Ухвала суду № 52623128, 15.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р.Справа № 820/4745/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015р. по справі № 820/4745/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "СХІДБУД"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

31.08.2015 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "СХІДБУД", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02.04.2015 року № 0001601501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, 14010100 на суму 34049,00 грн., як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року по справі № 820/4745/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "СХІДБУД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02.04.2015 року № 0001601501.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року про задоволення позовних вимог позивача та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, що згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування такої постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче об'єднання "Східбуд" (далі - ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Східбуд") є юридичною особою, що підтверджується Випискою з ЄДР, Витягом з ЄДР, взято на облік в органах ДПС та належним чином зареєстровано платником ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України, Державною податкової інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року ТОВ "Науково- виробниче об'єднання "Східбуд" код ЄДРПОУ 38158516.

За результатами перевірки складено Акт N978/20-30-15-01-10 від 16.03.2015 року, який містить висновки щодо порушення платником податків вимог п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту по декларації січня 2015 року в сумі 34049,00 грн.

За результатами проведеної перевірки, було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2015 року № 0001601501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 34049,00 грн.

Не погодившись із вищезазначеним винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, а тому висновки відповідача викладені в акті перевірки N978/20-30-15-01-10 від 16.03.2015 року про порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а відтак винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував викладений в акті висновок про те, що позивач, в зв'язку зі змінами в податковому законодавстві не мав права включати в податкову декларацію за січень 2015 року податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, податкові накладені складені до 1 січня 2015 року до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть бути включені лише за умови виконання п. 198.2 ст. 198 ПК України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційною інстанцією, що 20.02.2015 року ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Східбуд" було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року та включено до складу податкового кредиту січня 2015 року суму ПДВ у розмірі 34049,00 грн.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Колегія суддів зазначає, що зазначена норма стосується лише податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, а тому не може бути застосована до позивача, оскільки порушень в оформленні та в порядку реєстрації податкових накладних контролюючим органом встановлено не було.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, в редакції, яка діяла до 1 січня 2015 року, передбачалося, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної у відповідності до вказаних приписів позивачем і були включені у декларацію за січень 2015 році податкові накладні за переліком.

Отже, зміни у п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу внесені відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71-VII, який вступив в силу з 1 січня 2015 року, тоді коли податкові накладні виписані напротязі 2014 року, а тому колегія суддів зазначає, що в даному випадку слід застосовувати норми податкового законодавства, що діяли на момент вчинення правовідносин, оскільки позивач не включивши вказані податкові накладні у звітному податковому періоді 2014 року, керуючись діючими до 01.01.2015 року нормами п. 198.6. ст. 198 ПК України, вже не мав змоги це зробити у 2014 році.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, а тому висновки відповідача викладені в акті перевірки N 978/20-30-15-01-10 від 16.03.2015 року про порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року по справі № 820/4745/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015р. по справі № 820/4745/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Чалий І.С. П'янова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.10.2015 р.