Рішення № 52658501, 22.10.2015, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5605/15-ц

Провадження №2/333/2492/15

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

22 жовтня 2015 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Тучкова С.С.,

при секретарі Шелесько Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/5605/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 77308,08 гривень, яка складається із заборгованості по поверненню кредиту у розмірі 8892,23 гривень, по сплаті відсотків у розмірі 3893,68 гривень, по сплаті комісії у розмірі 5232,50 гривень та пені за несвоєчасне виконання зобовязань у розмірі 59289,67 гривень, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» та ОСОБА_2 кредитного договору №BLаЖГА00059561 від 05.08.2011 року, останній отримав кредит у формі відкличної не відновлювальної кредитної лінії на поточні потреби у розмірі 13000,00 гривень, строком погашення не пізніше 05.08.2014 року, зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 15,00 процентів річних та комісії за управління кредитом у розмірі 1,75 процентів від суми кредиту. Однак ОСОБА_2 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобовязання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив на підставі ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України розглядати справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не зявився і не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

За вимогами ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно зі ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

05.08.2011 року між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено договір банківського обслуговування №BLаЖГА00059561, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у формі відкличної не відновлювальної кредитної лінії на поточні потреби в розмірі 13000,00 гривень з оплатою за користування кредитом по процентній ставці 17,00 відсотків річних і комісії за управління кредитом у розмірі 1,75 процентів від суми кредиту, а ОСОБА_2, в свою чергу, зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 05.08.2014 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (а.с.5-12). Договір банківського обслуговування №BLаЖГА00059561 від 05.08.2011 року є комплексним, складається зі спеціальної та загальної частин.

Пунктом 1.5 Загальної частини Договору банківського обслуговування №BLаЖГА00059561 від 05.08.2011 року передбачено, що за користування кредитом встановлюється плата у вигляді процентів, які нараховуються за процентною ставкою в розмірі, зазначеному в п.3 спеціальної частини договору (номінальна ставка).

Згідно з п.2.4.1 Загальної частини Договору банківського обслуговування №BLаЖГА00059561 від 05.08.2011 року проценти за користування кредитними коштами розраховуються у валюті кредиту, виходячи з фактичної суми наданих кредитних коштів і строку кредитування, із розрахунку: рік рівний 360 дням, місяць рівний 30 дням, та сплачується позичальником в порядку, передбаченому п.2.5 загальної частини договору.

На підставі п.2.4.2 Загальної частини Договору банківського обслуговування №BLаЖГА00059561 від 05.08.2011 року проценти та комісію за управління кредитом позичальник повинен сплачувати щомісячно в день повернення частини кредиту відповідно до платежів, передбачених у графіку погашення заборгованості за кредитом (а.с.13-14).

Відповідно до п.1.6 Загальної частини Договору банківського обслуговування №BLаЖГА00059561 від 05.08.2011 року за обслуговування кредиту встановлюється щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом, розмір якої зазначається в п.4 спеціальної частини договору (1,75 процентів від суми кредиту).

На підставі п.4.3 Загальної частини Договору банківського обслуговування №BLаЖГА00059561 від 05.08.2011 року у випадку прострочення позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобовязань (а саме неповернення чергової частини кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управління кредитом), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка, яка застосовується до обчислення пені зазначена в п.9 спеціальної частини договору (0,50%, пеня розраховується за методом «факт/360», тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів). Банк може використати право на застосування пені, починаючи з наступного дня, рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зобовязання, передбаченого договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочим днем, та закінчуючи днем, що передує даті повного виконання всіх прострочених грошових зобовязань.

Однак, ОСОБА_2 вимоги кредитного договору належним чином не виконав, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому у повному обсязі не сплатив.

Так, за наданим позивачем розрахунком (а.с.24) заборгованість відповідача ОСОБА_2 за договором банківського обслуговування №BLаЖГА00059561 від 05.08.2011 року станом на 04.08.2015 року складає 77308,08 гривень, а саме: 8892,23 гривень заборгованість за кредитом, 3893,68 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 5232,50 гривень заборгованість за комісією, 59289,67 гривень пеня за несвоєчасне виконання зобовязань.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів. Згідно з ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» надав відповідачу ОСОБА_2 кредит. Однак, останній порушує вимоги кредитного договору №BLаЖГА00059561 від 05.08.2011 року, а саме не виконує в обумовлені строки зобовязання щодо сплати кредиту, комісії та процентів по ньому, тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, комісії та пені відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд вважає належним доказом по справі.

Таким чином, у звязку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Так як задоволена основна вимога позивача, який був звільнений від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений судовий збір в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.549, 550, 610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ч.4 ст.169, ст.ст.10, 11, 59, 60, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (рахунок №32076420401 у ГУ НБУ України по м.Києву і Київської області, МФО 380537, ЄДРПОУ 19017842) 8892 (вісім тисяч вісімсот девяносто дві) гривні 23 копійки заборгованості за кредитом, 3893 (три тисячі вісімсот девяносто три) гривні 68 копійок заборгованості по сплаті відсотків, 5232 (пять тисяч двісті тридцять дві) гривні 50 копійок заборгованості за комісією, 59289 (пятдесят девять тисяч двісті вісімдесят девять) гривень 67 копійок пеня за несвоєчасне виконання зобовязань, а разом 77308 (сімдесят сім тисяч триста вісім) гривень 08 копійок заборгованості по кредитного договору №BLаЖГА00059561 від 05.08.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір в дохід держави у розмірі 773 (сімсот сімдесят три) гривні 08 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков