Ухвала суду № 52622743, 21.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 697/1576/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Семеняка О.М.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області (далі - УПФ України в м. Каневі та Канівському районі) про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання призначення такої пенсії з 08.07.2015 р.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії УПФ України в м. Каневі та Канівському районі щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано призначити таку пенсію, з 08.07.2015 р.

На вказану постанову УПФ України в м. Каневі та Канівському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, листом УПФ України в м. Каневі та Канівському районі від 10.07.2015 р. №8425/02 заяву позивача від 07.07.2015 р. №772 щодо призначення пенсії за віком, згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - залишено без задоволення, з тих підстав, що станом на 01.01.1993 р. позивач перебував в зоні посиленого радіологічного контролю 3 роки 8 місяців 15 днів, тобто менше 4-х років.

Згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надаються потерпілим від Чорнобильської катастрофи, зокрема особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках та є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії В-1 №681984 від 17.12.1992 р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Положеннями статті 15 цього ж Закону встановлено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Згідно довідки виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області від 15.07.2015 р. №2338, позивач був зареєстрований за адресою в АДРЕСА_3 - з 02.12.1981 р. по 19.05.1983 р., АДРЕСА_1 - з 19.05.1983 р. по 12.07.1989 р., АДРЕСА_2 - з 12.07.1989 р.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1, виданої 31.10.1978 р., позивач працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 17.04.1989 р., що станом на 01.01.1993 р. становить 3 роки 8 місяців 15 днів, що не оскаржується відповідачем.

Разом з тим, рішенням Канівського міського суду Черкаської області від 12.02.1993 р. у справі №2-172 встановлено юридичний факт, що ОСОБА_3 проживав в місті Каневі Черкаської області з 01 по 30 квітня 1987 року, з 01 по 30 листопада 1988 року, та з 01 січня по 30 квітня 1989 року.

При цьому, посилання відповідача про те, що період з 02.02.1986 р. по 28.02.1989 р. не може бути зарахований для призначення такої пенсії, оскільки позивач працював на території іншої країни, не приймаються судом апеляційної інстанції, так як згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо посилання відповідача на рішення Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом від 24.09.2015 р. №7 про визнання недійсним посвідчення позивача серії В-1 №681984 від 17.12.1992 р., колегія суддів зазначає, що таке рішення не може свідчити про відсутність у позивача права на отримання пільгової пенсії, оскільки умови для отримання такої пенсії встановлені судом, зокрема також рішенням Канівського міського суду Черкаської області від 12.02.1993 р. у справі №2-172.

Отже, позивач станом на 01.01.1993 р. мав стаж роботи та проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що в сумі періодів складає більше 4-х років та відповідає вимогам ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зі зменшенням пенсійного віку згідно ст. 55 цього Закону, а тому відмова в призначенні такої пенсії позивачу з вказаних відповідачем підстав, є протиправною.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПФ України в м. Каневі та Канівському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.