Ухвала суду № 52622844, 13.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 р. Справа № 876/8237/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2015 року позивач - прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - позивач, прокурор м. Тернополя) звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» (далі - КПТМ ТОР «Тернопільтеплокомуненерго»), в якому просив стягнути з КПТМ ТОР «Тернопільтеплокомуненерго» (46016, м. Тернопіль, Київська, 3А, код ЄДРПОУ 03353590) на користь Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області) податковий борг з частини чистого прибутку в сумі 1 200 548, 86 грн. та податку на додану вартість в сумі 54, 10 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що несвоєчасне погашення податкового боргу КПТМ ТОР «Тернопільтеплокомуненерго» порушує інтереси держави в частині наповнення та своєчасного надходження платежів до бюджетів та державних цільових фондів, а тому в прокурора виникли підстави для реалізації своїх повноважень з представництва інтересів держави в особі Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області. 12.03.2015 року відповідачу було вручено податкову вимогу № 4063-23 від 11.03.2015 року, однак станом на момент пред»явлення позову відповідачем вищезазначена сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків КПТМ ТОР «Тернопільтеплоенерго» (46016, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Київська, буд.3А, код ЄДРПОУ 03353590) у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить КПТМ ТОР «Тернопільтеплокомуненерго», кошти у розмірі податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 54 (п»ятдесят чотири) гривні 10 (десять) копійок, та у розмірі заборгованості по платежу - частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету комунальними унітарними підприємствами та їх об»єднаннями, в сумі 1 200 548 ( один мільйон двісті тисяч п»ятсот сорок вісім) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, КПТМ ТОР «Тернопільтеплокомуненерго» оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що позивачем не надано доказів звернення до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом. Таким чином, обраний позивачем спосіб реалізації права на стягнення податкового боргу не відповідає повноваженням та способу дій податкового органу, що визначені ПК України та КАС України, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, частина прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об»єднань за своєю правовою природою є платежем, який в обов»язковому порядку підлягає сплаті до бюджету, однак не є податковим (грошовим) зобов»язанням і, як наслідок - не є податковим боргом у визначенні Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 54,10 грн. та заборгованості, яка виникла у зв»язку з несплатою суми частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об»єднань, у розмірі 1 200 548, 86 грн. визнала, заперечуючи лише щодо порядку їх стягнення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що КПТМ ТОР «Тернопільтеплокомуненерго» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ, має відкриті рахунки в банківських установах.

З довідки про наявність податкового боргу КПТМ ТОР «Тернопільтеплокомуненерго» (код за ЄДРПОУ 03353590) видно, що станом на 12.05.2015 року по платежах, що контролюються Тернопільською ОДПІ заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить - 54, 10 грн., а в частині чистого прибутку (доходу) - 1 200 548, 86 грн.

Зазначений податковий борг відповідача по податку на додану вартість виник в результаті несплати платником податків узгоджених сум грошових зобов»язань, визначених платником податків самостійно в уточнюючих розрахунках податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме штрафу, самостійно нарахованого платником податків на підставі ст. 51 Податкового кодексу України у зв»язку з виправленням помилки, у розмірі 34,00 грн., уточнюючі розрахунки №9072372700 від 17.04.2015 року, №9073231332 від 20.04.2015 року, №9073203086 від 20.04.2015 року (а.с. 8, 13-18). Крім того, відповідачу нараховано пеню на суми грошових зобов»язань з податку на додану вартість, не сплачених у встановлені законодавством строки, на загальну суму 20,10 грн. (а.с. 9).

Податковий борг відповідача в частині чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об»єднань за 2014 рік на суму 1 200 548,86 грн., виник у зв»язку з несплатою сум, визначених КПТМ ТОР «Тернопільтеплокомуненерго» в розрахунках частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об»єднаннями, поданих за 2014 рік №9080466183 від 09.02.2015 року, №9081738168 від 03.04.2015 року (а.с. 10, 19-20)

Позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 11.03.2015 року №4063-23, в якій зазначено суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов»язаннями станом на 10.03.2015 року, який становить 1 197 141, 12 грн.

Станом на дату розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу суду не надано.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки доказів погашення відповідачем податкового боргу суду не надано, то позовні вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 54,10 грн. та 1 200 548, 86 грн. підлягають задоволенню.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є правильними, виходячи з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов»язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

ПК України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов»язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов»язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов»язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об»єкти оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов»язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов»язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов»язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов»язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов»язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов»язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 20.1.18, п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Щодо стягнення заборгованості по платежу частина чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об»єднань, то відповідно до п. 9 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об»єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами.

Відповідно до п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об»єднаннями (далі - Порядок) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об»єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансової господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Згідно п. 3 Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об»єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Декларація з податку на прибуток відповідно до ст. 48 ПК України подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), тобто у спірному випадку розрахунок частини чистого прибутку (доходу) за 2014 рік необхідно було подати платнику податків до органів державної фіскальної служби до 09.02.2015 року та враховуючи строки сплати податку на прибуток, визначені наведеним вище пунктом 57.1 статті 57 ПК України, сплатити такий платіж до 19.02.2015 року.

Крім того, оскільки частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об»єднань за своєю природою є платежем, який в обов»язковому порядку підлягає сплаті до відповідного бюджету, однак не має сили податкового зобов»язання, та не є податковим боргом, тому була скасована податкова вимога Тернопільської ОДПІ від 11.03.2015 року №4063-25, надіслана КПТМ ТОР «Тернопільтеплокомуненерго» на суму податкового боргу, який складався саме з суми по платежу - частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об»єднань. Однак, несплата такого платежу комунальним підприємством самостійно не виключає можливості стягнення заборгованості по цьому платежу у судовому порядку.

Відтак, у разі добровільної несплати комунальним підприємством до відповідного бюджету частини прибутку, що сплачується до відповідного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності 2014 року, податковий орган повинен пред»явити адміністративний позов про стягнення відповідної суми.

З огляду на викладене, оскільки за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 54,10 грн. та 1 200 548, 86 грн., а суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт погашення цього податкового боргу, то суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що такий борг підлягає стягненню на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у справі № 819/1478/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.10.2015 року.