Ухвала суду № 52653530, 22.10.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/3932/15-к 22.10.2015 22.10.2015 22.10.2015

Провадження № 11-кп/784/536/15 Головуючий суду 1-ої інстанції: Скрипченко С.М.

категорія: ч.1 ст. 191 КК України Доповідач апеляційного суду Значок І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючої судді Значок І.С.

суддів Пустовара М.Л., Царюка В.В.

за участі секретаря Алексишинця М.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Центрального району м. Миколаєва на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.05.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва, громадянки України, яка зареєстрована за адресою, АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2,

- за ч.1 ст.191 КК України,

Учасники судового провадження.

прокурор Зайков О.В.

обвинувачена ОСОБА_3.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким вважати ОСОБА_3. засудженою за ч.1 ст. 191 КК України до 1 року позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно - господарських функцій на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3. від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3 ч.1 ст. 76 КК України. В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_3. визнана винуватою у вчиненні привласнення, розтрати чужого майна, яке було ввірене їй та перебувало в її віданні. Дії ОСОБА_3. кваліфіковано за ч.1 ст. 191 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно - господарських функцій строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.

Стягнено з обвинуваченої на відшкодування матеріальної шкоди на користь ТОВ «ТД Торгівля» - 2010,61 грн.

Узагальнені доводи апелянта.

Прокурор вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки при призначенні покарання суд звільнив обвинувачену на підставі ст. 75 КК України як від основного, так і від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно - господарських функцій строком на 1 рік.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

ОСОБА_3. визнано винною в тому, що в період часу з 31.03.2015 року по 05.04.2015 року, працюючи продавцем продовольчих товарів в кіоску ТОВ «ТД Торгівля» за адресою: м. Миколаїв, кут вулиць 1-ї Слобідської та Севастопольської, будучи матеріально відповідальною особою, привласнила з каси кіоску ввірені їй грошові кошти в сумі 510,61 грн.

Крім того, аналогічним способом, 05.04.2015 року приблизно о 23.45 год. ОСОБА_3. привласнила з каси кошти в сумі 1500 грн., та розпорядилась ними на власний розсуд.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора, на підтримку апеляційної скарги, засудженої ОСОБА_3., яка вважала вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Обставини справи, доведеність винуватості ОСОБА_3. та кваліфікація нею скоєного апелянтом не оспорюються. Тому, на підставі ч.1 ст.404 КПК України, апеляційною інстанцією не перевірялись.

Що стосується покарання, призначеного обвинуваченій ОСОБА_3., на що посилається прокурор, апеляційний суд дійшов наступного.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, належним чином врахував обставини вчиненого ОСОБА_3. злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Обставинами, які пом'якшують покарання суд вірно визнав щире каяття, повне визнання своє вини та сприяння розкриттю злочину та вірно прийшов до висновку про призначення основного покарання у виді позбавлення волі.

Обґрунтованим також є рішення суду щодо звільнення ОСОБА_3. від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Відповідає також вимогам закону й застосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій.

Таке рішення суду апеляційний суд вважає законним та обґрунтованим.

Разом з тим, із тексту резолютивної частини вироку суду вбачається, що суд не уточнив межі застосування положень ст.75 КК України відповідно призначеного покарання. Тоді як, відповідно вимог ст.75 КК України, якщо суд, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Тобто, дана норма закону застосовується лише до перелічених у цій статті видів покарань і зміст рішення суду є відповідним цим вимогам, оскільки, застосування судом звільнення ще й до покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій судом не зазначено.

З урахуванням наведеного доводи прокурора про неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними.

Прохання апелянта про необхідність ухвалення апеляційним судом нового вироку суперечать вимогам ст.420 КПК України, яка передбачає вичерпний перелік правових підстав для цього, тому задоволенню не підлягає.

Слід зазначити, що у разі, якщо судове рішення є незрозумілим, діючий КПК передбачає можливість роз'яснення судового рішення в порядку ст.380 КПК України за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення

Керуючись ст.ст. 405,407 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляцію прокурора прокуратури Центрального району залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.05.2015 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуюча

Судді: