Постанова № 52620164, 22.09.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року справа № 823/2006/15

16 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі Дудці Г.О.,

за участю представника позивача публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 молокозавод ОСОБА_2 за довіреністю,

представника відповідача ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області ОСОБА_3 за довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 молокозавод до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування вимоги та рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 молокозавод, в якому просить:

-скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-100-11 від 05.05.2015, винесену ОСОБА_1 обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області;

-скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.04.2015 №0001501700 за період з 20.08.2013 по 30.08.2013, винесене ОСОБА_1 обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи їх тим, що у зв'язку з несплатою публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 молокозавод сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 обєднаною державною податковою інспекцією на адресу відповідача була направлена вимога №Ю-100-11 від 05.05.2015 на суму 703851,14 грн., в тому числі за недоїмка 703851,14 грн.

В порушення п. 6.4. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, відповідач не проводячи документальної перевірки ПАТ ОСОБА_1 молокозавод, виніс оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Крім того, відповідач прийняв рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період з 20.08.2013 по 30.08.2013, не вказавши суму заборгованості, на яку нараховано пеню та штрафні санкції, та не аргументуючи розмір таких санкцій. За таких обставин, не можливо визначити, за які саме порушення нараховано штрафи, чи правильно обраховано розмір таких штрафів, а також на яку суму нараховано пеню.

Відповідно до акту звірки №721-20 від 16.09.2015 між позивачем з ОСОБА_1 ОДПІ про проведення звірення розрахунків платника за період з 01.01.2015 до 30.04.2015 за платежем «єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відємне сальдо розрахунків (без урахування пені) 666302,68 грн., несплачена пеня 37548,46 грн. Разом з тим, в оскаржуваній вимозі в графі «пеня» будь-які числові значення відсутні, натомість «недоїмка» складає 703851,14 грн.

Позивач вважає, що така помилка в оформленні вимоги про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом, не відображає реальний розмір заборгованості позивача станом на 30.04.2015, та не дозволяє платнику окремо оскаржити розмір пені. У разі подання вказаної вимоги до органів державної виконавчої служби можуть бути порушені права позивача у майбутньому.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, мотивуючи це тим, що за даними картки особового рахунку ПАТ ОСОБА_1 молокозавод за платежем «єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» станом на 30.04.2015 у товариства існував борг у розмірі 703851,14 грн. (666302,68 грн. основного платежу з урахуванням штрафів та 37548,46 грн. нарахованої пені).

Відсутність числових значень в оскаржуваній вимозі в графі «пеня» жодним чином не порушує права платника єдиного внеску, при тому, що загальний розмір недоїмки з єдиного внеску повністю узгоджується з даними картки особового рахунку ПАТ ОСОБА_1 молокозавод, актом звірки №721-20 від 16.09.2015 між позивачем з ОСОБА_1 ОДПІ про проведення звірення розрахунків платника за період з 01.01.2015 до 30.04.2015 за платежем «єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

По-друге, у звязку з проведенням адміністративної реформи управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі Черкаської області направило для опрацювання списки платників єдиного внеску, які мають не застосовані штрафні санкції та пеню. Згідно вищевказаних списків за позивачем рахувалась заборгованість по штрафних санкціях в сумі 3700,00 грн., пені в сумі 326,00 грн. На підставі вказаних даних, відповідачем винесено оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період з 20.08.2013 по 30.08.2013.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 молокозавод сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 обєднаною державною податковою інспекцією на адресу відповідача була направлена вимога №Ю-100-11 від 05.05.2015 на суму 703851,14 грн.

02 квітня 2015 року відповідачем прийнято рішення №0001501700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за яким вирішено застосувати до ПАТ ОСОБА_1 молокозавод штраф у розмірі 3700,00 грн. (10 %) та нарахувати пеню у розмірі 326,00 грн. (0,1%) за період з 20.08.2013 до 30.08.2013, на загальну суму 4026,00 грн.

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 05.05.2015 №Ю-100-11, та рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 02.04.2015 №0001501700 позивач звернувся зі скаргами від 22.05.2015 до Головного управління ДФС у Черкаській області.

Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 22.06.2015 №12315/23-00-10-0210 про результати розгляду первинної скарги вирішено залишити без змін вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.05.2015 №Ю-100-11, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 02.04.2015 №0001501700.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області про результати розгляду первинної скарги, позивач звернувся зі скаргою №263 від 03.07.2015 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 24.07.2015 №15573/6/99-99-10-01-07-15 про результати розгляду скарги вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.05.2015 №Ю-100-11, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 02.04.2015 №0001501700, рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 22.06.2015 №12315/23-00-10-0210 про результати розгляду первинної скарги залишити без змін, а скаргу ПАТ Христиинівський молокозавод від 03.07.2015 №263 без задоволення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010 (далі по тексту Закон № 2464), що набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону №2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

З огляду на викладені вище норми Закону №2464 відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Так, згідно ч. 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону №2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно ч. 10 ст. 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пункт 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464 визначає, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 13 ст. 25 Закону №2464 нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно п. 14 ст. 25 Закону №2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 статті 9 Закону №2464).

Зі змісту п. 6.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455 (далі Інструкція) (що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин і втратила чинність 29.05.2015), вбачається, що у разі якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій, органи доходів і зборів протягом 5 робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або виросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату.

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Згідно п. 6.4. Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Судом встановлено, що за даними картки особового рахунку ПАТ ОСОБА_1 молокозавод за платежем «єдиний внесок» станом на 30.04.2015 у товариства існував борг у розмірі 703851,14 грн. (666302,68 грн. основного платежу з урахуванням штрафів та 37548,46 грн. нарахованої пені).

Як вище встановлено, у зв'язку з несплатою публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 молокозавод сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 обєднаною державною податковою інспекцією на адресу відповідача була направлена вимога №Ю-100-11 від 05.05.2015 на суму 703851,14 грн.

Формування вказаної вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі даних з картки особового рахунку платника повністю узгоджується з вищезгаданими нормами чинного законодавства України, та додатково не потребує проведення документальних перевірок платника.

Доводи позивача про те, що останній позбавлений можливості оскаржити розмір пені в адміністративному чи судовому порядку, оскільки її розмір не визначений в оскаржуваній вимозі не заслуговують на увагу.

Так, під час судового розгляду справи судом було встановлена помилка у вимозі про сплату боргу від 05.05.2015 №Ю-100-11, яка полягає у відсутності числових значень в графі «пеня». Вказана обставина не заперечується відповідачем у справі та підтверджується даними картки особового рахунку ПАТ ОСОБА_1 молокозавод, актом звірки №721-20 від 16.09.2015 між позивачем з ОСОБА_1 ОДПІ про проведення звірення розрахунків платника за період з 01.01.2015 до 30.04.2015 за платежем «єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Натомість, загальна сума недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ПАТ ОСОБА_1 молокозавод визначена правильно.

На думку суду, незначні (формальні) недоліки вимоги про сплату боргу (недоїмки) не можуть бути підставою для її скасування.

При цьому, в рамках розгляду спору про скасування вимоги, позивач не спростовує жодними доказами правильність нарахування пені відповідачем.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на можливе порушення його прав у майбутньому у разі подання вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу державної виконавчої служби.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завданням адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Під час розгляду справи судом не встановлено, що оскаржувана вимога про сплату боргу була передана на виконання до органів державної виконавчої служби.

Натомість, сума недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що визначена в оскаржуваній вимозі була частково погашена, розмір заборгованості позивача з єдиного внеску збільшився за рахунок поточної заборгованості.

Суд звертає увагу позивача, що згідно з п. 7. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суму боргу (недоїмки), то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, то фіскальний орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 8 вищевказаної Інструкції за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Щодо правомірності винесення оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період з 20.08.2013 по 30.08.2013, суд зазначає наступне.

11 серпня 2013 року набрав чинності Закон України від 04.07.2013 № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» (далі Закон № 406-VІІ) , яким урегульовано питання щодо передачі функцій з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від Пенсійного фонду України Міністерству доходів і зборів України.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 406-VІІ встановлено, що процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", тобто 11.08.2013. Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Згідно п. 4 Прикінцевих положень Закону № 406-VІІ Пенсійний фонд України протягом десяти днів з дня набрання чинності цим Законом передає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, реєстр страхувальників станом на дату набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що у звязку з проведенням адміністративної реформи управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі Черкаської області направило відповідачу для опрацювання списки платників єдиного внеску, які мають не застосовані штрафні санкції та пеню. Згідно вищевказаних списків за позивачем рахувалась заборгованість по штрафних санкціях в сумі 3700,00 грн., пені в сумі 326,00 грн. На підставі вказаних даних, відповідачем винесено оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період з 20.08.2013 по 30.08.2013.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.05.2015 №Ю-100-11, та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 02.04.2015 №0001501700 є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 молокозавод, код ЄДРПОУ 00451725, до Державного бюджету України 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 28.09.2015.