Постанова № 52619374, 16.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2015 року Справа № 813/3489/13-а

16 год. 46 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравціва О.Р.,

секретар судового засіданняНебесна М.В.,

від позивачане прибув,

від відповідачаОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Нафтопереробний комплекс Галичина про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові.

Суть спору.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося відкрите акціонерне товариство «НПК-Галичина» (далі позивач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, в якому просить про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення №0000132201/0/1457 прийнятого відповідачем 31.01.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем не допущено порушення термінів отримання товару та не порушено термінів розрахунків у іноземній валюті, оскільки відсутня авансова оплата, так як перераховані кошти зараховані контрагентом як оплата прав на ліцензію та за Пакет Базового Інжинірингу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року, адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 31.01.2011 року № 0000132201/0/1457.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2015 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду для зясування питання, чи є тотожними спори між ВАТ НПК-Галичина, правонаступником якого є ПАТ НПК-Галичина, у справах № 2а-7549/11/1370 та № 813/3489/13-а (10104/13/876).

Ухвалою від 25.09.2015 року судом відмовлено у закритті провадження у справі, оскільки при розгляді справи встановлено, що підстави позову у справі що розглядається є відмінними від підстав позову у справі № 2а-7549/11/1370, відтак справа не є тотожною справі № 2а-7549/11/1370.

Представник позивача у судове засідання не прибув, до суду надійшли письмові пояснення у справі, в яких позивач позовні вимоги підтримує повністю, просить відмовити у закритті провадження у справі, справу розглядати за відсутності представника позивача.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, вважає позовні вимоги безпідставними, посилається на отриману переписку позивача з контрагентом яка, на переконання відповідача, вказує на те, що перераховані кошти позивачем є авансовим платежем, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представника відповідача, зясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та обєктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Відповідачем, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові, у період з 16.12.2010 року по 06.01.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «НПК-Галичина» (ЄДРПОУ 00152388) з питань дотримання термінів розрахунків по контракту б/н від 18.06.2008 року, укладеному з нерезидентом HALDOR TOPSOE A/S (Данія) за період з 01.10.2010 року по 06.01.2011 року, про що 14.01.2011 року складено акт №6/22-008/00152388 /а.с.11-20/.

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 31.01.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132201/0/1457 /а.с.10/ про нарахування позивачеві пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 4990005 грн., оскільки за викладеним у акті перевірки висновком, позивачем порушено ст. 2 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (Закон) (із змінами та доповненнями), при проведенні розрахунків по контракту № б/н від 18.06.2008 року, укладеному між ВАТ «НПК-Галичина» та компанією HALDOR TOPSOE A/S (XTAS), Данія, за порушення якої відповідно до ст. 4 Закону нараховується пеня (розрахунок пені наведено у додатку №3 довідки до акта перевірки).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом з матеріалів справи встановлено укладення позивачем 18.06.2008 року з Компанією Хальдор Топсе А/О контракту на поставку водневої установки /а.с.22-42/.

Згідно з умовами платежів (розділ 7.0 згаданого контракту) загальна вартість контракту оплачується декількома платежами за наступним графіком:

а. 600000 ЄВРО за право використання і ліцензію, вказану в п. 2.1 протягом 20 банківських днів з дати набрання Контрактом сили банківським переказом на рахунок HALDOR TOPSOE A/S, вказаний в п. 7.7 Контракту.

b. 140000 ЄВРО за Пакет Базового Інжинірингу, вказаний в п. 3.1 протягом 20 банківських днів з дати набрання Контрактом сили банківським переказом на рахунок HALDOR TOPSOE A/S, після надання інвойса компанії і Банківської гарантії на повернення авансового платежу відповідно до додатку ХІ.

Надалі повинні були бути платежі передплата за обладнання двома платежами, оплата за Пакет Детального Інжинірингу, оплата за обладнання та каталізатори.

Відповідно до закріпленого у ст. 11 КАС України принципу змагальності, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в силу ч. 4 цієї ж статті, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані у справі.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив 25.09.2008 року платіж в сумі 2000000 євро /а.с.132/. відповідно до зазначеного графіку платежів згідно з Контрактом за право використання, ліцензію та за Пакет Базового Інжинірингу.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі прав на ліцензію від 27.10.2008 року, яким підтверджується те, що HALDOR TOPSOE A/S передало, а ВАТ НПК-Галичина прийняло відповідно до умов Контракту невиключну Ліцензію (право) на установку /а.с.143/.

Також, в матеріалах справи наявний акт №2 від 12.03.2009 року, згідно з яким відповідно до п.7.1.b. Контракту HALDOR TOPSOE A/S передало ВАТ НПК-Галичина Пакет Базового Інжинірингу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Як передбачено ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні акт приймання-передачі прав на ліцензію від 27.10.2008 року та акт №2 від 12.03.2009 року, суд вважає, що станом на 01.10.2010 року HALDOR TOPSOE A/S виконано умови пунктів 7.1.а. та 7.1.b. Контракту на користь позивача, за що ним було здійснено оплату в сумі 2000000 євро.

Стосовно інших платежів передплата за обладнання двома платежами, оплата за Пакет Детального Інжинірингу, оплата за обладнання та каталізатори, то такі позивачем не здійснювались у звязку з чим дія Контракту була продовжена, що підтверджується наявними в справі додатковими угодами №1 та №2, від відповідно 12.07.2010 року та від 23.07.2010 року.

За таких обставин суд вважає, що позивачем не було порушено строки передбачені ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, оскільки ним було отримано послуги у відповідності до умов згаданого Контракту та за здійснену попередню оплату.

Стосовно долучених відповідачем листів (переписки) позивача з компанією HALDOR TOPSOE A/S суд зазначає, що відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності у договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Судом встановлено направлення позивачем компанії HALDOR TOPSOE A/S повідомлення про намір розірвати укладений контракт у якому також порушується питання про повернення сплачених коштів в сумі 2000000 євро.

Водночас у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази сплати позивачем 2000000 євро передоплати за обладнання, такий платіж згідно умов п.7.1 Контракту мав бути третім, після сплати позивачем спершу 600000 євро за право використання та ліцензію, та 1400000 євро за Пакет Базового Інжинирінгу.

На переконання суду пропозиція позивача компанії HALDOR TOPSOE A/S про розірвання договору та повернення коштів в сумі 2000000 євро є цілком логічною, оскільки так як позивач не перерахував коштів за обладнання (не придбав обладнання) то отримання права використання, ліцензії та Пакет Базового Інжинірингу втрачають економічний сенс. Подані відповідачем листи не спростовують встановлені судом фактичні обставини справи стосовно того, що станом на 01.10.2010 року HALDOR TOPSOE A/S виконано умови пунктів 7.1.а. та 7.1.b. Контракту на користь позивача, за що ним було здійснено оплату в розмірі 2000000 євро.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та норми законодавства, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2294,00 грн. /а.с.2/, такий відповідно до ст. 94 КАС України, слід стягнути з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 0000132201/0/1457 від 31.01.2011 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Нафтопереробний комплекс Галичина (Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 82; ЄДРПОУ 00152388) судовий збір в сумі 2294,00 грн.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 21.10.2015 року.

Суддя Кравців О.Р.