчинення відповідної процесуальної дії особа має бути наділена відповідним обсягом повноважень, а оскільки повноважень у ОСОБА_5 не було позов поданий з порушенням вимог ЦПК, що має наслідком залишення його без розгляду.

Керуючись ст.207 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №191 від 18 травня 2007 року залишити без розгляду.

Позивачу розяснити, що після усунення передумов, які слугували підставою для залишення заяви без розгляду він повторно може звернутись до суду ( ч.2ст.207 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя