КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11992/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарях - Дроздовій М.С. та Доник М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Компанія «Дан» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2015 року ТОВ «Мікс Артпромо» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС України у м. Києві від 22 січня 2015 року № 0000852206.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року вказаний адміністративний позов був задоволений.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не надав доказів фактичного здійснення господарських операцій з ПП «Кінос», ТОВ «ТД «Демос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл».
Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС України у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мікс Артпромо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Кінос», ТОВ «ТД «Демос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» за період з 01 січня по 31 серпня 2014 року, про що складено акт від 05 січня 2015 року № 2/1/-26-50-22-06-38218751.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2015 року № 0000852206, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3786626 грн. 00 коп., з яких 3029301 грн. 00 коп. за основним платежем та 757325 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, ТОВ «Мікс Артпромо» звернулося до суду з позовом про його скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Мікс Артпромо» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо декларування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ПП «Кінос», ТОВ «ТД «Демос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мікс Артпромо» перебувало у правовідносинах з ПП «Кінос», ТОВ «ТД «Демос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл». На підставі податкових накладних, складених вказаними контрагентами позивач задекларував податковий кредит у розмірі 3029301 грн. 00 коп.
ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС України у м. Києві вважає такі дії ТОВ «Мікс Артпромо», оскільки зазначені юридичні особи, за висновком податкового органу, не мали фактичної можливості здійснювати господарські операції. Зокрема, в акті перевірки від 05 січня 2015 року № 2/1/-26-50-22-06-38218751 (ст. 12 акту) зазначено, що на зазначених підприємствах працює по одній особі, які не могли здійснити відповідний об'єм роботи.
Разом з тим, вказаному акті (ст. 7 акту) також зазначено, що кількість працівників ПП «Кінос» становить 5 осіб.
Крім того, кількість працівників товариства не може бути єдиним достатнім критерієм для висновку про неможливість виконання певного виду робіт. Так, умовами господарських договорів може бути передбачена можливість залучення до виконання робіт інших суб'єктів господарювання. Також юридичні особи не позбавлені можливості залучати до виконання робіт фізичних осіб на умовах цивільно-правових договорів.
В акті перевірки від 05 січня 2015 року № 2/1/-26-50-22-06-38218751 також міститься посилання на акт від 30 липня 2014 року № 2109/26-55-22-07/37009035 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Кінос» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків з 01 березня по 30 червня 2014 року. Згідно вказаного акту у зазначеної юридичної особи відсутнє майно та інших матеріальні ресурси, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу. У зазначеному акті зроблено висновок про те, що звіркою ПП «Кінос» не підтверджено реальність проведення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01 березня по 30 червня 2014 року.
Згідно абз. 2 п. 1 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27 грудня 2010 року № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Положеннями п. 7 вказаного Порядку передбачено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.
Таким чином, документом, який складається за результатами проведення зустрічної звірки та який містить висновок про документальне підтвердження господарських відносин або про їх непідтвердження, є довідка.
Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, які є додатком до наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236, акт про неможливість проведення зустрічної звірки складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання.
Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки фіксує лише факт неможливості проведення зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єктів господарювання. Зазначений акт не є документом, який вказує на те, що правовідносини між суб'єктами господарювання не підтверджується документально.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що сам по собі акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Кінос» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 березня по 30 червня 2014 року не свідчить про те, що господарські операції між позивачем та вказаним контрагентом не здійснювалися.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що обставини, викладені в акті перевірки від 05 січня 2015 року № 2/1/-26-50-22-06-38218751, на підставі яких податковий орган дійшов до висновку про неправомірне декларування позивачем податкового кредиту у розмірі 3029301 грн. 00 коп. є необґрунтованими.
З метою перевірки правомірності дій ТОВ «Мікс Артпромо» щодо формування податкового кредиту за операціями з ПП «Кінос», ТОВ «ТД «Демос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» колегія суддів вважає необхідним також дослідити документи первинного бухгалтерського обліку, які зберігаються у позивача та були ним надані податковому органу для перевірки.
Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.
Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Мікс Артпромо» та ТОВ «ТД «Демос» був укладений договір № 02-14 від 02 січня 2014 року про надання маркетингових послуг.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору ТОВ «ТД «Демос» зобов'язувалося надати позивачу послуги у сфері рекламної діяльності, опис, обсяг, терміни надання яких визначається у додатках до договору.
Згідно додатка № 1 до договору № 02-14 від 02 січня 2014 року ТОВ «ТД «Демос» зобов'язувалося надати послуги з вивчення попиту на товар в торгівельних точках, здійснити підбір та інструктаж персоналу. Сторони домовилися, що надання таких послуг передбачає відвідування торгових точок, визначених в адресній програмі, яка оформлюється у вигляді доповнення до договору № 02-14 від 02 січня 2014 року. Зазначене доповнення було надано до суду та міститься в матеріалах справи.
Умовами п. 1.4 зазначеного договору передбачено, що факт надання відповідних послуг з боку виконавця засвідчуватиметься актами їх приймання. На підтвердження фактичного виконання ТОВ «ТД «Демос» зазначених робіт позивач надав суду копії актів про надання послуг №№ 177-179 від 31 січня 2014 року.
Складення за результатами виконання робіт інших документів, ніж актів надання послуг, договором № 02-14 від 02 січня 2014 року - не передбачено.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач правомірно задекларував податковий кредит по правовідносинах з ТОВ «ТД «Демос».
Між ТОВ «Мікс Артпромо» та ПП «Кінос» 01 лютого 2014 року було укладено договори, які передбачали виконання робіт та надання маркетингових послуг, саме №№ 01/02-2014, 02/02-2014, 03/02-2014, 04/02-2014 та 05/02-2014.
Договори №№ 01/02-2014 та 02/02-2014 від 01 лютого 2014 року передбачали, що опис, обсяг, терміни надання послуг визначаються у додатках.
Умови договору № 01/02-2014 від 01 лютого 2014 року, порядок його виконання, а також документи, які підтверджують отримання позивачем відповідних послуг за своїм характером є такими ж, як по правовідносинах між ТОВ «Мікс Артпромо» та ТОВ «ТД «Демос», що описані вище.
Згідно додатків №№ 2-3 до договору № 02/02-2014 від 01 лютого 2014 року ПП «Кінос» зобов'язувалося вивчити попит на товар торгової марки «Активія» у торгових точках, перелік яких міститься у зазначених додатках.
Додатками №№ 1, 4 до договору 02/02-2014 від 01 лютого 2014 року передбачено, що ПП «Кінос» виконує послуги зі стимулювання збуту продукції торгових марок «Простоквашино», «Біо-Баланс», «Актимель», «Данісімо», «Активіа», «Кремез», «Галактон», «Тема», розміщує інформацію для кінцевих покупців безпосередньо в місцях продажу товарів та здійснює контроль за дотриманням відповідності викладки товару стандартам замовника у торгівельних точках. Адреси відповідних торгових точок були визначені у доповненні № 1 до договору № 02/02-2014 від 01 лютого 2014 року.
Відповідно до договору № 03/02-2014 від 01 лютого 2014 року ПП «Кінос» зобов'язувалося здійснювати контроль за дотриманням відповідності викладки товару стандартам замовника (ТОВ з іноземними інвестиціями «Нутриція») у торгівельних точках, визначених у доповненні № 1 до вказаного договору.
За договором № 04/02-2014 від 01 лютого 2014 року ПП «Кінос» взяло на себе зобов'язання надати позивачу послуги з адаптації нових міжнародних стандартів розміщення товарів дитячого харчування під потреби локального ринку України, тестування та коригування таких стандартів, а також інформування персоналу торгових точок про їх використання.
Договір № 05/02-2014 від 01 лютого 2014 року передбачав, що опис, обсяг, терміни надання послуг визначаються у додатках. Згідно додатків №№ 1, 2 до зазначеного договору ПП «Кінос» зобов'язувалося виконати роботи з оформлення кіосків ТМ «Моджо» та маркетингові послуги.
На підтвердження виконання ПП «Кінос» зазначених робіт та послуг, позивач надав копії податкових накладних та актів надання послуг.
Зазначені документи оформленні з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та наказу наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» від 01 листопада 2011 року № 1379.
Між ТОВ «Мікс Артпромо» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» 01 квітня 2014 року було укладено договори, які передбачали виконання робіт та надання маркетингових послуг, саме №№ 1-04, 2-04, 4-04, 5-04, 6-04, 7-04, 9-04.
ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» взяло на себе наступні зобов'язання:
- за договором № 1-04 від 01 квітня 2014 року - здійснювати контроль за дотриманням стандартів замовника (ТОВ з іноземними інвестиціями «Нутриція») щодо розміщення товару в торгових точках;
- за договором № 2-04 від 01 квітня 2014 року - здійснювати поширення інформаційного матеріалу замовника (Компанія «Сандоз д.д.»);
- за договором № 4-04 від 01 квітня 2014 року - здійснювати вивчення попиту на товар ТОВ «Данон», проводити рекламні акції та інше;
- за договором № 5-04 від 01 квітня 2014 року - провести консультування для стимулювання збуту продукції ТМ «Активіа»;
- за договором № 6-04 від 01 квітня 2014 року - здійснювати пошив косметичок «Ангел», папок «Рошен», сорочок, сумок та іншого, виготовити стійки, здійснювати передпродажну підготовку товарів, наносити логотип та етикетки, виконувати брендування вітрин «Ідеалія»;
- за договором № 7-04 від 01 квітня 2014 року - здійснити поставку товарів (сумок дитячих, костюмів ляльки «Діно», трикотажного полотна.
На підтвердження виконання зазначених робіт, а також поставки товарів позивач надав суду копії податкових накладних, актів наданих послуг та видаткових накладних, які також оформлені з дотриманням вимог вищевказаних нормативно-правових актів.
Із зазначених документів вбачається, що ТОВ «Мікс Артпромо» уклало відповідні договори із ПП «Кінос», ТОВ «ТД «Демос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» з метою виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «Данон», ТОВ з іноземними інвестиціями «Нутриція» та Компанією «Сандоз д.д.». Фактичне виконання позивачем умов договорів, укладених із зазначеними замовниками податковий орган не заперечує.
На думку колегія суддів зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що ТОВ «Мікс Артпромо» правомірно задекларувало податковий кредит на підставі податкових накладних, складених ПП «Кінос», ТОВ «ТД «Демос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл».
Під час апеляційного розгляду справи представник відповідача надав суду копію протоколу допиту у якості свідка ОСОБА_2, який займав посади директорів у компаніях ПП «Кінос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл». Згідно вказаного протоколу ОСОБА_2 підтвердив фактичне здійснення господарської діяльності вказаними юридичними особами, однак зазначив, що пошиттям рекламної продукції та наданням маркетингових послуг ПП «Кінос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл». Також ОСОБА_2 зазначив, що підприємство ТОВ «Мікс Артпромо» йому не відоме.
Разом з тим, допит ОСОБА_2 у якості свідка відбувався у рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100010000026. Відомості про завершення зазначеного досудового розслідування на час розгляду даної справи відсутні. Встановлені під час досудового розслідування обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.
Доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі допиту ОСОБА_2., відповідач, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав. Натомість позивачем були надані копії договорів, додатків та доповнень до них, податкові накладні, акти наданих послуг та видаткові накладні, які містять підпис ОСОБА_2 та засвідчують виконання ПП «Кінос» і ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» робіт та здійснення поставки товарів, обумовлених вищевказаними договорами.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено фактичне отримання товарів та послуг від ПП «Кінос», ТОВ «ТД «Демос» та ТОВ «Компанія Лакшері Стайл».
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Мікс Артпромо» та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві від 22 січня 2015 року № 0000852206.
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 14 липня 2015 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - відмовити.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Ухвала складена в повному обсязі 20 жовтня 2015 року.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Шостак О.О.
Мамчур Я.С
Судове рішення № 52622603, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/11992/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: