Рішення № 52632836, 16.10.2015, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 340/443/15-ц Номер провадження № 2/340/227/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

16 жовтня 2015 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі : головуючого - судді Данилюк М.П.,

з участю: секретаря Фурманюк В.М.

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося в суд із зазначеним позовом до відповідачки ОСОБА_1

Позовні вимоги мотивує тим, що ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 23.04.2008 року було укладено кредитний договір IFVWGА00000151, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 41240,00 на термін до 23.04.2018 року, та зі сплатою відсотків за користування кредитом в строки та в порядку передбаченому кредитним договором.

Згідно договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, Відповідачка повиненна надати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. У випадку порушення зобовязання за кредитним договором Відповідачка сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобовязання за кредитним договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачці кредит в розмірі 41240,00 грн., натомість Відповідачка порушила умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 24.06.2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 32649,49 грн.

Просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, однак подав до суду заяву в якій просить справу слухати позов за його відсутності, позовні вимоги підтримав і просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про поважність причини неявки суд не сповістила, з заявою про відкладення розгляду справи не зверталася, тому, за згодою позивача суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Оскільки в судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, при цьому представник позивача надав заяву про розгляд справу у його відсутність, тому суд вважає, що справу можна розглянути без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. З положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ст. 1050 вказаного Кодексу договір позики повинен у відповідних випадках укладатися у письмовій формі; позикодавець має право у відповідних випадках на одержання від позичальника процентів від суми позики; позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч.2 ст 1050 ЦК України, якщо договором установлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати відсотків.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 23.04.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №IFVWGA00000151, відповідно до якого відповідачці надано кредит у вигляді невідновлюваної Кредитної лінії у розмірі 44400 грн.: в сумі 41240,00 на споживчі цілі, у розмірі 800,00 грн. на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 240,00 грн. - страхування майна, 200,00 грн. - особисте страхування, а також у розмірі 4400,00 грн. на сплату страхових платежів на строк до 23.04.2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,67 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Період сплати з "20" по "25" число кожного місяця і проводиться відповідно до графіка погашення кредиту (а.с.9-11).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №IFVWGA00000151 станом на 24.06.2015 року у звязку з невиконанням відповідачкою умов договору, позивачем нараховано заборгованість за цим договором в розмірі 32649,49 грн., яка складається з:

-27501,44 грн. - заборгованості за кредитом;

-3081,14 грн. -заборгованості по процентах за користування кредитом;

-113,37 грн. -заборгованості по комісії за користування кредитом;

-160,71 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

-1792,83 грн. -штрафи (а.с. 5-8).

На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості тільки за кредитом в сумі 6654.62 грн. станом на 24.06.2015 року.

Стосовно пені, суд зазначає, що згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За положеннями вказаної норми суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому, зокрема, занадто високий її розмір порівняно зі збитками споживача, ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу. При цьому зменшення розміру неустойки - це право суду. Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням відповідача.

Судом встановлено, що відповідно до виписки про погашення кредиту№IFVWGA00000151 від 23.04.2015 року за період з 23.04.2008 року по 01.10.2015 року на погашення кредиту ОСОБА_1 було внесено суму 88316,82 грн. (а.с.56-57), кошти вносила в більшій сумі ніж передбачено графіком погашення кредиту (а.с. 48-50), термін погашення кредиту не закінчився і його дія до 23.04.2018 року. Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 частково виконувала умови кредитного договору, та періодично вносила кошти на погашення кредиту ( процентів, пені, комісії), про що свідчить той факт, що вона сплатила банку кошти у подвійному розмірі відносно до суми взятого кредиту, а в рахунок погашення процентів за кредитним договором у тому числі і прострочених, нею було сплачено 49818,61 грн., а тому суд прийшов до висновку, що позов позивача підлягає до часткового задоволення в частині несплачених коштів згідно графіка погашення за період з 28.05.2015 року по день розгляду справи , так як позивач не ставить питання про розірвання кредитного договору. Про зміну процентної ставки позивачем, для погашення кредиту відповідачкою, згідно графіка погашення, а також зміну їх зарахувань, позивач в судове засідання не нанадав доказів, які б свідчили про те, що відповідачка була повідомлена про такі зміни.

Стосовно стягнення суми штрафів, а саме фіксована частина 250 грн. та процентна складова 1542,83 грн., суд має зазначити, що згідно із п.5.3 Кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми заборгованості. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Кредитним договором передбачено відповідальність за порушення зобов'язання, а саме: пеня та штраф. За одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. ПАТ КБ "ПриватБанк" неправомірно просить одночасно застосувати подвійну відповідальність одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафів також задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню. Так, стягненню підлягає тільки сума заборгованості по кредиту за період з 25.05.2015 р.( останній платіж) по 25.10.2015 р. (період чергового платежу) в частині плати за резервування, начислення процентів, погашення тіла кредиту, тобто в частині щомісячного платежу згідно графіка погашення кредиту за додатком № 2 від 23.08.2008 року так як такий графік погашення кредиту банком не мінявся про що не повідомлялося боржника, а саме: 950.66 х 5 місяців= 4753.30 грн. яка підлягає стягннню.

Також, на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 263 грн. 60 коп.

Керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.10,11,60,88,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,549-551,610-612,625,629,1048-1050,1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Ільці прис.Грабовець Верховинського району Івано-Франківської області паспорт серії СЕ 283976 виданий Верховинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 02.07.2004 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк на розрахунковий рахунок № 29092829003111 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по кредитному договору №IFVWGA00000151 від 23.04.2008 року в сумі 4753 грн. 30 коп. грн.( чотири тисячі сімсот пятдесят три ) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Ільці прис.Грабовець Верховинського району Івано-Франківської області паспорт серії СЕ 283976 виданий Верховинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 02.07.2004 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк на розрахунковий рахунок № 29092829003111 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судовий збір в сумі 243,60(двісті сорок три) грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні при оголошенні рішення суду, в цей же термін з моменту отримання рішення суду.

Головуючий : М.П. Данилюк