Ухвала суду № 52620168, 22.10.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 жовтня 2015 року справа № 823/5138/15

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Мишенко В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову державного підприємства «Обєднана Компанія «Укрвуглереструктуризація» до Юрківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернулося з позовом державне підприємство «Обєднана Компанія «Укрвуглереструктуризація» (далі-позивач) в якому просить: зобовязати голову Юрківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області прийняти рішення про прийняття на баланс Юрківської сільської ради берегову насосну, водосховище та плотину; зобовязати голову Юрківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області прийняти на баланс Юрківської сільської ради берегову насосну, водосховище та плотину, підписавши акт приймання-передачі берегової насосної водосховища та плотини.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що дана справа не підсудна ОСОБА_1 окружному адміністративному суду з наступних підстав.

Кодекс адміністративного судочинства України є спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері здійснення правосуддя у справах публічно-правового характеру. Він визначає найбільш важливі елементи судочинства: юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства (ст. 1 КАС України).

Адміністративні суди є спеціалізованими судами загальної юрисдикції. Правосуддя в адміністративних справах здійснюється місцевими судами (як адміністративними), окружними адміністративними судами, апеляційними адміністративними судами, Вищим адміністративним судом України, Верховним Судом України.

В статті 7 КАС України закріплено принципи адміністративного судочинства, зокрема це верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить визнати неправомірним дії та рішення сільської ради, органу місцевого самоврядування.

Таким чином, у звязку з викладеним та з урахуванням приписів ст. 18 КАС України, належний відповідач по справі має статус органу місцевого самоврядування, тому заявлений позов підлягає до розгляду місцевим загальним судом як адміністративним.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевому загальному суду, як адміністративному суду, підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Відповідно до ч. 2 статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року №280/97-ВР місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Таким чином, даний позов, хоч і має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, проте відповідно до визначеної п.1 ч. 1 ст. 18 КАС України підсудності повинен розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним.

Відповідно до п. 6 ч. 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 6 ст. 108 КАС України).

Керуючись п. ч. 1 ст. 18, п. 6 ч. 3 ст. 108, ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву державного підприємства «Обєднана Компанія «Укрвуглереструктуризація» до Юрківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про зобовязання вчинити дії, повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Розяснити позивачу його право звернутися з позовною заявою до Звенигородського районного суду Черкаської області, як адміністративного.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко