Ухвала суду № 52642026, 20.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/20423/14-к Головуючий 1-ї інстанції: Цвіра Д.М.

Провадження №11-сс/790/1577/14 Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія : ст.183 КПК України

(застосування запобіжного заходу)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Цілюрик В.П.,

суддів - Зубкова Л.Я., Олефір Н.О.,

за участю секретаря - Черкасова А.О.,

прокурора - Медведєва М.Ю.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2014 року про відому у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання за матеріалами кримінального провадження № 12014220480006105 від 14.11.2014 року,-

встановила:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2014 року було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, тимчасово не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не одноразово засудженого: у 1998 році Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; у 1999 році Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; у 2008 році Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, у 11.04.2011 році Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі; 01.12.2011 року ухвалою апеляційного суду Харківської області вирок Московського районного суду м. Харкова від 11.04.2011 року змінено, виключено з вироку посилання на ст. 71 КК України, і 25.06.2014 року звільнений по відбуттю покарання.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя прийшов до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме особистого зобовязання з покладенням на нього обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З таким рішенням слідчого судді не погодився прокурор, який подав апеляційну скаргу, і обґрунтовує її тим, що ОСОБА_2Ю, будучи раніше засуджений і маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення і перевиховування не став, підозрюється у вчиненні нового злочину.

Крім того, автор апеляційної скарги зазначає, що на його думку, слідчий суддя в мотивувальній частині ухвали не обґрунтував можливості застосування до ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу ніж отримання під вартою.

На думку автора апеляційної, слідчим суддею не врахований той факт, що даний злочин ОСОБА_2 скоїв разом зі своїм знайомим, однак органу досудового розслідування він не надав ніяких анкетних даних про останнього. Таким чином, автор апеляційної скарги вважає, що підозрюваний, знаходячись на свободі, може вплинути на свого знайомого з яким разом вчинив злочин, або взагалі переховуватися від органів досудового розслідування.

У звязку з викладеним, автор апеляційної скарги просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого.

Вислухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, підозрюваного та його захисника, які вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В ухвалі, яка оскаржується зазначено, що ОСОБА_2 14.11.2014 року близько 12 години 00 хвилин, під час проїзду в маршрутному таксі № 55, на зупинці громадського транспорту 23 серпня в м. Харкова, діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою чоловічої статті, зустрів раніше незнайому йому ОСОБА_3 Після чого, побачивши у жіночій сумці, яка була при ній, гаманець жіночий із шкірозамінника коричневого кольору, який не представляє цінності для потерпілої, в якому знаходились грошові кошти в сумі 912 гривень, вирішив його викрасти. Потім, ОСОБА_2, реалізуючи свій намір, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, після того, як невстановлена в ході досудового розслідування особа чоловічої статі товкнула ОСОБА_3І в спину, таємно витягнув вказаний гаманець із грошовими коштами із сумки останньої. В цей час його дії були помічені потерпілою, яка вимагала їх припинити та повернути їй майно. Однак, ОСОБА_2, разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою чоловічої статті, не зважаючи на законні вимоги потерпілої ОСОБА_3 припинити злочинні дії, та повернути її майно, швидко покинув вказане маршрутне таксі та разом із викраденим майном та знак у невідомому напрямку і розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 912 гривень.

Встановлено, що відповідно до вимог ст. 214 КПК України, 14.11.2014 відомості про вищевказане кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220480006105.

15.11.2014 року ОСОБА_2Ю, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Приймаючи рішення про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого та можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання, слідчий суддя в порушення вимог ст. 196 КПК України не зазначив в судовій ухвалі наявність яких саме ризиків він вважає доведеним та обставини, які це підтверджують, а також чим саме доведено обґрунтованість підозри, які саме обставини ним встановлені, які б свідчили про можливість застосування більш мякого запобіжного заходу.

Враховуючи це, апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Постановляючи нову ухвалу апеляційний суд вважає, що доведеність підозри вчинення ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення підтверджується протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої, протоколом впізнання потерпілою особи (ОСОБА_2Ю.), та протоколом огляду її гаманця.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, має непогашену судимість за вчинення корисного злочину, підозрюється у вчиненні нового тяжкого корисного кримінального правопорушення, не працює, немає офіційних джерел доходу. Вказані обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про існування заявлених у клопотанні слідчого ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При наявності таких відомостей, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення та тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у його вчиненні, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції про можливість застосування до підозрюваного більш мякого запобіжного заходу, чим той, який запропонований у клопотанні слідчого.

За таких обставин, колегія судів вважає необхідним скасувати ухвалу суду 1 інстанції і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14.01.2015 року з визначенням відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України застави у розмірі 60900 грн., враховуючи його матеріальний стан.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

Постановила

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2014 року про відому у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання скасувати.

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту його фактичного затримання до 14.01.2015 року включно (в межах строку досудового розслідування) з визначенням застави у розмірі 60900 грн. (отримувач коштів Харківський апеляційний суд, код отримувача 37999607, (ЄДРПОУ УДКСУ у Московському районі м. Харкова), банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 37311006000174, код ЄДРПОУ суду 02894131, при внесенні якої ОСОБА_2 з-під варти звільнити та покласти на нього обовязки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом, у тому числі телефонограмою,

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, суду,

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання, роботи,

- за наявності здати на зберігання СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :