Рішення № 52654617, 25.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2723/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів Панасенкова В.О., Парапана В.О.,

при секретарі Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Енергетична компанія Одесаобленерго на рішення Березівського районного суду Одеської області від 15 січня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Енергетична компанія Одесаобленерго до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 5234 гривні 37 копійок,

встановила:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що відповідач має заборгованість в розмірі 5234 гривні 37 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5234 гривні 37 коп. та судовий збір в розмірі 243 гривні 60 коп.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, пояснивши, що він добровільно сплачував заборгованість батька, умови договору не розумів. У звязку з відсутністю коштів перестав сплачувати борг батька.

Рішенням суду в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити заявлений позов, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарг, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

07 грудня 2011 року представником ВАТ Одесаобленерго було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією № 014070 відносно ОСОБА_3, який проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

ОСОБА_3 визнав вказаний акт і підписав його.

Згідно до протоколу № 45 від 08 грудня 2011 року ОСОБА_3 у звязку з порушенням Правил користування електричною енергією відповідно до акту були нараховані збитки у сумі 16734 гривні 37 коп. ( а.с.8, 9).

16.12.2011 року між ВАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго та ОСОБА_3 була укладена угода про порядок погашення заборгованості , згідно до якої ОСОБА_3 зобовязався до 16.12.2012 року сплатити 11034 гривні 37 коп.( а.с.10).

05 березня 2012 року ОСОБА_3 помер.

Ці обставини правильно були встановлені судом першої інстанції, не оспорюються сторонами, колегія суддів з ними погоджується.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з наступного.

Із особового рахунку №3174/77 вбачається, що представником позивача проводились контрольні обходи домоволодіння ОСОБА_3, у тому числі і після 05 березня 2012 року ( а.с.18).

Таким чином, на думку суду, позивач знав про смерть ОСОБА_3

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкоємця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини предявити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Так як 25.03.2012 року контролер позивача ОСОБА_4 проводила контрольний обхід домоволодіння ОСОБА_3, то цього дня позивачу стало відомо про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що протягом шести місяців після відкриття спадщини вимоги про борг до спадкоємця не були предявлені.

26.09.2012 року відповідач отримав в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину (а.с.11,12).

18.12.2012 року між ВАТ ЕК Одесаобенерго та ОСОБА_2 було укладено договір про користування електричною енергією №3194/77 і ОСОБА_2 став споживачем електричної енергії ( а.с.14).

18.12.2012 року та 06.11.2013 року між ВАТ ЕК Одесаобленерго та ОСОБА_2 були укладені угоди про погашення заборгованості (а.с.15,16). Предметом договору є умови і порядок сплати споживачем Енергопостачальнику своєї заборгованості, яка виникла внаслідок складення акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення.

Судом також було зазначено, що своєї заборгованості перед Енергопостачальником ОСОБА_2 не мав, так як споживачем став лише 18.12.2012 року, уклавши договір № 3194/77 на користування електричною енергією (14).

Таким чином, суд першої інстанції в своєму рішенні визначив, що угоди від 18.12.2012 року та 06.11.2013 року не відповідають дійсним обставинам та закону і не підлягають виконанню, так як у відповідності до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх необґрунтованими та не основаними на діючих нормах цивільного законодавства, виходячи з наступного.

Так, суд пославшись на положення ч.2 ст.1281 ЦК України, не звернув увагу на частину першу цієї статті, яка вказує на те, що спадкоємці зобовязані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Дійсно відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкоємця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини предявити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

З матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що відповідач знав про борги спадкодавця, так як продовжував сплачувати кошти відповідно до угоди, укладеної між позивачем та його померлим батьком, офіційно повідомив позивача про смерть батька та про те, що він є спадкоємцем тільки 18.12.2012р., коли звернувся до позивача зі всіма необхідними документами, втому числі і з свідоцтвом про право на спадщину.

Тільки 26.09.2012 року відповідач отримав в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, і таким чином саме з цієї дати він вважається таким, що прийняв спадщину.

Належні та допустимі докази того, що позивач знав про відкриття спадщини з березня 2012 р., в матеріалах справи відсутні, суд зробив вказаний висновок на підставі припущення, так як тільки після отримання свідоцтва про право на спадщину можливо зробити висновок хто є спадкоємцем майна померлого та до кого саме можна предявляти вимоги.

18.12.2012 року відповідач надав позивачу всі необхідні документи та між ВАТ ЕК Одесаобенерго та ОСОБА_2 було укладено договір про користування електричною енергією №3194/77 і ОСОБА_2 став споживачем електричної енергії ( а.с.14).

Фактично, саме 18.12.2012р. ОСОБА_2 офіційно сповістив позивача як кредитора про смерть свого батька - ОСОБА_3 та про те, що саме він є спадкоємцем померлого.

18.12.2012 року та 06.11.2013 року між ВАТ ЕК Одесаобленерго та ОСОБА_2 були укладені угоди про погашення заборгованості (а.с.15,16). Предметом договору є умови і порядок сплати споживачем Енергопостачальнику своєї заборгованості, яка виникла внаслідок складення акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення у відношенні його батька - спадкодавця.

Висновок суду про те, що угоди від 18.12.2012 року та 06.11.2013 року не відповідають дійсним обставинам та закону і не підлягають виконанню не може бути взятий до уваги, так як такі вимоги не заявлялися сторонами по справі, вони не були предметом дослідження та розгляду, а тому в цій частині суд першої інстанції вийшов за межі позову та доказування.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобовязані задовольнити вимоги кредитора повністю у межах спадкового майна.

Позивач предявив свої вимоги до спадкоємця у межах встановленого законом строку, відповідач став виконувати свої зобовязання у відповідності до досягнутої домовленості, однак в подальшому відмовився від виконання зобовязання у звязку з відсутністю коштів, що не передбачено чинним законодавством.

При таких обставинах, винесене рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, так як воно ухвалене без повних і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх позовних вимог, без підтвердження їх належними та допустимими доказами.

Розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не повно зясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також суд порушив та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим, є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч. 1 п. 1-4; ст.313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергетична компанія Одесаобленерго задовольнити.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 15 січня 2015 року скасувати та постановити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства Енергетична компанія Одесаобленерго до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 5234 гривні 37 копійок задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (25.05.1991р.н., РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 67324, Одеська обл., Березівський район, с. Онорівка, вул. Гагаріна, буд. 2,) на користь Публічного акціонерного товариства Енергетична компанія Одесаобленерго (код 00131713, м. Одеса, вул. М.Боровського 28Б) заборгованість в сумі 5234 грн. 37 коп. на р/р 2603430113777 в Філії Одеське обласне управління АТ Ощадбанк, МФО 328845, код ЄДРПОУ 00131713), а також понесені судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп. сплачених за подачу позовної заяви та 121 грн. 80 коп. за подачу апеляційної скарги.

Рішення вступає в законну силу з моменту оголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді В.Ф. Парапан

ОСОБА_5