Постанова № 52615913, 19.10.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.10.2015 справа №905/1049/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засіданняСгара Е.В Ушенко Л.В., М'ясищева А.М. Тимошенко А.А.

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Груднистий А.В. - довір. Мележик О.О. - довір. розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ", м. Білицьке Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від17 серпня 2015 р. у справі№ 905/1049/15 (суддя Д.М. Огороднік) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Берінг", м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ", м. Білицьке Донецької області простягнення 19005,30 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.08.2015р. по справі №905/1049/15 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг", м.Дніпропетровськ та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" (85043, Донецька область, м. Білецьке, вул. Красноармійська,1а, код 00176549 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Немировича-Данченка, 26, корп. 2, кВ. 25, код 36960280) суму основного боргу у розмірі 19005 (дев'ятнадцять тисяч п'ять) грн. 30коп., судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Октябрська ЦЗФ", м. Білицьке Донецької області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2015 р. по справі №905/1049/15 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Зазначив, що за спірним договором момент (дата) поставки товару не підтверджений, з огляду на відсутність дати проставленої представником покупця на видаткових накладних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 15.09.2015р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Ушенко Л.В., Мартюхіна Н.О.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.2015р. у зв'язку із перебуванням судді Мартюхіної Н.О. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді. Ушенко Л.В, М'ясищев А.М.

Позивач у судовому засіданні 19.10.2015р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції таким, що підлягає залишенню без змін.

Відповідач у судовому засіданні 19.10.2015р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.

Крім того, сторони заявили клопотання, яким просили не здійснювати технічну фіксацію судового засідання, яке було розглянуто та задоволено судом.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Із матеріалів справи вбачається, що 20.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Берінг" (надалі Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" (надалі Покупець), укладено договір №ЦО-2014/3-КП (надалі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/ або обладнання виробничо-технічного призначення по ціні, якості, кількості, якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі та в специфікаціях до нього, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2. Договору Покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію, що постачається в його власність у відповідності з умовами даного Договору.

Згідно п. 4.3 договору на підтвердження поставки постачальник зобов'язаний передати покупцю наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру; податкову накладну; відповідні товаросупровідні накладні; сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічну документацію, інструкцію з експлуатації (у випадку якщо даний документ передбачено)

Датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником про приймання товару (п. 4.4 договору).

Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця після виконання покупцем усіх необхідних процедур по прийманню продукції по кількості, якості та комплектації та підписання покупцем видаткової накладної (п. 4.11 договору).

Відповідно до п.4.5. Договору зобов'язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передавання Продукції у розпорядження Покупця. Зобов'язання Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та сплати переданої Продукції.

Згідно з п. 5.3 договору розрахунку за поставлену постачальником продукцію по цьому договору здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки партії продукції.

Також між сторонами підписані специфікації до договору від 28.08.2014р. на суму 8641,52 грн., від 20.10.2014р. на суму 10363,78 грн.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином на підтвердження чого надав до матеріалів справи наступні документи:

- видаткову накладну від 01.10.2014 №355 на загальну суму 8641,52 грн., товарно-транспортну накладну від 01.10.2014 №БР-0000012, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей від 29.09.2014 №570;

- видаткову накладну від 03.12.2014 №446 на загальну суму 10363,78 грн., товарно-транспортну накладну від 03.12.2014 №БР-0000011, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей від 28.11.2014 №663.

В той же час, відповідач свої зобов'язання в порушення умов Договору належним чином не виконав, поставлений товар за вищевказаними видатковими не сплатив, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 19005,30 грн. та іншого відповідачем не доведено.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19005,30 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника стосовно того, що не зазначення його представником на видаткових накладних дати отримання продукції призводить до відсутності у відповідача порушеного зобов'язання по оплаті за продукцію не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на наступне:

- як вірно було зазначено судом першої інстанції датою отримання товару слід вважати дату зазначену у видаткових накладних;

- відповідачем під час прийняття товару не висловлено будь-яких письмових заперечень стосовно того, що дата фактичної поставки не співпадала із датою, зазначеною у видатковій накладній;

- вказані дії відповідача свідчать лише про намагання уникнути відповідальності за неналежне виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2015 р. по справі №905/1049/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ", м. Білицьке Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2015 р. по справі №905/1049/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2015 р. по справі №905/1049/15 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Л.В. Ушенко

А.М. М'ясищев