Ухвала суду № 52620930, 20.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

20 жовтня 2011 року№ 2а-14762/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Олман» до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування Акта перевірки № 3372/23-02/36715721 від 31 березня 2011 р. та визнання протиправними дій щодо застосування у позасудовому порядку правових наслідків недійсності нікчемного правочину у вигляді корегування податкових зобовязань,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Олман»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування Акта перевірки № 3372/23-02/36715721 від 31 березня 2011 р. та визнання протиправними дій щодо застосування у позасудовому порядку правових наслідків недійсності нікчемного правочину у вигляді корегування податкових зобовязань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2011 р. було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Олман»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування Акта перевірки № 3372/23-02/36715721 від 31 березня 2011 р. та визнання протиправними дій щодо застосування у позасудовому порядку правових наслідків недійсності нікчемного правочину у вигляді корегування податкових зобовязань в частині скасування Акта перевірки № 3372/23-02/36715721 від 31 березня 2011 р.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за даною позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо застосування у позасудовому порядку правових наслідків недійсності нікчемного правочину у вигляді корегування податкових зобовязань, судом зясовано наступне.

Дана заява подана з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Також, згідно вимог ч.2 ст.106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва щодо застосування у позасудовому порядку правових наслідків недійсності нікчемного правочину у вигляді корегування податкових зобовязань, однак на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує зазначені позовні вимоги, останнім не зазначено відповідних доказів.

Зокрема, з наданих позивачем до позовної заяви документів, судом не вбачається визначення податковим органом скорегованих податкових зобовязань, що містять їх обов'язковість для суб'єкта господарювання.

З приводу наведеного суд зазначає, що згідно вимог ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

Враховуючи практику застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, можна зробити висновок, що правовий акт - офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. Правові акти поділяються на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права. Нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, зміст чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежень в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту/актів/щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки не стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта /суб'єктів/, якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Отже, Акт перевірки, що складається податковим органом за наслідками проведеної перевірки та містить відповідні висновки щодо діяльності субєкта господарювання - є документом, на підставі якого відповідачем може бути прийнято податкове повідомлення-рішення чи рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в разі встановлення податковим органом порушення платником податків вимог податкового чи іншого законодавства.

А тому, висновки контролюючого органу в Акті податкової перевірки не містять обовязковості їх приписів для субєкта господарювання, а лише можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, чи рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, позивачем в порушення вимог ст.106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не надано доказів, які можуть бути використані судом, щодо фактичного визначення податковим органом скорегованих податкових зобовязань при застосуванні у позасудовому порядку правових наслідків недійсності нікчемного правочину, що містять їх обов'язковість для суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Олман»в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо застосування у позасудовому порядку правових наслідків недійсності нікчемного правочину у вигляді корегування податкових зобовязань - без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви до 11.11.2011 р.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська