Ухвала суду № 52627257, 13.10.2015, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"13" жовтня 2015 р.Справа № 921/882/15-г/11УХВАЛА

про порушення провадження у справі про банкрутство

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М., розглянувши заяву

кредитора: ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер", вул. С. Бандери, 15, м. Тернопіль, Тернопільська область

про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.ст. 10,11,12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

За участю представників сторін:

Кредитора: ОСОБА_2 представник ОСОБА_1 ОДПІ;

Боржника: не з"явився.

Суть справи: ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль звернулась до господарського суду Тернопільської області із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер", вул. С. Бандери, 15, м. Тернопіль, Тернопільська область в порядку ст. 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п.4.2 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, яке затверджено постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 року № 1, суддею вчинено електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Згідно довідки від 02 вересня 2015 року автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, свідоцтво арбітражного керуючого № 1402 від 25.07.2013р., проживає ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04 вересня 2015 року прийнято заяву ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер" до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 18 вересня 2015 року; Зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_3 протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали до дати проведення підготовчого засідання, надати господарському суду заяву про його участь у справі з повідомленням про те, що він не належить до жодної з категорії осіб, зазначених у частині другій статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на паперовому носії та/або в електронній формі на адресу електронної пошти, з якої він отримав відповідну ухвалу. Окрім того, зобовязано боржника до дати проведення підготовчого засідання надати суду відзив на заяву про порушення справи про банкрутство; до відзиву боржника мають бути додані докази відправлення заявнику копії відзиву; статут Товариства; баланс товариства на останню звітну дату; Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату проведення підготовчого засідання.

Ухвалами господарського суду Тернопільської області в порядку ст. 77 ГПК України відкладено попереднє засідання суду на 02 жовтня 2015 року та 13 жовтня 2015 року відповідно.

15 вересня 2015 року на адресу господарського суду Тернопільської області від арбітражного керуючого ОСОБА_3 надійшла заява б/н від 07 вересня 2015 року про відмову про участь у справі про банкрутство.

16 вересня 2015 року на адресу господарського суду Тернопільської області від арбітражного керуючого ОСОБА_4 надійшла заява № 01-16/1199 від 11.09.2015 р. про участь у справі про банкрутство. До заяви долучено копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), копію свідоцтва про підвищення кваліфікації, копію листа Мінюсту України про присвоєння рівня кваліфікації та інформація про арбітражного керуючого.

18 вересня 2015 року на адресу господарського суду Тернопільської області від арбітражного керуючого ОСОБА_5 надійшла заява № 17-09/2 від 17 вересня 2015 року про участь у справі про банкрутство. До заяви долучено копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), копію свідоцтва про підвищення кваліфікації, копію сертифікату про прийняття участі в круглому столі на тему "Новий Закон "Про банкрутство. Проблеми та перспективи".

В судовому засіданні 13 жовтня 2015 року представник ініціюючого кредитора підтримав подану заяву в повному обсязі із підстав зазначених у ній. Надав суду оригінал інкасових доручень для огляду в судовому засіданні.

Представник боржника витребуваних ухвалою суду доказів не надав, в судове засідання 18 вересня 2015 року, 02 жовтня 2015 року та 13 жовтня 2015 року не з"явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадках коли ухвала про порушення провадження у справі не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони. При цьому зазначена ухвала надсилається сторонам в обов'язковому порядку (п. 3.3.1.1Постанови).

Отже, приймаючи до уваги, що ухвала господарського суду про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство від 04 вересня 2015 року була надіслана ТзОВ "Авто-Сервер" за адресою: проспект С.Бандери, 15, м. Тернопіль, Тернопільська область зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців /станом на 19.08.2015 р./, і повернено підприємством зв'язку на дату проведення підготовчого засідання із відміткою "за закінченням терміну зберігання", а відтак вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Заслухавши пояснення представника кредитора, розглянувши заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 19 серпня 2015 року зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер", вул. С. Бандери, 15, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 33198715.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року по справі № 819/2573/14-а постановив стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер", вул. С. Бандери, 15, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 33198715 податковий борг по податку на додану вартість на суму 952 501 грн. 50 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки. З даної постанови вбачається, що заборгованість на суму 952 501 грн. 50 коп., з якої 490 279 грн. 00 коп. - податок на додану вартість та 462 222 грн. 50 коп. штрафні санкції, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

На виконання зазначеної постанови суду ОСОБА_1 ОДПІ сформовано інкасові доручення № 13116-25 від 15.12.2014 р. № 13117-25 від 15.12.2015 р. № 13111-25 від 15.12.2014 р., № 13120-25 від 15.12.2014 р., № 13119-25 від 15.12.2014 р., № 13118 від 15.12.2014 р., № 13121-25 від 15.12.2014 р. на підставі вимог Податкового Кодексу України.

ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області надіслані банківським установам, а саме, АТ "БМ Банк", ПАТ "Надра", ПАТ "Банк Форум", ПАТ КБ "Приватбанк", які здійснюють розрахунково-касове обслуговування боржника, інкасові доручення (розпорядження) № 13116-25 від 15.12.2014 р. на суму 952 501 грн. 50 коп., № 13117-25 від 15.12.2015 р. на суму 952 501 грн. 50 коп., № 13111-25 від 15.12.2014 р. на суму 952 501 грн. 50 коп., № 13120-25 від 15.12.2014 р. на суму 952 501 грн. 50 коп., № 13119-25 від 15.12.2014 р. на суму 952 501 грн. 50 коп., № 13118 від 15.12.2014 р. на суму 952 501 грн. 50 коп., № 13121-25 від 15.12.2014 р. на суму 952 501 грн. 50 коп.. Втім, дані інкасові доручення повернуті банківськими установами із повідомленням про повернення інкасового доручення без виконання кошти арештовані іншим виконавчим документом; на рахунку платника відсутні кошти.

Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Абзацами другим та третім пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відтак, оскільки списання коштів з рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження", інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України є належним доказом в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 24.06.2015 р. по справі № 925/629/14 та постанова від 17.02.2015 р. у справі № 920/1941/14).

Згідно п. 8 інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. N4212-VI)" абзацом другим частини третьої статті 10 Закону визначено, що безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Отже, саме лише судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог. При цьому виконавчий напис нотаріуса не може вважатися доказом безспірності грошових вимог.

Що ж до безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, то враховуючи, що стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження", доказами їх підтвердження є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасовані доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України.

Згідно довідки ОСОБА_1 ОДПІ б/н від 12 серпня 2015 року заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер" станом на 12.08.2015 р. складає в сумі 971 042 грн. 61 коп., з яких податкові зобов"язання в сумі 508 819 грн. 93 коп., штрафні санкції в сумі 462 222 грн. 50 коп. та пеня в сумі 1 грн. 18 коп..

У відповідності до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Так, безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Таким чином, безспірні грошові вимоги кредитора, без врахування неустойки (штрафу, пені), складають в сумі 490 279 грн. 00 коп., що перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати (1 218 грн. 00 коп. х 300 = 365 400 грн. 00 коп.), підтверджені судовою постановою, що набрала законної сили, інкасовими дорученнями, незадоволені протягом більше 3 місяців після встановленого для їх погашення строку, решту підтвердженої суми в розмірі 462 222 грн. 50 коп. складають штрафні санкції, які згідно абз. 5 ст.1 та ч. 3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не враховуються як підстава для порушення справи про банкрутство, а враховуються окремо.

Відтак, щодо заявленої кредитором суми 462 222 грн. 50 коп. (штрафних санкцій), то вказана сума у відповідності до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" може бути додатково заявлена у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Відповідно до абз. 5 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду.

Отже, перевіривши обґрунтованість вимог заявника ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, заслухавши пояснення кредитора, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04 вересня 2015 року про прийняття до розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_3 протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали надати господарському суду заяву про згоду на участь у даній справі з повідомленням про те, що він не належить до жодної з категорії осіб, зазначених у частині другій ст. 114 Закону про банкрутство.

Однак, 15 вересня 2015 року на адресу господарського суду Тернопільської області від арбітражного керуючого ОСОБА_3 надійшла заява б/н від 07 вересня 2015 року про відмову про участь у справі про банкрутство.

16 вересня 2015 року на адресу господарського суду Тернопільської області від арбітражного керуючого ОСОБА_4 надійшла заява № 01-16/1199 від 11.09.2015 р. про участь у справі про банкрутство та 18 вересня 2015 року на адресу господарського суду Тернопільської області від арбітражного керуючого ОСОБА_5 надійшла заява № 17-09/2 від 17 вересня 2015 року про участь у справі про банкрутство.

Вирішуючи питання щодо призначення розпорядника майна по справі суд виходить з наступного:

Статтею 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено загальний порядок призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України було визначено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_3. Ухвалою суду від 04 вересня 2015 року арбітражного керуючого ОСОБА_3 було зобов'язано надати суду заяву про згоду на призначення розпорядником майна у даній справі. Така заява суду не надана.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 114 вказаного Закону визначено, що у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Станом на 13 жовтня 2015 року до господарського суду подано дві заяви на призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер": арбітражного керуючого ОСОБА_5 та арбітражного керуючого ОСОБА_4, що звернулися до суду самостійно.

Заяви інших арбітражних керуючих про призначення розпорядником майна по даній справі до суду не надходили.

За наявності конкуренції кандидатур на виконання повноважень розпорядника майна суд зобов'язаний розглянути кожну кандидатуру окремо та остаточне рішення щодо призначення тієї чи іншої кандидатури залишається за господарським судом. Такі обов'язки суду виникають на підставі положень ст.4-2, 22 ГПК України, ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про рівність всіх перед законом і судом, а також рівність прав кандидатів на визнання їх учасниками провадження у справі про банкрутство у випадку призначення розпорядником майна.

При цьому, жодна з наданих кандидатур арбітражних керуючих не являється для суду пріоритетною.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

В силу ч.2 ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

При виборі кандидатури розпорядника майна суд враховує освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки із зазначенням в ухвалі про призначення розпорядника майна мотивів, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено іншу.

Судом встановлено, що арбітражний керуючий ОСОБА_5 має технічну та відповідно юридичну вищу освіту відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Арбітражний керуючий ОСОБА_4 такі відомості суду не надав.

Відповідно до поданих інформацій про кандидатуру арбітражного керуючого, арбітражний керуючий ОСОБА_5 має більш значний трудовий стаж /з 1995 року/, ніж арбітражний керуючий ОСОБА_4 /з 2004 року/.

За час провадження діяльності арбітражного керуючого, ОСОБА_5 мав у своєму провадженні 5 підприємств з часткою державної власності, ОСОБА_4 2 підприємства. За час діяльності роботи арбітражного керуючого, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обидва мають достатню кількість справ про банкрутство для здійснення діяльності розпорядника майна у даній справі.

В результаті проведення перевірок сектором з питань банкрутства щодо діяльності арбітражних керуючих, до арбітражного керуючого ОСОБА_5 суттєві зауваження щодо його роботи відсутні; Арбітражний керуючий ОСОБА_4 такі відомості суду не надав.

Крім того, на думку суду, проживаючи в одній місцевості наряду з місцезнаходженням боржника юридичної особи, у арбітражного керуючого ОСОБА_5 більше технічних можливостей для ефективного виконання обовязків розпорядника майна боржника, будуть понесені менші витрати в ході здійснення процедури розпорядження майна, а ніж арбітражним керуючим ОСОБА_4, який проживає у місті Києві.

Присутній в судовому засіданні представник ініціюючого кредитора висловилися за призначення розпорядником майна у справі арбітражного керуючого ОСОБА_5, як такого що має достатній досвід арбітражного керуючого та знаходиться в одній місцевості наряду з місцезнаходженням боржника, чим значно зменшить витрати розпорядника майна боржника, оскільки витрати арбітражного керуючого, пов"язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши в судовому засіданні заяви арбітражних керуючих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, додані до них документи, перевіривши відповідність вказаних кандидатур вимогам ст.1, ч.2 ст. 114 Закону про банкрутство, суд дійшов висновку про необхідність призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер" арбітражного керуючого ОСОБА_6, як такого, що має достатній досвід арбітражного керуючого, що дає можливість виконувати функції розпорядника майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Відповідно до Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою пленуму Вищого господарського суду України Про затвердження Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство N 16 від 17 грудня 2013 року, офіційному оприлюдненню підлягають оголошення про порушення справи про банкрутство.

Офіційне оприлюднення оголошень (повідомлень) здійснюється на підставі судового рішення.

У відповідності до ч.1 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.11) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Згідно з ч. 2 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 12, 16, 114,115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. 86 ГПК України, беручи до уваги Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затверджене постановою пленуму Вищого господарського суду України Про затвердження Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство № 16 від 17.12.2013р., господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Порушити провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер", вул. С. Бандери, 15, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 33198715.

2. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль Тернопільської області, ідентифікаційний код 39502025 відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер", вул. С. Бандери, 15, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 33198715 в сумі 490 279 грн. 00 коп..

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять днів.

5. Призначити розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер", вул. С. Бандери, 15, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 33198715 арбітражного керуючого ОСОБА_5, вул. Князя Острозького, 60/17; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1499 від 15 липня 2013 року.

6. Встановити оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_5 в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним своїх повноважень відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

7. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

8. Зобовязати розпорядника майна боржника надати господарському суду не пізніше 01 грудня 2015 року відомості про результати розгляду вимог кредиторів.

9. Зобовязати розпорядника майна боржника ОСОБА_5 надати суду не пізніше 01 грудня 2015 року Реєстр вимог кредиторів боржника.

10. Призначити попереднє засідання суду на 08 грудня 2015 року о 11 год. 00 хв., яке відбудеться у приміщенні господарського суду Тернопільської області за адресою: м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 14 а, зал судового засідання № 2.

11. Зобовязати арбітражного керуючого ОСОБА_5 організувати та провести інвентаризацію майна товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер", вул. С. Бандери, 15, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 33198715 та визначити його вартість.

12. З моменту порушення провадження у справі про банкрутство:

предявлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство;

предявлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом;

арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;

корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом;

задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки в майні боржника у звязку з виходом із складу його учасників забороняється;

рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.

13. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.

14. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи № 921/882/15-г/11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер", вул. С. Бандери, 15, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 33198715.

15. Ухвалу надіслати: кредитору ОСОБА_1 обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1; боржнику товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-Сервер", вул. С. Бандери, 15, м. Тернопіль, Тернопільська область; відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 районного управління юстиції, м. Тернопіль; Реєстраційній службі ОСОБА_1 районного управління юстиції Тернопільської області, вул. Київська, 3а, м. Тернопіль; Тернопільському міськрайонному суду, вул. Котляревського, 34, м. Тернопіль та розпоряднику майна ОСОБА_5, вул. Кн. Острозького, 60/17, м. Тернопіль.

Суддя А.М. Сидорук