Рішення № 52626576, 30.09.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/138/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015Справа № 908/4301/14

за позовом Державного підприємства Придніпровська залізниця в особі відокремленого підрозділу Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень (49600, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 108; код ЄДРПОУ 01073828)

до відповідача: публічне акціонерне товариство ДТЕК Добропільська ЦЗФ (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1; код ЄДРПОУ 00176472)

про стягнення 30 570,00 грн. штрафу

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

23.10.2014р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № НЮС 1/264 Державного підприємства Придніпровська залізниця в особі відокремленого підрозділу Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень про стягнення з публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 30 570, 00 грн.

Ухвалою від 23.10.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/4301/14, присвоєно провадженню номер 24/138/15, справу призначено до розгляду на 24.11.2014р.

Ухвалою від 24.11.2014р. розгляд справи, відповідно до положень ст. 77 ГПК України був відкладений на 16.12.2014р.

Ухвалою від 16.12.2014р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладений на 05.01.2015р.

Ухвалою від 05.01.2015р. зупинено провадження у справі № 908/4301/14 з 05.01.2015р. та поновлено провадження у даній справі з 27.01.2015р. Розгляд справи призначено на 27.01.2015р.

Ухвалою суду Запорізької області від 27.01.2015р. провадження у справі зупинено до отримання від Одеської залізниці оригіналу Комерційного акту РА № 00967/04 від 16.01.2014р.

Ухвалою від 25.08.2015р. провадження у справі поновлено з 30.09.2015р., розгляд справи призначено на 30.09.2015р.

У засіданні суду 30.09.2015р. прийнято рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини. В січні 2014р. зі станції Добропілля Донецької залізниці ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ здійснило відправлення вагону № 66592189 згідно накладної № 53517652 на станцію Ладижин Одеської залізниці. При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці, на підставі статті 24 Статуту, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищевказаному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній. Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Маса вантажу згідно статті 37 Статуту та пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення визначається перевізником. Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Згідно пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є на піввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Так, по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні. За даним фактом було складено акт загальної форми № 36/ОСОБА_1 від 16.01.2014р. та комерційний акт РА № 000967/04 від 16.01.2014р. Перевіркою встановлено, що в накладній № 53517652 у вагоні № 66592189 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено що маса вантажу складає 70350 кг, що на 1350 кг більше ніж вказано у накладній та на 1350 кг більше, ніж вантажопідйомність вагону. Статтею 24 Статуту залізниць України визначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Відповідно до положень статті 122 Статуту залізниць, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту, при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Підставою для покладення на відправника відповідальності, згідно із статтею 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці, у звязку з цим збитків. За підрахунками позивача сума штрафу за не вірно вказану у накладній масу вантажу складає 30 570,00грн. Позивач звернувся до суду з письмовою заявою № ДНМЮ-02/612 про визнання причини пропуску процесуального строку до господарського суду Запорізької області поважною. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на наступні обставини. Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення розбіжності вантажу, багажу чи вантажобагажу. Пунктом 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. У разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці. За поясненнями представника відповідача, в комерційному акті РА № 000967/04 від 16.01.2014р. у розділі Д в графі Підписи відсутні підпис, ПІБ та посада АРГ Кузьмича, як такого, що приймав участь у перевірці та є порушенням комерційного акту в розумінні пункту 10 Правил складання актів. В комерційному акті РА № 000967/04 від 16.01.2014р. в розділі Є, станцією призначення Ладижин Одеської залізниці зазначено про те, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено, тоді як в комерційному акті зазначено про наявність надлишку вантажу у кількості 1350 кг, тобто в комерційному акті внесені дані які не відповідають дійсності, оскільки за даними залізничної накладної № 47903422 з вагону № 66592189 було відвантажено 1350 кг маси вантажу і перевантажені у вагон № 67874727. Відповідно до пункту 6 Правил складання актів, в акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу. Так, у розділі В та Д комерційного акту РА № 000967/04 від 16.01.2014р. зазначена тара по документу 22300 кг. Згідно акту загальної форми № 0018 т від 15.01.2014р. вагон № 66592189 відчеплений на ваги о 16-30 год. Актом загальної форми № 36/ОСОБА_1 від 16.01.2014р. вагон № 66592189 затриманий з 16.01.2014р. з 17-04 год. та при контрольному зважуванні даного вагону на справних вагонних 150 тон елктро - тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ Вузол встановлено, що за документами зазначено вагу нетто 69000 кг., тара 22300 кг., фактично вага брутто 92 650 кг, тара по документу 22300 кг, нетто 70 350 кг, що більше ніж зазначено в документі 1360 кг. За результатами складання актів загальної форми був складений комерційний акт РА № 000967/04 від 16.01.2014р. та проведено контрольне переваження вантажу. Зважування вантажу вагону № 66592189 та встановлення різниці маси вантажу між даними зазначеними в залізничній накладній на групу вагонів № 53517652 відбулося 16.01.2014р., а згідно графи 56 Календарний штемпель відправника залізничної накладної № 47903422 стоїть дата відправлення вагону № 66592189 15.01.2014р. та штемпель відправника Нижньодніпровськ Вузол. Пунктом 4 Правил складання актів передбачено, що комерційні акти складаються на вантаж, що перебуває у дорозі у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. За висновками відповідача, вагон № 66592189 був відправлений побіжною станцією Нижньодніпровськ Вузол за залізничною накладною № 447903422 раніше (15.01.2014р.), чим відбулося його зважування (16.01.2014р.), що на думку відповідача підтверджується відповідними актами та залізничними накладним. Відповідач вважає, що комерційний акт РА № 000967/04 від 16.01.2014р. складений з порушенням пункту 4 Правил складання актів. Відповідач звернувся до суду з письмовою заявою про застосування строку позовної давності до вимог ДП Придніпровська залізниця щодо стягнення з ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ штрафу у розмірі 30 570, 00 грн. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Ладижин Одеської залізниці публічне акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» здійснило відправлення вагону № 66592189 згідно накладної № 53517652 від 15.01.2014р.

Із даних залізничної накладної вбачається, що навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтверджено підписом представника вантажовідправника.

Після прибуття вагона № 66592189 на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці виявлено невідповідність відомостей, зазначених відповідачем в накладній № 53517652 фактичним параметрам (нетто 69000 кг, тара 22300 кг), про що складений акт загальної форми № 1368 від 16.01.2014р. У вказаному акті зазначено, що при контрольному зважуванні вагону на справних вагонних 150-тонних електронно-тензометричних вагах на ст. Нижньодніпровськ Вузол виявилося брутто 92650 кг, тара з документа 22300 кг, нетто 70350 кг, що більше, ніж зазначено в накладній на 1350 кг

Встановлене зафіксовано у комерційному акті № РА 000967/04/2 від 16.01.2014р. В акті також зазначено, що навантаження вантажу рівномірне, по документу значить на рівні борту, фактично нижче бортів на 20 см. маркування 1 борозда, що йде вздовж катка ущільнення, поглиблення немає, маркування не порушено, двері та розвантажувальні люки з обох сторін закриті, протікання вантажу немає, в технічному відношенні вагон справний, при повторному зважуванні вагону вага підтвердилася; вагон затриманий вагон затриманий для відвантаження надлишку вантажу. Комерційний акт підписаний начальником станції, прийомоздавальником та одержувачем.

У розділі Є комерційного акту Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції зазначено, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Позивач звернувся до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, про стягнення з відповідача штрафу в сумі 30570,00 грн. (5-ти кратна провізна плата) на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, нарахованого в звязку з невірним визначенням відповідачем маси вантажу

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Аналогічний припис містить ст. 307 ГК України.

Частиною 5 ст. 307 ГК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України Про залізничний транспорт визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України Про транспорт, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Статуту залізниць України (далі Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Статут залізниць України визначає обовязки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Аналогічне викладено в Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р.

Згідно з п. 1.3 даних Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи.

Частинами 1, 2 ст. 24 Статуту визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 37 Статуту, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Маса вантажів визначається відправником. Тип ваг указується у накладній.

Відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). Відповідно до п. 2.3 зазначених Правил, правильність внесених в перевізний документ відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Як вбачається з залізничної накладної № 53517652, у графі 26 Спосіб визначення маси зазначено: на електронних вагах, в графі 24 Маса вантажу, визначена відправником зазначено: 69000 (шістдесят девять тисяч.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Як слідує із матеріалів справи, вантаж відповідача був завантажений останнім у вагон № 66592189.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача - з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, встановлено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Пунктом 1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, встановлено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за № 165/3458).

Як свідчать матеріали справи, 16.01.2014р. комерційним актом РА № 000967/04/2 та актом загальної форми від 16.01.2014р. засвідчено невідповідність маси вантажу на 1 350 кг даним, зазначеним відповідачем у накладній № 53517652.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. № 04-5/225 у застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Вивчивши та оцінивши комерційний акт РА № 00967/04/2 від 16.01.2014р., суд вважає його таким, що складений відповідно до вимог, які ставляться до його складання.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про невірне (помилкове) зазначення відповідачем у залізничній накладній № 53517652 маси вантажу у вагоні № 66592189.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки вірність даних, внесених до комерційного акту РА № 00967/04/2 підтверджується підписами зам. ДС ОСОБА_2, приймальника поїздів ОСОБА_1, прийомоздавальника ОСОБА_3 До того ж, на станції призначення, в розділі «Є» комерційного акту РА № 00967/04/2 було зроблено відмітку, що під час перевірки вантажу різниці проти даного акту не виявлено, що безпосередньо свідчить про наявність надлишкової маси вантажу у спірному вагоні та про факт невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу. Також, відповідно до Додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів (Пояснення щодо заповнення накладної), календарний штемпель станції відправлення проставляється після приймання вантажу до перевезення станцією відправлення у паперовій накладній. В електронній накладній зазначається дата приймання вантажу до перевезення. Тобто, дата 15.01.2014 року є датою приймання вантажу до перевезення, а не датою відправлення вантажу з проміжної станції Нижньодніпровськ - Вузол.

Відповідач не спростував фактів, встановлених у розділі Д комерційного акта РА №00967/04/2 від 16.01.2014р., суду не додано доказів, які б ставили під сумнів дані, зазначені у доданих до позову документах, зокрема у комерційному акті.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 6114,00 грн. Позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній № 53517652 масу вантажу у вагоні № 66592189 нарахований відповідачу штраф в розмірі 30 570,00 грн. Розрахунок суми штрафу є арифметично вірним та відповідає ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідачем допущено порушення Правил оформлення перевізних документів, яке полягає у неправильному зазначенні у накладній відомостей про кількість вантажу, суд вважає позовні вимоги про стягнення 30 570,00 грн. штрафу обґрунтованими та законними.

Судом задоволена заява позивача від 15.12.2014р. № ДНМЮ 02/612 про визнання причини пропуску процесуального строку поважною з наступного.

Встановлено, що 14.07.2014р. ДП «Придніпровська залізниця» на адресу господарського суду Донецької області рекомендованим листом із штрихкодовим ідентифікатором 4903805408370 направило позовну заяву до ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», про що свідчать чек Укрпошти від 14.07.2014р. та конверт з відбитком календарного штемпеля від 14.07.2014р.

Статтею 51 ГПК України встановлено, що строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Таким чином, при поданні позовної заяви до господарського суду Донецької області позивачем строк позовної заяви не було порушено.

Проте, як вказує позивач, 18.10.2014р. (субота) вищевказаний лист повернувся до ДП «Придніпровська залізниця». 20.10.2014р., в перший робочий день після отримання листа ДП «Придніпровська залізниця» повторно направило позов, але вже до господарського суду Запорізької області, в звязку з чим було пропущено строк позовної давності.

Відповідно до ч. 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 цього Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., Україна взяла на себе зобовязання з забезпечення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 зазначеної Конвенції.

За таких обставин, суд визнає причину пропуску встановленого законом строку позовної давності поважною та відновлює пропущений строк.

З урахуванням викладеного заяву відповідача від 20.11.2014р. про застосування строку позовної давності суд залишає без задоволення.

Вказані обставини в їх сукупності свідчать про наявність підстав для задоволення позову. Позовні вимоги задовольняються судом.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 53, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача від 15.12.2014р. № ДНМЮ 02/612 про визнання причини пропуску строку позовної давності поважною - задовольнити.

Відновити строк позовної давності.

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1; код ЄДРПОУ 00176472) на користь Державного підприємства Придніпровська залізниця (49600, м. Дніпропетровськ, пр-т. ОСОБА_4, 108, ідентифікаційний код 01073828) в особі відокремленого підрозділу Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень 30 570 (тридцять тисяч пятсот сімдесят) грн. 00 коп. штрафу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяТ.А. Азізбекян

Повне рішення складено 08.10.2015р.