Ухвала суду № 52622842, 07.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р. Справа № 876/3979/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді Львівської області до Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону про стягнення заборгованості,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді Львівської області (далі - УПФ України у м. Червонограді Львівської області) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону (далі - Львівсько-Волинського ВГРЗ) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року адміністративний позов задоволений.

Відповідач - Львівсько-Волинський ВГРЗ оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п.п. 1 п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим КМУ, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, тому підстав для відшкодування витрат Львівсько-Волинським ВГРЗ немає.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що до УПФ України в м. Червонограді до Львівсько-Волинського ВГРЗ були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, призначених працівникам відповідача, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких у відповідача обраховується заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 429526,73 грн, які на даний момент не сплачені та не оскаржуються відповідачем.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що оскільки витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених особам відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» покриваються підприємствами та організаціями, де працювали пенсіонери і на яких набули стаж, тому відповідач повинен відшкодовувати такі витрати.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з абзацу 4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (абз. 5 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз. 5 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту ст. 14 Закону «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті ст. 14 Закону «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст. 14 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, оскільки пенсії були призначені працівникам відповідача відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розрахунками управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді, які знаходяться в матеріалах справи і не спростовані відповідачем.

Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року у справі № 813/2368/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич