Рішення № 5263918, 15.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/25915.06.09 За позовом Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 До Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

Про стягнення 54 605,21 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача ОСОБА_2 предст.,

Від Відповідача не зявились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та просить стягнути з Відповідача суму вкладу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 51923,64 грн. та відсотки на вклад за період з 15.02.2009 по 15.05.2009 в розмірі 2681,57 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зазначив, що ним на підставі договору про відступлення права вимоги від 17.04.2009, укладеного між ОСОБА_3 та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, набуто право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»за Договором банківського вкладу № 1006/03053730016700001 (вклад постійний вкладник) від 17.11.2008 в сумі 50000,00 грн. та процентів на вклад із розрахунку процентної ставки 22%.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважні представники Відповідача у судове засідання не зявились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

17.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та фізичною особою - громадянином ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, було укладено договір банківського вкладу № 1006/0305373001670001 (вклад постійний вкладник) (далі Договір).

За своєю правовою природою укладений між Відповідачем та ОСОБА_3 договір № 1006/0305373001670001 від 17.11.2008 є договором банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Відповідач прийняв від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 50000,00 грн. строком на 91 день - з 17.11.2008 (дата внесення) по 15.02.2009 (дата повернення) на умовах виплат 22% річних.

Пунктом 2.1.5 згаданого Договору передбачено зобов'язання Відповідача повернути вклад у дату повернення, тобто 15.02.2009.

У звязку з закінченням строку дії Договору № 1006/0305373001670001 від 17.11.2008 ОСОБА_3 звернувся до Відповідача з заявою від 20.02.2009 (вх. № 2440) про повернення суми вкладу в розмірі 50000,00 грн. та процентів.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором № 1006/0305373001670001 від 17.11.2008 в частині повернення суми вкладу та нарахованих процентів та своїм листом № 05-2735 від 02.03.2009 повідомив ОСОБА_3 про введення тимчасової адміністрації та тимчасового мораторію на задоволення вимоги кредиторів.

17.04.2009 між ОСОБА_3 та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_3 відступив Позивачу, а останній набув в повному обсязі право вимоги за Договором банківського вкладу № 1006/03053730016700001 (вклад постійний вкладник) від 17.11.2008. Так, Позивач одержав право замість ОСОБА_3 вимагати від Відповідача дотримання останнім зобовязань за вказаним Договором, а саме: від Відповідача повернення вкладу (депозиту) в сумі 50000,00 грн. та процентів на вклад із розрахунку процентної ставки 22%.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, серед іншого, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Таким чином, до Позивача, як нового кредитора, перейшов повний обсяг прав ОСОБА_3 за Договором банківського вкладу № 1006/03053730016700001 (вклад постійний вкладник) від 17.11.2008, в т.ч. право вимагати повернення вкладу та процентів, передбачених цим Договором.

Про відступлення права вимоги Позивач повідомив Відповідача листом № 119 від 28.04.2009, а також Позивач вимагав від Відповідача повернути суму вкладу 50000,00 грн. та сплатити проценти на вклад за період з 15.02.2009 по день фактичного повернення вкладу.

Відповідно до ст. 334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.

Банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Згідно з приписами ст. 340 Господарського кодексу України депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ст. 1058 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Зі змісту листа Відповідача № 05-2735 від 02.03.2008 вбачається, що з 21.01.2009 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»введено тимчасову адміністрацію та тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку.

Визначення мораторію наведене у ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно з яким мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобовязання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, тобто до 21.01.2009.

Таким чином, на зобов'язання Відповідача повернути вклад за Договором банківського вкладу № 1006/03053730016700001 (вклад постійний вкладник) від 17.11.2008 на загальну суму 50000,00 грн., яке виникло 15.02.2009 дія мораторію не поширюється.

Згідно зі ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Пунктом 2.4.3 Договору банківського вкладу № 1006/03053730016700001 (вклад постійний вкладник) від 17.11.2008 передбачено право Позивача на отримання суми вкладу і нарахованих процентів та зобов'язання Відповідача нараховувати та сплачувати проценти в порядку, передбаченому п. 2.1.2 вказаного Договору, і повернути повністю вклад у дату повернення - 15.02.2009 (п. 2.1.5 цього Договору).

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Згідно з п. 1.2 Договору банківського вкладу № 1006/03053730016700001 (вклад постійний вкладник) від 17.11.2008 процентна ставка за вкладом складає 22% річних, а п. 3.1.1 цього ж Договору передбачено щомісячну виплату процентів на вклад.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що на час розгляду спору Відповідачем зобовязання за Договором банківського вкладу № 1006/03053730016700001 (вклад постійний вкладник) від 17.11.2008 не виконані - не повернуто вклад в сумі 50000,00 грн. та не сплачено відсотки на вклад, розмір яких за період з 15.02.2009 по 15.05.2009 становить 2681,57 грн.

Відповідач доказів на спростування викладених Позивачем обставин до суду не надав.

Договір банківського вкладу № 1006/03053730016700001 (вклад постійний вкладник) від 17.11.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та фізичною особою - громадянином ОСОБА_3, а також Договір про відступлення права вимоги від 17.04.2009, укладений між ОСОБА_3 та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, недійсними не визнавалися, а тому є такими, що створюють юридичні права та обовязки для сторін.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

За приписом частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про адвокатуру»адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Так, до матеріалів справи долучено адвокатський договір (про надання правової допомоги) від 28.04.2009, укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та Адвокатом ОСОБА_2, за умовами якого Позивач доручив, а Адвокат зобовязався надати правову допомогу по поверненню від Відповідача грошових коштів згідно з Договором банківського вкладу № 1006/03053730016700001 (вклад постійний вкладник) від 17.11.2008, а Позивач зобовязався оплатити гонорар за послуги Адвоката; адвокатський гонорар становить 5268,00 грн. Позивачем до матеріалів справи долучено належним чином засвідчену копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2000, видане ОСОБА_2 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1 від 22.04.2009 на отримання ОСОБА_2 5268,00 грн. на підставі адвокатського договору (про надання правової допомоги) від 28.04.2009.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат так і сум, що були сплачені стороною за отримання послуг адвокатів, а тому вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача понесених адвокатських послуг в розмірі 5268,00 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, б-р Л. Українки, 26; код ЄДРПОУ 19357325) на користь Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (69001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; поточний рахунок № НОМЕР_2 в Запорізькій філії УкрЕксімБанку, МФО 313979) 51 923 (пятдесят одну тисячу девятсот двадцять три) грн. 64 коп. суми вкладу з урахуванням індексу інфляції, 2681 (дві тисячі шістсот вісімдесят одну) грн. 75 коп. процентів на вклад за період з 15.02.2009 по 15.05.2009, 5268 (пять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 00 коп. адвокатських послуг, 546 (пятсот сорок шість) грн. 05 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення:25.06.2009