Ухвала суду № 52623120, 15.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р.Справа № 816/463/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро", Державної виконавчої служби України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2015р. по справі №816/463/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-УТР"

до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Державної виконавчої служби України , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро" , Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Валентина Григорівна , Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро"

про визнання дій незаконними, визнання акта опису й арешту майна недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

12.02.2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луксор-УТР" (далі по тексту - ТОВ Луксор-УТР) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якому просило суд:

- визнати дії головного державного державного виконавця Селезньова М.О. при складанні акта опису й арешту майна від 06.02.2015 незаконними;

- визнати акт опису й арешту майна серія ВП №46405010 складений 06.02.2015 при примусовому виконанні виконавчого напису 115 виданого 30.01.2015 року приватним нотаріусом ДМНО Бондаренко В.Г. про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить ТОВ "Луксор УТР" на задоволення вимог ПАТ "Банк Кредит Дніпро" в межах суми 12 398 552, 21 доларів США недійсним.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 року Державну виконавчу службу України було залучено до участі у справі в якості другого відповідача.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 року, 03.03.2015 року в якості третіх осіб до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро", Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Валентину Григорівну, Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі по тексту - ПАТ "Банк Кредит Дніпро").

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано акт опису й арешту майна серії ВП №46405010, складений 06 лютого 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим Максимом Олександровичем при примусовому виконанні виконавчого напису №115, виданого 30 січня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Валентиною Григорівною про звернення стягнення на нежитлову будівлю: маслопресовий цех (олійниця), розташований за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Комарова, 1а.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року у справі №816/463/15-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Державна виконавча служба України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила частково скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року у частині, якою позов задоволено, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) фіксування судового засідання 15.10.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (Банк) та ТОВ "Амарант" (назву змінено на ТОВ "Луксор-УТР") (Позичальник) 23.04.2010 року було укладено кредитний договір №230410-КЛВ, за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 35 000 000 грн., а Позичальник зобов'язується повернути кредити у строк, встановлений графіком, але не пізніше 28.02.2011 року та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах, передбачених цим договором.

У подальшому сторонами укладено ряд договорів про зміну кредитного договору від 23.04.2010 року №230410-КЛВ, що стосувались збільшення загальної суми кредитної лінії.

21.05.2013 року між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Амарант" (назву змінено на ТОВ "Луксор-УТР" ) (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір №210513-І, за змістом якого позивач, з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором від 23.04.2010 року №230410-КЛВ, передав в іпотеку ПАТ "Банк Кредит Дніпро" нерухоме майно: нежитлова будівля (маслопресовий цех /олійниця/) літера А-1 загальною площею 1267,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Комарова, 1а.

Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. 30.01.2015 року було видано виконавчий напис №115, за яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно: нежитлова будівля (маслопресовий цех /олійниця/) літера А-1 загальною площею 1267,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Комарова, 1а та належить на праві власності ТОВ "Луксор-УТР".

04.02.2015 року, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" було подано до ВПВР ДВС України заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса.

Постановою державного виконавця від 05.02.2015 року відкрито виконавче провадження №46405010 з виконання виконавчого напису від 30.01.2015 №115, надано боржнику семиденний строк для самостійного виконання виконавчого документа та накладено арешт на нерухоме майно: нежитлова будівля (маслопресовий цех /олійниця/) літера А-1 загальною площею 1267,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Комарова, 1а.

Постановою державного виконавця від 05.02.2015 року накладено арешт на нерухоме майно: нежитлова будівля (маслопресовий цех /олійниця/) літера А-1 загальною площею 1267,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Комарова, 1а.

06.02.2015 року державним виконавцем за місцем знаходження нерухомого майна проведено його опис та складено акт опису й арешту майна від 06.02.2015 серії ВП №46405010.

Не погоджуючись з діями державного виконавця щодо проведення опису майна та складеним останнім актом опису й арешту майна, ТОВ "Луксор-УТР" звернулося до суду з позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що опис і арешт майна ТОВ "Луксор-УТР" державним виконавцем ВПВР ДВС України 06.02.2015 року було проведено передчасно, з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з п.4 ч.2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі написи нотаріусів

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець має зазначити про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови, а копію такої постанови - надіслати боржнику не пізніше наступного робочого дня.

Колегія суддів зазначає, що позивачем в ході розгляду справи судом першої інстанції було зазначено, що на момент проведення опису та складення спірного акта арешту й опису майна ТОВ "Луксор-УТР" не отримувало постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, зокрема, виконавчого провадження №46405010.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження факту надіслання та отримання позивачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2015 року, відповідачем було надано копії супровідного листа від 05.02.2015 року вих. №15-0-46405010/5.-440/2, списку згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України, роздруківки з сайту УДППЗ "Укрпошта".

Колегія суддів зазначає те, що на супровідному листі міститься власноручний напис гр. Пивоварчук А.С. "отримано 05.02.2015 р.", будь-які інші відмітки відсутні.

Крім того, наданий відповідачем список згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України не містить ні дати відправлення кореспонденції, ні календарного штемпеля пошти та підпису відповідальної особи про прийняття поштових відправлень, у зв'язку з чим не може вважатися в якості належного доказу у справі.

Зі змісту роздруківки з сайту УДППЗ "Укрпошта" можливо встановити лише, що поштове відправлення за номером 0405326585190 вручено за довіреністю 16.02.2015 року.

Будь-яких інших доказів надіслання та вручення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2015 року відповідачами не було надано.

Отже, колегія суддів вважає, що станом на 06.02.2015 ТОВ "Луксор-УТР" не отримувало постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2015 року ВП №46405010, про наявність вказаного виконавчого провадження позивачу відомо не було.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Таким чином, у зв'язку з неотриманням на момент проведення 06.02.2015 року опису майна копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2015 року, позивач був позбавлений можливості добровільно виконати виконавчий документ, надати державному виконавцю пояснення, документи чи інші відомості.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Пунктом 6 частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на кошти та майно боржника визначено статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, за приписами вказаної статті звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

В силу приписів статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Отже, аналіз вищевказаних приписів Закону України "Про виконавче провадження" вказує на те, що опис майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець проводить після закінчення строку для добровільного виконання боржником виконавчого документа, адже саме з настанням вказаної події починається примусове виконання виконавчого документа, а арешт майна боржника є одним із засобів забезпечення повного та своєчасного виконання такого виконавчого документа.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

Таким чином, колегія суддів вважає, що опис і арешт майна ТОВ "Луксор-УТР" головним державним виконавцем Селезньовим М.О. Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 06.02.2015 року було проведено передчасно, з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Також, колегія суддів звертає увагу на приписи частини другої статті 67 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

З матеріалів справи вбачається, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 05.01.2015 року було внесено запис про перебування ТОВ "Луксор-УТР" в стані припинення за рішенням засновників, головою комісії з припинення юридичної особи призначено Назаренко Л.С.

Отже, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. 30.01.2015 року виконавчий напис №115 не підлягає виконанню у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а має бути надісланий голові комісії з припинення для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис від 30.01.2015 року №115 було оскаржено ТОВ "Луксор-УТР" до господарського суду.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.05.2015 року по справі №917/461/15 позов "Луксор - УТР" було задоволено. Визнано, зокрема серед інших, виконавчий напис №115 вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року по справі №917/461/15 у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" відмовлено. Рішення господарського суду Полтавської області від 05.05.2015 року у справі №917/461/15 залишено без змін.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи приписи частиною другої статті 11 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності виходу за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувавши акт опису й арешту майна серії ВП №46405010, складений 06 лютого 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим Максимом Олександровичем при примусовому виконанні виконавчого напису №115, виданого 30 січня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Валентиною Григорівною про звернення стягнення на нежитлову будівлю: маслопресовий цех (олійниця), розташований за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Комарова, 1а.

Щодо позовних вимог про визнання дій головного державного державного виконавця Селезньова М.О. при складанні акта опису й арешту майна від 06.02.2015 року незаконними, колегія суддів виходить з такого.

Оспорювані дії безпосередньо не створюють для позивача жодних юридичних наслідків, а тому визнання їх неправомірними (незаконними) не призведе до відновлення прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин і жодним чином не сприятиме їх захисту.

Водночас, судове рішення, як завершальний акт здійснення правосуддя, має бути спрямованим на безпосередній захист та відновлення оспорюваних і порушених прав/законних інтересів особи-позивача, адже метою судового рішення є досягнення юридичної визначеності у спірних відносинах сторін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в задоволенні позову в цій частині було правомірно відмовлено судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року по справі №816/463/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів, Державної виконавчої служби України та Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро".

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро", Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2015р. по справі №816/463/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Чалий І.С. П'янова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.10.2015 р.