Ухвала суду № 52620775, 20.10.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

20 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенка В.В., суддів:Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву Харківської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Митниця) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2015 року у справі за позовом приватної наукової виробничої фірми «Акцент» до Митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и л а:

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 16 грудня 2013 року позовні вимоги задовольнив: визнав протиправними та скасував спірні рішення та картку відмови; стягнув з Державного бюджету України на користь приватної наукової виробничої фірми «Акцент» надмірно сплачене ввізне мито та надмірно сплачений податок на додану вартість.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 6 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2015 року, скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь приватної наукової виробничої фірми «Акцент» надмірно сплачене ввізне мито та надмірно сплачений податок на додану вартість та прийняв у цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив. В решті постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись з ухвалою касаційного суду, Митниця 4 вересня 2015 року звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Ухвалою Верховного Суду України від 21 вересня 2015 року заявнику надавався строк до 19 жовтня 2015 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків, які він усунув в строк.

Подана заява відповідає вимогам, які встановлені статтею 2391 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 28 січня, 26 березня, 16 липня 2015 року (справи №№ К/800/630/14, К/800/63774/13, К/800/62925/13 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2015 року Митниця посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 49-64 Митного кодексу України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2015 року.

Так, у справі, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, суд касаційної зазначив, що позивач при здійснення митного оформлення ввезеного товару надав митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. При цьому митний орган, витребовуючи додаткові документи для підтвердження заявленої позивачем митної вартості не зазначив, які саме розбіжності, ознаки підробки містять надані документи, або яких відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять.

У справах на рішення в яких посилається заявник для підтвердження наявності неоднакового застосування норм матеріального права, касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку про обґрунтованість сумнівів митного органу щодо правильності заявлення декларантами митної вартості товару та зазначив що митний орган мав обґрунтовані підстави для витребовування додаткових документів.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, які регулюють митну вартість товарів, але ґрунтуються на відмінних між собою фактичних обставинах справи, правильність встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом приватної наукової виробничої фірми «Акцент» до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про скасування рішення та картки відмови для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В. Кривенко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін