Рішення № 52644348, 23.10.2015, Оболонський районний суд міста Києва

23.10.2015 Справа № 756/11907/15-ц

Унікальний №756/11907/15-ц

Провадження № 2-п/756/135/15

УХВАЛА

23 жовтня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Приголовкіну В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 липня 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання за банком права на продаж предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві з наданням банку усіх повноважень продавця, необхідних для здійснення продажу; зобов'язання відповідача передати позивачу предмет іпотеки з ключами від нього за актом прийому-передачі протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили; визнання за позивачем, як продавцем предмету іпотеки, права на вчинення дій та отримання у всіх підприємств, установ, організацій, в тому числі й у приватного нотаріуса та Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, документів, пов'язаних з продажем предмету іпотеки; виселення мешканців, які проживають у квартирі, яка є предметом іпотеки; передання предмету іпотеки в управління позивача до моменту його реалізації з правом обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями та з правом укладати договори оренди в якості орендодавця з метою задоволення грошових вимог за кредитним договором за рахунок коштів, отриманих за оренду,

встановив:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2013 року, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №08-06-И/19 від 18 грудня 2006 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 30 січня 2009 року, у розмірі 20793985 (двадцять мільйонів сімсот дев'яносто три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 41 копійка, що складається з основної суми боргу у розмірі 443523,62 дол. США, що в еквіваленті до національної валюти станом на 18 червня 2012 року по курсу НБУ 7,9925 грн. за 1 дол. США становить 3544862 грн. 53 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами у розмірі 252693,02 дол. США, що в еквіваленті до національної валюти станом на 18 червня 2012 року по курсу НБУ 7,9925 грн. за 1 дол. США становить 2019648 грн. 96 коп., заборгованості по щомісячній комісії за користування кредитними коштами у розмірі 232590 грн. 80 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 14996883 грн. 12 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 123,70 кв.м, що належать на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., шляхом надання ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» права на продаж будь-якій особі-покупцеві від свого імені предмета іпотеки з початковою ціною продажу 2064975 (два мільйони шістдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», та стягнуто з відповідача 1820 грн. сплаченого позивачем судового збору.

09 вересня 2015 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій він посилається на те, що дізнався про ухвалене рішення 07 вересня 2015 року після ознайомлення з матеріалами справи його представника, а тому не міг скористатися вчасно правом на судовий захист, оскільки перебував за межами країни та не мав юридичного супроводу.

Відповідач також вказує, що позивачем не надано доказів наявності заборгованості відповідача перед банком, невиконання зобов'язань відповідачем, позивачем не використано можливості врегулювання спору в досудовому порядку.

Крім того, відповідач вказує, що судом не було перевірено наявність судових рішень між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, рішення ухвалено на основі одностороннього та неповного з'ясування всіх обставин справи, описова та резолютивна частини рішення суперечать одна одній, описова частина не містить посилань на докази.

Враховуючи викладене, відповідач просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення заперечував, посилаючись на її необґрунтованість.

Заявник (відповідач) ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. Представник заявника подав до суду телеграму, в якій просив відкласти розгляд заяви у зв'язку з тим, що він бере участь у кримінальному провадженні в іншому суді.

Суд ухвалив проводити розгляд заяви за відсутності заявника та його представника, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 232 ЦПК України вбачається, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, в тому числі й про судове засідання, яке відбулося 04 липня 2012 року, за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1

Повістки про виклик в судові засідання, які відбулися 09 листопада 2011 року та 01 грудня 2011 року, які були направлені за зареєстрованим місцем проживання відповідача, отримав ОСОБА_1 особисто, що підтверджується зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 99, 105). Адресована відповідачу кореспонденція з повістками про виклик в інші судові засідання, в тому числі в судове засідання, призначене на 04 липня 2012 року (день ухвалення судом рішення в справі), повернулася на адресу суду з відміткою відділення зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання».

Будь-яких доказів, які б свідчили про наявність у відповідача, який знав про перебування у провадженні суду вказаної справи, поважних причин, що унеможливлювали отримання ним адресованої йому судом кореспонденції чи його явку в судові засідання, до заяви про перегляд заочного рішення не додано.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин.

Крім того, ухвалюючи рішення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, належний відповідачу на праві власності, та навів у рішенні обґрунтування своїх висновків з посиланням на докази.

Доказів, які б спростовували висновки суду щодо наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, до заяви про перегляд заочного рішення відповідачем не додано.

Враховуючи наведене, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 липня 2012 року залишити без задоволення.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.4 ст.231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Маринченко