Ухвала суду № 52620840, 02.10.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -розглянувши заяву державної податкової інспекції у Ленінському районі

м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від

31 березня 2015 року у справі за позовом обласного комунального підприємства «Миколаївобленерго» до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 березня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року про задоволення позову.

У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року (справа

№ К/800/41424/14).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та у рішенні, наданому для порівняння, йдеться про застосування норм податкового законодавства, які регулюють відносини щодо підстав і порядку обрахування та сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а також права на віднесення сум цього податку до податкового кредиту. Зі змісту цих рішень випливає, що в основі того чи того правозастосування лежать відмінні між собою фактичні обставини (різна доказова база), які зумовили відповідне трактування і застосування зазначених норм права й ухвалення судових рішень, які за юридичним значенням не можна визнати неоднаковими.

Викладене дає підстави вважати, що рішення суду касаційної інстанції, додане на обґрунтування заяви, ухвалене цим судом за інших фактичних обставин справи, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Оскільки заява ДПІ є необґрунтованою, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом обласного комунального підприємства «Миколаївобленерго» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.Б. Прокопенко

О.О. Терлецький