Ухвала суду № 52615240, 16.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.10.2015

Справа № 910/21818/15

За позовом: публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

до: публічного акціонерного товариства "Чинбар"

про: стягнення 664 740 467,52 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/21818/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до публічного акціонерного товариства "Чинбар" про стягнення 664 740 467,52 грн. заборгованості за Кредитним договором №23-09-980-KL від 24.09.2009р.

13.10.2015 року від публічного акціонерного товариства "Чинбар" надійшла зустрічна позовна заява до публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про визнання частково недійсною Додаткову угоду №2 від 12.02.2010р. та Додаткову угоду №3 від 12.02.2010 року до Кредитного договору № 23-09-980-КГ від 24 вересня 2009 року, в частині надання кредиту у розмірі 199 890 000,00 грн. з моменту її укладення.

Розглянувши зустрічний позов з доданими до нього документами суд дійшов висновку, що він підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

З огляду на норми частини першої статті 60 ГПК України, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК).

Позивач за зустрічним позовом вказує, що 12 лютого 2010 року було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, якою ПАТ «Чинбар» та ПАТ «Брокбізнесбанк» погодили нові ліміти відкличної поновлювальної кредитної лінії, а саме - 211 800 000,00 грн. 12 лютого 2010 року між сторонами спору було укладено договір банківського вкладу № 02-02-2010 на суму 199 890 000,00 грн. та договір застави № 23-09-980-К за яким майнові права на згаданий вклад були передані у заставу ПАТ «Брокбізнесбанк» в якості забезпечення виконання ПАТ «Чинбар» зобов’язань за кредитним договором. 15 лютого 2010 року ПАТ «Брокбізнесбанк» перерахувало на користь ПАТ «Чинбар» кредитні кошти у розмірі 210 000 000,00 грн., з яких 199 890 000,00 грн. у цей же день були перераховані на депозитний рахунок № 26154735031000 в ПАТ «Брокбізнесбанк», а за рахунок 10 110 000 грн. ПАТ «Чинбар» були виконані кредитні зобов’язання перед ПАТ «Брокбізнесбанк» за кредитними договорами, укладеними в період 2006-2008 років. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що загальна сума дійсно отриманих та використаних за цільовим призначенням кредитних кошів за кредитним договором від 24 вересня 2009 року складає 11 910 000 грн., при тому, що 199 810 000,00 грн. кредитних коштів фактично не використовувалися ПАТ «Чинбар».

Позивач за зустрічним позовом вказує, що умисел ПАТ «Чинбар» на укладення фіктивної додаткової угоди № 2 від 12 лютого 2010 року до кредитного договору в частині надання кредиту у розмірі 199 890 000,00 грн. обумовлювався фінансовою залежністю від ПАТ «Брокбізнесбанк» через наявність невиконаних боргових зобов’язань та важким економічним станом ПАТ «Чинбар». Позивач за зустрічним позовом вказує, що передача грошових коштів (майна) за кредитним договором в частині надання кредиту у сумі 199 810 000,00 грн. та за депозитним договором здійснювалися лише для створення уявлення в оточуючих суб'єктів про наявність правового зв'язку між ПАТ «Чинбар» та ПАТ «Брокбізнесбанк». При цьому, рух грошових коштів від ПАТ «Брокбізнесбанк» до ПАТ «Чинбар» та від ПАТ «Чинбар» до ПАТ «Брокбізнесбанк» не може розглядатися як передання майна за фіктивним правочином, оскільки проведені грошові перекази охоплювалися наміром сторін спору вчинити фіктивні правочини та створити видимість настання правових наслідків. Грошові кошти у сумі 199 810 000,00 грн. як перебували у власності ПАТ «Брокбізнесбанк» станом на 15 лютого 2010 року, так і лишилися у власності ПАТ «Брокбізнесбанк» станом на 15 лютого 2010 року.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Судом встановлено, що докази на підтвердження викладених в зустрічній позовній заяві вимог інші, ніж ті, які є предметом розгляду в даній справі, оскільки в зустрічній позовній заяві ПАТ "Чинбар" стверджує, що угода є фіктивною, мав місце умисел сторін, наявність умислу в діях тих, чи інших осіб має доводитись певними засобами доказування, які не охоплюються первісним позовом про стягнення заборгованості, зокрема заявник стверджує про наявність вкрай тяжкого матеріального та фінансового стану, що потребує доказування, укладення договору заявник пов’язує з розміщенням депозитного вкладу та зі здійсненням НБУ рефінансування ПАТ «Брокбізнесбанк» і маючими при цьому місце порушеннями порядку рефінансування, що також потребує доказуванню певними засобами.

Таким чином вказані позови не пов’язані між собою підставами цих позовів та поданими доказами, а відтак обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.60 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити публічному акціонерному товариству "Чинбар" у прийнятті зустрічної позовної заяви (вх.№26800/15 від 13.10.15р.) до розгляду спільно з первісним позовом.

Суддя Шкурдова Л.М.