Рішення № 5264585, 26.06.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 р. Справа № 22/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.

при секретарі судового засідання: Строїч П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: регіонального відділення Фонду державного майна України

по Івано-Франківській області

до відповідача: підприємця ОСОБА_1

про: стягнення збитків в сумі 46069,06 грн. за період з 01.07.2007р. по 30.04.2009р.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: представник ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 19.07.2007 р.),

в с т а н о в и в:

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області заявлено позов до підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків в сумі 20959,96грн. за період з 01.07.2007р. по 31.05.2008р.

Заявою вх. №3712 від 12.05.2009р. позивач збільшив позовні вимоги - просить стягнути з відповідача 46069,06 грн. збитків за період з 01.07.2007р. по 30.04.2009р. Виходячи з того, що за ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, вказана заява прийнята судом (ухвала від 12.05.2009р.).

Згідно ст.77 ГПК України в судовому засіданні 18.06.2009р. оголошувалась перерва до 26.06.2009р.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України “Укрзалізниця” від 19.03.07р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області наказом № 48 від 13.04.07р. прийняло рішення про проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 28 кв.м. (17.4 кв.м на першому поверсі та 10.6 кв.м. на другому поверсі) в двохповерховій будівлі, що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична, 14, та перебуває на балансі відокремленого підрозділу “Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 4” державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця”. За підсумками проведеного конкурсу (протокол засідання конкурсної комісії № 2 від 18.06.07р.) переможцем конкурсу було визнано підприємця ОСОБА_3, який запропонував максимальний розмір орендної плати. Проте, позивач не зміг передати в оренду приміщення площею 17.4 кв.м на першому поверсі вказаної будівлі через те, що його неправомірно займає підприємець ОСОБА_1. Вказує на те, що договір оренди від 01.06.02р., на підставі якого відповідачка користувалась цим приміщення, припинив свою дію в 2005 році, і відповідачка була зобов'язана звільнити дане приміщення, про що постановлене рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.2007р. у справі №13/142, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2008р. Вказує на те, що відповідно до ст.22 ЦК України внаслідок неправомірних дій підприємеця ОСОБА_1 державі завдані збитки у формі упущеної вигоди, яка полягає у ненадходженні до державного бюджету відповідної частини орендної плати, яка за період 01.07.2007р. по 30.04.2009р. становила б 46069,06 грн.

Представник відповідача заявлений позов не визнав і зазначив, що цивільне законодавство України не передбачає відповідальності без наявності вини (умислу або необережності). Вважає, що вини відповідачки в несвоєчасному переукладенні договору оренди приміщення не має. Вбачає неправомірність дій саме позивача, який, на його думку, незаконно ухиляється від пролонгації договору оренди, неправомірно провів конкурс на право оренди приміщення, безпідставно вимагає його звільнення. Посилається на ряд судових рішень з цього приводу. Вказує на те, що за користування приміщенням здійснює оплату згідно рахунків, які йому направляє БУ-4.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.

Згідно договору оренди державного майна №5 від 01.06.2002р. підприємець ОСОБА_1 була орендарем нежитлового приміщення площею 16,7кв.м. на першому поверсі в двохповерховій будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 14 в м. Івано-Франківську. Орендодавцем виступав відокремлений підрозділ “Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 4” ДТГО“Львівська залізниця”. Відповідно до п.10.1 вказаного договору термін його дії закінчився 31.03.2004р., і на новий строк даний договір не укладався. А тому за приписами ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 785 ЦК України орендар зобов'язаний був повернути об'єкт оренди, чого в добровільному порядку не зробив.

Наведені обставини встановлені рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.2007р. у справі №13/142, яким задоволено позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області до підприємця ОСОБА_1 - зобов'язано відповідачку звільнити нежитлове приміщення площею 17,4кв.м. на першому поверсі в двохповерховій будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Залізнична, 14 в м. Івано-Франківську. Дане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2008р.

Позивачем вчинялись всі необхідні дії для примусового виконання рішення у справі №13/142, що підтверджується заявою про примусове виконання рішення №09/1624 від 27.06.2008р., постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2008р., актом та постановою державного виконавця від 28.07.2008р., від 11.08.2008р. Однак з незалежних від нього причин рішення суду у даній справі виконано не було (ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 26.08.2008р. у справі №13/142 про зупинення провадження у справі, розгляд у даній справи заяви про відстрочку виконання рішення суду, ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 18.08.2008р. у справі № 12/44 про заборону вчиняти будь-які дії щодо спірних приміщень).

Крім того, відповідачка без належних правових підстав займає нежитлове приміщення загальною площею 10.6 кв.м на другому поверсі вказаної будівлі, що підтверджується заявами відповідачки від 23.04.2003р. та від 02.07.2003р., листом начальника БУ-4 від 03.11.2003р., висновком №508 будівельно-технічної експертизи від 10.02.2009р.

На підставі дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України “Укрзалізниця” від 19.03.07р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області наказом № 48 від 13.04.07р. прийняло рішення про проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 28кв.м. (17.4 кв.м на першому поверсі та 10.6 кв.м. на другому поверсі) в двохповерховій будівлі, що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична, 14, та перебуває на балансі відокремленого підрозділу “Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 4” державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця”. За підсумками проведеного конкурсу (протокол засідання конкурсної комісії № 2 від 18.06.07р.) переможцем було визнано підприємця ОСОБА_3, який запропонував максимальний розмір орендної плати - 2400 грн. за базовий місяць - травень 2007р. Відповідачка також брала участь у даному конкурсі, однак запропонувала нижчий розмір орендної плати, а тому не набула права оренди вказаного майна.

Внаслідок того, що підприємець ОСОБА_1 не виконувала договірних зобов'язань по поверненню орендованого майна та безпідставно користувалась нежитловим приміщенням, державі завдано збитки, які полягають у ненадходженні до Державного бюджету України відповідної частини орендної плати.

Згідно ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів, завдання майнової (матеріальної шкоди) іншій особі. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання (ст.610 ЦК України). За приписами ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у формі відшкодування збитків. В п.1 ст.623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кретидорові завдані цим збитки. Відшкодування збитків є способом захисту цивільних прав та інтересів; особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ст.16, ст.22 ЦК України).

Відповідно до п/п 2 ч.2 ст.22 ЦК України до збитків відносяться доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

За розрахунком позивача розмір збитків за період 01.07.2007р. по 30.04.2009р. становить 46069,06 грн.

При визначенні розміру збитків слід врахувати те, що відповідачка за вказаний період здійснювала платежі за користування приміщенням. Згідно довідки регіонального відділення Фонду державного майна України №01/24-32 від 11.06.2009р. за період з 01.07.2007р. по 17.06.2009р. від підприємця ОСОБА_1 надійшло до державного бюджету 11050,28грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню - з відповідачки в користь позивача слід стягнути 35018,78 грн. відшкодування збитків за період з 01.07.2007р. по 30.04.2009р.

Що стосується посилання відповідачки на відсутність вини як підстави відповідальності за порушення зобов'язання, то згідно ч.1, ч.2 ст.614 ЦК України особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Вказаних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, у даній справі встановлено не було.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачку пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області ( 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 13660726, банк одержувача:УДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 37180500900001) 35018,78 грн. відшкодування збитків за період з 01.07.2007р. по 30.04.2009р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету (отримувач: УДК, м. Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 350,19 грн. судових витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету (отримувач: Державний бюджет, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20568100, р/р 31216259700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050000) - 89,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Суддя Малєєва Олена Вікторівна

Повне рішення, яке оформлене відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, підписане 01.07.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ помічник судді Бандура Володимир Степанович