Рішення № 52626579, 13.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015Справа № 910/19535/15

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про скасування Протоколу № 1919 від 08.07.2015 р. та Акту № 30693 від

30.03.2015 р. про порушення ПКЕЕ

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Синенький О.В. за довіреністю б/н від 01.07.2015 р.;

від відповідача: Жовтун О.В. за довіреністю № 91/2014/10/31-3 від 31.10.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - відповідач) про:

- скасування протоколу № 1919 від 08.07.2015 р. комісії відповідача по розгляду акту про порушення № 30693 від 30.03.2015 р.;

- скасування Акту про порушення № 30693 від 30.03.2015 р.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати щодо сплати судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що 14.07.2015 р. позивач отримав від СВП «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» копію протоколу № 1919 від 08.07.2015 р. засідання комісії по розгляду акту № 30693 від 30.03.2015 р. про порушення Правил користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ за № 910 від 31.07.1996 р., копію розрахунку по акту та рахунок на оплату недорахованої електричної енергії. Згідно з вказаним протоколом засідання комісії розглянуло акт про порушення № 30693 від 30.03.2015 р. та встановлено, що споживач (позивач) на об'єкті за адресою: вул. Генерала Наумова, 23-А в м. Києві з квартири № 356 порушив п. п. 3.34., 6.40., 10.2. ПКЕЕ та статті Закону України «Про електроенергетику» внаслідок самовільного підключення електропроводки приміщення житлового будинку на 4-му поверсі до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Надалі комісією було прийнято рішення про нарахування за недораховану електроенергію позивачу до сплати 199 189, 32 грн. Позивач вказане рішення вважає незаконним, оскільки: відповідач не надсилав запрошення представникам позивача для участі у складанні акту; акт про відсутність представників позивача не складався; копію акту відповідач позивачу не надсилав, чим було порушено п. 6.41. ПКЕЕ. Крім того, позивач звертає увагу на те, що в спірному буднику лише 351 квартира, а отже відповідачем було здійснено посилання на неіснуючу квартиру. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2015 р. порушено провадження у справі № 910/19535/15, розгляд справи призначено на 08.09.2015 р.

При цьому, в порядку підготовки справи до розгляду суд зобов'язав позивача надати: довідку з обслуговуючої організації щодо загальної кількості квартир у будинку № 23/А, розташованому по вулиці Наумова в місті Києві, із зазначенням наявності або відсутності в означеному будинку квартири за номером 356 (у разі наявності у будинку № 23/А, розташованому по вулиці Наумова в місті Києві квартири за номером 356 - надати відомості про її власника); письмові пояснення щодо укладання/неукладання з відповідачем Договору на постачання електричної енергії у будинок № 23/А, розташованому по вулиці Наумова в місті Києві (у разі укладення з відповідачем Договору на постачання електричної енергії - надати належним чином завірену копію означеного Договору з усіма Додатками та Додатковими угодами до нього; докази в підтвердження того, коли саме позивачем було отримано від відповідача Протокол № 1919 від 08.07.2015 р.; докази в підтвердження того, хто є балансоутримувачем будинку № 23/А, розташованому по вулиці Наумова в місті Києві; оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви для огляду в судовому засіданні; відповідача суд зобов'язав надати: Акт про порушення ПКЕЕ № 30693 від 30.03.2015 р.; документи, на підставі яких складено Протокол № 1919 від 08.07.2015 р., а саме: запрошення на засідання комісії; Акт про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН) № 30693 від 30.03.2015 р.; фотоматеріали; Лист-запрошення споживача на комісію від 02.04.2015 р. № 030/34-1430 з рекомендованим повідомленням про вручення; Протокол № 1397 від 19.05.2015 р. засідання комісії; пояснення до акта про порушення № 30693; Лист-запрошення споживача на комісію від 20.05.2015 р. № 030/34-2041 з рекомендованим повідомленням про вручення; докази в підтвердження вручення позивачу Протоколу засідання комісії № 1919 від 08.07.2015 р. разом з розрахунком величини вартості та розрахункових документів для оплати недоврахованої електричної енергії; докази повідомлення позивача про час і дату засідання комісії в порядку, визначеному п. 6.42. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (із змінами і доповненнями); письмові пояснення щодо укладання/неукладання з позивачем Договору на постачання електричної енергії у будинок № 23/А, розташованому по вулиці Наумова в місті Києві (у разі укладення з позивачем Договору на постачання електричної енергії - надати належним чином завірену копію означеного Договору з усіма Додатками та Додатковими угодами до нього.

07.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.09.2015 р. від представника відповідача надійшли додаткові документи у справі та відзив на позовну заяву, відповідно до якого він проти позову заперечив, вказуючи на те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру. Також, відповідач зазначає, що номер спірної квартири було встановлено зі слів мешканців, оскільки на дверях не було вказано номеру. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що під час складання акту про порушення ПКЕЕ був присутній головний інженер ЖЕД-7 ОСОБА_6, про що зазначено в Акті, але останній від підпису відмовився. При цьому, відповідно до пояснень відповідача, він неодноразово запрошував представників позивача на комісію по розгляду Акту про порушення.

У судовому засіданні 08.09.2015 р. суд оголосив перерву до 22.09.2015 р.

21.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та письмові пояснення, в яких він звертає увагу на те, що при складанні спірного Акта та його розгляді комісією відповідачем було невірно визначено порушником ПКЕЕ позивача; акти про порушення ПКЕЕ та усунення порушень були складені за участю представника іншого підприємства - ЖЕД-7 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», якого визначено в Акті як представника позивача без відповідного права.

Крім того, від позивача надійшли заперечення проти відзиву, в яких він вказує на належність обраного ним способу захисту.

У судовому засіданні 22.09.2015 р. від представника позивача надійшли додаткові документи у справі.

При цьому, представниками сторін було заявлено клопотання про продовження строків вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2015 р. було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та в судовому засіданні оголошено перерву до 06.10.2015 р.

29.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення у справі, в яких він зазначає, що під час складання Акту був присутній головний інженер ЖЕД-7 ОСОБА_6, а номер спірної квартири було записано зі слів мешканців. Також, відповідач відзначає, що під час засідання комісії з розгляду актів про порушення був присутній представник позивача, який однак письмових зауважень по прийнятому рішенню не надав.

У судовому засіданні 06.10.2015 р. від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він вказує на те, що спірний Акт складений з порушеннями вимог законодавства, а відтак оспорюване рішення має бути скасовано.

У судовому засіданні 06.10.2015 р. судом було оголошено перерву до 13.10.2015 р.

У судовому засіданні 13.10.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2003 р. між позивачем (електропостачальна організація) та відповідачем (споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 310800.

22.08.2013 р. сторони уклали Додаткову угоду до Договору від 01.06.2003 р., якою виклали Договір в новій редакції.

За змістом вказаного Договору та додатків до нього до мережі електропостачання було підключено в тому числі будинок № 23-А по вул. Наумова у м. Києві.

30.03.2015 р. РЕМ «Західний» СВП «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» було складено щодо позивача Акт про порушення № 30693, яким зафіксовано порушення ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. п. 3.34., 6.40., 10.2., ПКЕЕ у формі самовільного підключення за адресою: вул. Наумова, 23/А, кв. 356 (зі слів мешканців) електропроводки приміщення житлового будинку на 4-му поверсі до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

При цьому, відзначено, що самовільне підключення виконано проводом АПВ 2х10 кв.мм. від поверхового розподільчого щита в кв. 356 (зі слів мешканців); виявити порушення при конкретному огляді можливості не було, споживачу продемонстровано порушення.

Також, в Акті вказано, що його складання відбувалось за участю уповноваженої особи споживача - головного інженера ЖЕД-7 ОСОБА_6, який від підпису відмовився.

Того ж дня, 30.03.2015 р. було складено Акт про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН), яким зафіксовано відключення електроустановок споживача.

До матеріалів справи додано фото від 27.03.2015 р., на яких згідно з твердженнями відповідача, зафіксовано факт незаконного підключення.

03.04.2015 р. відповідач направив позивачу повідомлення (отримане позивачем 06.04.2015 р.) про те, що 19.05.2015 р. о 9-15 год. за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, каб. № 505 буде проводитись засідання комісії з розгляду актів порушень, на якій буде розглянуто складений на позивача акт про порушення № 30693 від 30.03.2015 р.

19.05.2015 р. відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення № 30693 від 30.03.2015 р., про що складено Протокол № 1397 від 19.05.2015 р., на якому було вирішено перенести розгляд акту на наступне засідання комісії.

20.05.2015 р. відповідач направив позивачу повідомлення (отримане позивачем 25.05.2015 р.) про те, що 04.06.2015 р. о 11-30 год. за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, каб. № 505 буде проводитись засідання комісії з розгляду актів порушень, на якій буде розглянуто складений на позивача акт про порушення № 30693 від 30.03.2015 р.

04.06.2015 р. відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення № 30693 від 30.03.2015 р., про що складено Протокол № 1581 від 04.06.2015 р., на якому було вирішено розгляд акту про порушення відкласти на 08.07.2015 р. о 13-45 для доопрацювання матеріалів.

08.07.2015 р. відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення № 30693 від 30.03.2015 р., про що складено Протокол № 1919 від 08.07.2015 р., на якому було вирішено провести нарахування згідно з пунктом № 2.9. та за формулою № 2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (ПКЕЕН). Потужність 11, 88 кВт розрахована виходячи з площі перерізу проводу (кабелю), яким виконано самовільне приєднання. Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 годин 7 днів на тиждень. Період нарахування з 31.03.2012 р. по 30.03.2015 р. (за три роки). Всього до сплати за недовраховану електроенергію 199 189, 32 грн.

У Протоколі № 1919 відзначено, що в засіданні комісії приймав участь представник споживача - ОСОБА_9 за довіреністю від 05.01.2015 р., який від підпису відмовився.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів з позовом про скасування протоколу № 1919 від 08.07.2015 р. комісії відповідача по розгляду акту про порушення № 30693 від 30.03.2015 р. та скасування Акту про порушення № 30693 від 30.03.2015 р.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням врегульовані Законом України «Про електроенергетику».

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Приписами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Відповідно до п. 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96 р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910, (далі - ПКЕЕ) Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії (п. 1.4. ПКЕЕ).

В силу п. 5.1. ПКЕЕ Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Як зазначалось вище, 30.03.2015 р. РЕМ «Західний» СВП «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» було зафіксовано порушення ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. п. 3.34., 6.40., 10.2., ПКЕЕ у формі самовільного підключення за адресою: вул. Наумова, 23/А, кв. 356 (зі слів мешканців) електропроводки приміщення житлового будинку на 4-му поверсі до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

При цьому, відзначено, що самовільне підключення виконано проводом АПВ 2х10 кв.мм. від поверхового розподільчого щита в кв. 356 (зі слів мешканців); виявити порушення при конкретному огляді можливості не було, споживачу продемонстровано порушення.

Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з п. 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

З наведеного вбачається, що чинне законодавство дозволяє споживачу оскаржити в судовому порядку саме рішення комісії з розгляду актів, а не протокол, яким таке рішення оформлене.

Крім того, не передбачено можливості оскарження в господарському суді і актів, якими зафіксовано відповідне порушення.

Так, частина 2 ст. 20 ГК України, яка кореспондується з положенням ст. 16 ЦК України, встановлює, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язків характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Проте із спірних правовідносин не вбачається, що акт про порушення є актом в розумінні вищезазначених положень, оскільки він лише фіксує порушення, які були виявленні при проведенні перевірки працівниками відповідача Правил користування електричною енергією.

Оскаржений акт може бути використаний в якості доказу у разі звернення з позовом до суду у спорі про право і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.

Тому суд зауважує, що з приводу зазначеного акту, як і протоколу, позивач обрав неналежний спосіб захисту свого порушеного права.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 14.06.2012 р. у справі № 33/5005/13678/2011.

Обрання невірного способу захисту є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що позовні вимоги необґрунтовані, а обраний позивачем спосіб захисту є невірним, вони не підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, покладаються на позивача.

При цьому, враховуючи, що позивач при зверненні з даним позовом до суду не доплатив судовий збір в частині заявленої ним другої немайнової вимоги про скасування акту про порушення № 30693 від 30.03.2015 р., - відповідна сума судового збору має бути з відповідача достягнута в дохід Державного бюджету України.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, враховуючи те, що позивачем заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру, розмір судового збору за подання означеної позовної заяви мав скласти 2 436, 00 грн., тоді як позивачем на підставі платіжного доручення № 963 від 20.07.2015 р. сплачено судовий збір в сумі 1 218, 00 грн.

З урахуванням зазначеного, з позивача має бути достягнуто в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 1 218, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03179, місто Київ, вулиця Прилужна, будинок 6; код ЄДРПОУ 03366552) на користь спеціального фонду Державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.10.2015 р.

Суддя В.С. Ломака