Рішення № 52614598, 19.10.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/117/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2015 Справа № 908/4414/14

Колегія суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді: Азізбекян Т.А., Попова І.А., розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника військового прокурора Південного регіону України, м. Одеса в інтересах держави в особі: Кабінету міністрів України, м. Київ

до відповідача: Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Бердянськ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача:

1) Міністерство оборони України, м. Київ

2) Військова частина А 0593, м. Нікополь

3) Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя, м. Запоріжжя

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:

ОСОБА_1АДРЕСА_23ОСОБА_2АДРЕСА_1ОСОБА_3АДРЕСА_24ОСОБА_4АДРЕСА_25ОСОБА_5АДРЕСА_26ОСОБА_6АДРЕСА_27ОСОБА_7АДРЕСА_2ОСОБА_8АДРЕСА_3ОСОБА_9АДРЕСА_28ОСОБА_10АДРЕСА_29ОСОБА_11АДРЕСА_30ОСОБА_12АДРЕСА_31ОСОБА_13АДРЕСА_32ОСОБА_14АДРЕСА_33ОСОБА_15АДРЕСА_34ОСОБА_16АДРЕСА_35 ОСОБА_17АДРЕСА_36ОСОБА_18АДРЕСА_4ОСОБА_19АДРЕСА_37ОСОБА_20АДРЕСА_38ОСОБА_21АДРЕСА_38ОСОБА_22АДРЕСА_38ОСОБА_23АДРЕСА_39ОСОБА_24АДРЕСА_40ОСОБА_25АДРЕСА_41ОСОБА_26АДРЕСА_41ОСОБА_27АДРЕСА_42ОСОБА_28АДРЕСА_43ОСОБА_29АДРЕСА_44ОСОБА_30АДРЕСА_43ОСОБА_31АДРЕСА_45ОСОБА_32АДРЕСА_46ОСОБА_33АДРЕСА_47ОСОБА_34АДРЕСА_48ОСОБА_35АДРЕСА_49ОСОБА_36АДРЕСА_49ОСОБА_37АДРЕСА_50ОСОБА_38АДРЕСА_50ОСОБА_39АДРЕСА_50ОСОБА_40АДРЕСА_51ОСОБА_41АДРЕСА_52ОСОБА_42АДРЕСА_53ОСОБА_43АДРЕСА_54ОСОБА_44АДРЕСА_55ОСОБА_45АДРЕСА_55ОСОБА_46АДРЕСА_56ОСОБА_47АДРЕСА_57ОСОБА_48АДРЕСА_58ОСОБА_49АДРЕСА_59ОСОБА_50АДРЕСА_60ОСОБА_51АДРЕСА_61ОСОБА_52АДРЕСА_62 ОСОБА_53АДРЕСА_59ОСОБА_54АДРЕСА_63ОСОБА_55АДРЕСА_58ОСОБА_56 АДРЕСА_64ОСОБА_57АДРЕСА_65ОСОБА_58АДРЕСА_66ОСОБА_59АДРЕСА_67ОСОБА_60АДРЕСА_68ОСОБА_61 АДРЕСА_68ОСОБА_62АДРЕСА_5ОСОБА_63АДРЕСА_69ОСОБА_64АДРЕСА_69ОСОБА_64АДРЕСА_70ОСОБА_65АДРЕСА_71ОСОБА_66АДРЕСА_72ОСОБА_67АДРЕСА_6 ОСОБА_68АДРЕСА_73ОСОБА_69АДРЕСА_73ОСОБА_70АДРЕСА_74ОСОБА_71АДРЕСА_75ОСОБА_72АДРЕСА_76ОСОБА_73АДРЕСА_77ОСОБА_74АДРЕСА_78ОСОБА_75АДРЕСА_79ОСОБА_76АДРЕСА_79ОСОБА_77АДРЕСА_7ОСОБА_78АДРЕСА_79ОСОБА_79АДРЕСА_79ОСОБА_80АДРЕСА_8ОСОБА_81АДРЕСА_80ОСОБА_82АДРЕСА_79ОСОБА_83 АДРЕСА_81ОСОБА_84АДРЕСА_82ОСОБА_85АДРЕСА_83ОСОБА_86АДРЕСА_84ОСОБА_87АДРЕСА_85ОСОБА_88АДРЕСА_85ОСОБА_89АДРЕСА_86ОСОБА_90 АДРЕСА_87ОСОБА_91АДРЕСА_88ОСОБА_92АДРЕСА_89ОСОБА_93АДРЕСА_89ОСОБА_94АДРЕСА_90ОСОБА_95АДРЕСА_90ОСОБА_96с. АнатолівкаОСОБА_97АДРЕСА_91ОСОБА_98АДРЕСА_92ОСОБА_99АДРЕСА_93ОСОБА_100АДРЕСА_93 ОСОБА_101АДРЕСА_92ОСОБА_102АДРЕСА_94ОСОБА_103АДРЕСА_95ОСОБА_104АДРЕСА_95ОСОБА_105АДРЕСА_95ОСОБА_106АДРЕСА_96ОСОБА_107АДРЕСА_96ОСОБА_108АДРЕСА_97ОСОБА_109АДРЕСА_97ОСОБА_110АДРЕСА_98ОСОБА_111АДРЕСА_99ОСОБА_112АДРЕСА_9ОСОБА_113АДРЕСА_81ОСОБА_114 АДРЕСА_10ОСОБА_115АДРЕСА_100ОСОБА_116АДРЕСА_101ОСОБА_117АДРЕСА_102ОСОБА_118АДРЕСА_57ОСОБА_119АДРЕСА_103ОСОБА_120АДРЕСА_104ОСОБА_121АДРЕСА_105ОСОБА_122АДРЕСА_106ОСОБА_123АДРЕСА_107ОСОБА_124АДРЕСА_108ОСОБА_125АДРЕСА_109ОСОБА_126АДРЕСА_110ОСОБА_127АДРЕСА_111ОСОБА_128АДРЕСА_111ОСОБА_129АДРЕСА_112ОСОБА_130АДРЕСА_113ОСОБА_131АДРЕСА_114ОСОБА_132АДРЕСА_114ОСОБА_133АДРЕСА_11ОСОБА_134АДРЕСА_115ОСОБА_135АДРЕСА_116ОСОБА_136АДРЕСА_117ОСОБА_137АДРЕСА_118ОСОБА_138АДРЕСА_119ОСОБА_139АДРЕСА_120ОСОБА_140АДРЕСА_121ОСОБА_141АДРЕСА_122ОСОБА_142АДРЕСА_123ОСОБА_143АДРЕСА_124ОСОБА_144АДРЕСА_124ОСОБА_145АДРЕСА_125ОСОБА_146АДРЕСА_1ОСОБА_147АДРЕСА_126ОСОБА_148АДРЕСА_12ОСОБА_149АДРЕСА_127ОСОБА_150АДРЕСА_128ОСОБА_151АДРЕСА_13ОСОБА_152АДРЕСА_14ОСОБА_153АДРЕСА_129ОСОБА_154АДРЕСА_130ОСОБА_155АДРЕСА_131ОСОБА_156АДРЕСА_132ОСОБА_157АДРЕСА_133ОСОБА_158АДРЕСА_134ОСОБА_159АДРЕСА_135ОСОБА_160АДРЕСА_136ОСОБА_161АДРЕСА_137ОСОБА_162АДРЕСА_138ОСОБА_163АДРЕСА_139ОСОБА_164АДРЕСА_140ОСОБА_165АДРЕСА_140ОСОБА_166АДРЕСА_141ОСОБА_167АДРЕСА_142ОСОБА_168АДРЕСА_143ОСОБА_169АДРЕСА_144ОСОБА_170АДРЕСА_145ОСОБА_171АДРЕСА_15ОСОБА_172АДРЕСА_16ОСОБА_173АДРЕСА_146ОСОБА_174АДРЕСА_147ОСОБА_175АДРЕСА_147ОСОБА_176АДРЕСА_147ОСОБА_177АДРЕСА_148ОСОБА_178АДРЕСА_149ОСОБА_179АДРЕСА_1ОСОБА_180АДРЕСА_150ОСОБА_181АДРЕСА_151ОСОБА_182АДРЕСА_152ОСОБА_183АДРЕСА_151ОСОБА_184АДРЕСА_17ОСОБА_185АДРЕСА_153ОСОБА_186АДРЕСА_154ОСОБА_187АДРЕСА_155ОСОБА_188АДРЕСА_156ОСОБА_189АДРЕСА_157ОСОБА_190АДРЕСА_158ОСОБА_191АДРЕСА_158ОСОБА_192АДРЕСА_159ОСОБА_193АДРЕСА_160ОСОБА_194АДРЕСА_161ОСОБА_195АДРЕСА_161ОСОБА_196АДРЕСА_18ОСОБА_197АДРЕСА_107ОСОБА_198АДРЕСА_162ОСОБА_199АДРЕСА_19ОСОБА_200АДРЕСА_163ОСОБА_201АДРЕСА_164ОСОБА_202АДРЕСА_164 ОСОБА_203 ОСОБА_204АДРЕСА_119ОСОБА_205АДРЕСА_165ОСОБА_206АДРЕСА_166ОСОБА_207АДРЕСА_167ОСОБА_208АДРЕСА_168ОСОБА_209АДРЕСА_169ОСОБА_210АДРЕСА_170ОСОБА_211АДРЕСА_171ОСОБА_212АДРЕСА_172ОСОБА_213АДРЕСА_173ОСОБА_214АДРЕСА_174ОСОБА_215АДРЕСА_175ОСОБА_216АДРЕСА_176ОСОБА_217АДРЕСА_177ОСОБА_218АДРЕСА_178ОСОБА_219АДРЕСА_179ОСОБА_220АДРЕСА_20ОСОБА_221АДРЕСА_180ОСОБА_222АДРЕСА_181ОСОБА_223АДРЕСА_182ОСОБА_224АДРЕСА_183ОСОБА_225АДРЕСА_184ОСОБА_226АДРЕСА_185ОСОБА_227АДРЕСА_186ОСОБА_228АДРЕСА_187ОСОБА_229АДРЕСА_188ОСОБА_230АДРЕСА_188ОСОБА_231АДРЕСА_189ОСОБА_232АДРЕСА_190ОСОБА_233АДРЕСА_191ОСОБА_234АДРЕСА_192ОСОБА_235АДРЕСА_193ОСОБА_236АДРЕСА_193ОСОБА_237АДРЕСА_21ОСОБА_238АДРЕСА_22ОСОБА_239АДРЕСА_194ОСОБА_240АДРЕСА_195ОСОБА_241АДРЕСА_196ОСОБА_242АДРЕСА_197ОСОБА_243АДРЕСА_198

про визнання незаконним та скасування розпорядження

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_244, на підставі довіреності № 06-39/7792 від 26.05.2015 р.

ОСОБА_245, на підставі довіреності № 06-39/9500 від 13.07.2015 р.

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - Зубко В С, посвідчення № 035537 від 07 09 2015 р.;

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1 - ОСОБА_246 на підставі довіреності № 220/33/д від 18.05.2015 р.;

2 - ОСОБА_247, на підставі довіреності № 274 від 25.05.2015 р.;

3 - ОСОБА_248, на підставі довіреності № 306 від 02.02.2015 р.

від третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явились.

До господарського суду Запорізької області звернувся Перший заступник військового прокурора Південного регіону України, м. Одеси в інтересах держави в особі: Кабінету міністрів України, м. Київ із позовною заявою до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Бердянськ за участю третіх сторін - Міністерства оборони України, м. Київ; Військової частини А 0593, м. Нікополь; Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя, м. Запоріжжя про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 386 від 30 червня 2010 року «Про передачу громадянам у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».

Ухвалою господарського суду від 31.10.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4414/14. Справі присвоєно номер провадження № 10/117/14, її розгляд призначено на 20.11.2014 р.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2014 р. підтримав свої вимоги викладені в позові. Представник відповідача проти цих вимог заперечив, надав відзив на позовну заяву та письмові клопотання по даній справі.

Ухвалою суду судове засідання було відкладено на 10.12.2014 р.

10.12.2014 р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги. Представник відповідача 10.12.2014 р. проти цих вимог заперечив.

Представники сторін надали клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Суд клопотання прийняв та задовольнив.

Ухвалою суду від 10.12.2014 р. розгляд справи було продовжено на 15 днів до 09.01.2015 р. та відкладено судове засідання на 09.01.2015 р. о 11 год. 30 хв.

У судовому засіданні 09.01.2015 р. позивач надав клопотання про розгляд справи колегіально, оскільки під час розгляду справи виникла необхідність у витребуванні документів для з'ясування всіх обставин, що потребує додаткового часу. Суд клопотання прийняв та задовольнив.

Враховуючи клопотання військового прокурора Південного регіону України, у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи та специфікою спору, що розглядається, необхідністю додаткового з'ясування обставин справи, розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 09.01.2015 р. № 01-04/2/15 було призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді Кагітіна Л.П., Боєва О.С. Розгляд справи було призначено на 16.02.2015 р.

У судовому засіданні 16.02.2015 р., у зв'язку із з'ясуванням певних обставин, представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Суд клопотання прийняв та задовольнив.

Беручи до уваги надане клопотання представника позивача, колегія суддів продовжила строк розгляду справи на 15 днів та відклала розгляд справи на 23.03.2015 р. о 11 год. 30 хв.

16.03.2015 р. на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд розглядати справу без його участі.

У зв'язку з хворобою судді Кагітіної Л.П. та відпусткою судді Боєвої О.С. розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 23.03.2015 р. № 01-04/86/15 було призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді Зінченко Н.Г., судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду 23.03.2015 р. колегія суддів прийняла справу до свого провадження та призначила судове засідання на 21.04.2015 р. о 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 21.04.2015 р. позивач підтримав свої вимоги, надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Колегія суддів дане клопотання прийняла та задовльнила. Прокурор у справі надав письмові заперечення на відзив. Відповідач у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів продовжила строк розгляду справи на 15 днів до 08.06.2015 р. та відклала слухання справи на 03.06.2015 р. о 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 03.06.2015 р. сторони заявили усне клопотання про відкладення розгляду справу у зв'язку із тим, що на даний час сторони не мають всіх належних документів по даній справі.

08.06.2015 р. до початку судового засідання, у зв'язку із відпусткою судді Зінченко Н.Г., розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 08.06.2015 р. № 01-04/189/15 призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді Азізбекян Т.А., Колодій Н.А.

Також представником позивача та представником прокуратури було заявлено письмове клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Суд вказане клопотання прийняв та задовольнив.

Колегія суддів прийняла справу до колегіального розгляду, продовжила строк розгляду справи на 15 днів до 25.08.2015 р. та відклала розгляд справи на 25.08.2015 р. о 10 год. 00 хв.

25.08.2015 р. у зв'язку із відпусткою судді Колодій Н.А., розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 25.08.2015 р. № 01-04/369/15 призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді Азізбекян Т.А., Попова І.А..

25.08.2015 р. у судовому засіданні прокурор надав клопотання про залучення до участі у справі 244 фізичних осіб, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Суд клопотання прийняв та задовольнив.

Ухвалою суду від 25.08.2015 р. колегія суддів прийняла справу до свого провадження, було залучено третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 15.09.2015 р.

15.09.2015 р. у судовому засіданні відповідач не з'явився, ніяких клопотань на адресу суду не направив. Прокурор надав усні пояснення, в яких просить суд відкласти розгляд справи.

Відтак, колегія суддів, відклала розгляд справи на 19.10.2015 р. о 11 год. 00 хв.

Представник прокуратури 19.10.2015 р. надав клопотання про доручення документів до матеріалів справи. У судовому засіданні надав усні уточнення стосовно позовних вимог, а саме просить визнати недійсним (незаконним) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 386 від 30 червня 2010 року «Про передачу громадянам у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».

У судовому засіданні 19.10.2015 р., розгляд справи був закінчений, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Згідно ч. 8 ст. 118 Конституції України та ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) розпорядження голови місцевої державної адміністрації скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи відповідно до положень ч. 2 ст. 16, ст. 21 ЦК України є визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Вищезазначені положення Цивільного кодексу України кореспондуються зі ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», відповідно до якої акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до суду.

Крім того, відповідно до ст. 386 ЦК України власник має право на захист права власності.

Серед існуючих способів захисту права власності та права постійного користування землею згідно зі ст. 393 ЦК України, а також ч. 3 ст. 152 ЗК України є визнання незаконним правового акту, що порушує право власності.

Наведений спір підлягає розгляду в господарському суді.

У п. 1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що за змістом ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 177, 181, 324, глави 30 ЦК України, ст. 148 ГК України земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної власності (при наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень), діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючі відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Рішенням сесії Бердянської районної ради народних депутатів № 7 від 28.12.2000 земельну ділянку, площею 2 802,06 га передано в постійне користування Донецькій КЕЧ військової частини А4322 Бердянського гарнізону для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону з оформленням державного акта № 001486 від 7.05.2001.

Наказом Головнокомандувача військ Протиповітряної оборони Збройних сил України № 75 від 05.11.2003 військову частину А4322 ліквідовано, її правонаступником визначено військову частину А0593 та зобов'язано командування в/ч А0593 прийняти казармено-житловий фонд та земельну ділянку ліквідованої військової частини А4322.

На підставі наказу Головнокомандувача військ Протиповітряної оборони № 75 від 05.11.2003 між військовими частинами складено акт прийому-передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд і обладнання, квартирного майна, палива і території військового містечка № 3, розташованого в с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області.

Відповідно до п. 3, 4 акту військова частина А 0593 прийняла на бухгалтерський облік від військової частини А4322 земельну ділянку площею 2 802,06 га та технічну документацію на казармено-житловий фонд.

У подальшому був складений акт від 30.12.2005, згідно з п.п. 3, 4 якого квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя прийняв на облік від Донецької квартирно-експлуатаційної частини земельну ділянку площею 2802,06 га та технічну документацію на землекористування.

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

У розвиток зазначеної конституційної норми статтею 29 Господарського процесуального кодексу України та статтями 20, 36№ Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно з резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. за № 3-рп/99 прокурори вправі звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України регулювання земельних відносин здійснюється Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами п. «в» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Згідно з ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 13 Земельного кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України належить розпорядження землями державної власності, а також реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує та координує роботу цих органів.

До основних завдань Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 2 зазначеного Закону належить забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності, здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону, здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади.

Статтями 9, 14 Закону України «Про оборону України» визначено, що землі закріпленні за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, в т.ч. й земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Тобто чинним законодавством встановлено, що управління майном, яке є у загальнодержавній власності, у т.ч. землями оборони покладено на Кабінет Міністрів України.

Військовою прокуратурою Південного регіону України встановлені обставини, які вимагають представництва прокурором у суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України у формі звернення до суду з цим позовом та участі в його розгляді.

Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою, 03.04.2009 р. виконуючим обов'язки голови Бердянської районної державної адміністрації видано розпорядження № 192 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», відповідно до якого припинено право користування військової частини А4322 земельною ділянкою площею 2 802,06 га на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, у т.ч. числі: рілля - 1037,38 га, пасовища -1581,53 га, під господарськими шляхами і прогонами - 5,26 га, забудовані землі - 116,68 га, інші землі - 59,13 га, під водою - 2,08 га.

Пунктом 2 зазначеного розпорядження земельну ділянку переведено до земель запасу (як землі сільськогосподарського призначення) Новопетрівської сільської ради Бердянського району.

Крім того, п. 3 вказаного розпорядження визнано таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП № 001486, реєстраційний № 390 від 17.05.2001 р., виданий військовій частині А 4322.

У зв'язку з вилученням земельної ділянки військового полігону видано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 386 від 30.06.2010 р., яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області.

Пунктом 2 вказаного розпорядження безоплатно передано у власність громадянам земельну ділянку площею 479,9929 га, в т.ч.: ріллі - 382,5161 га, пасовища - 97,4768 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу, колишня територія полігону військової частини А4322), які розташовані на території Новопетрівської сільської ради.

На виконання вказаного розпорядження громадянам оформлені та видані державні акти про право власності на земельні ділянки.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 р. у справі № 15/45/09-4/20/10, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2011 р., задоволено позов заступника військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, військової частини А0593 до Бердянської районної державної адміністрації та визнано недійсним розпорядження голови Бердянської РДА № 192 від 03.04.2009 р. «Про припинення права користування земельною ділянкою».

За фактом видання вказаного розпорядження 13.07.2011 р. Бердянською міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу відносно виконуючого обов'язки голови Бердянської РДА Федосова В.М. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

На підставі рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 р. у справі № 15/45/09-4/20/10, яке набуло законної сили, головою Бердянської РДА видано розпорядження № 483 про скасування раніше виданого розпорядження від 03.04.2009 р. № 192, яким переведено земельну ділянку військового полігону до земель запасу та скасовано державний акт на право постійного землекористування.

У зв'язку зі скасуванням розпорядження Бердянської РДА від 03.04.2009 р. № 192 (яким вилучено земельну ділянку військового полігону) виникли підстави для скасування розпорядження голови Бердянської РДА від 30.06.2010 р. № 386 «Про передачу громадянам у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».

Відповідач проти заявленого позову заперечує, в своїх заперченнях звертає увагу суду на такі обставини. Відповідач зазначає, що земельні ділянки передавались у власність громадянам визначеним у додатку із земель сільськогосподарського призначення. До того, ці землі ніколи не переводились (не змінювалось та не переоформлювалось цільове призначення земель) у землі оборони, тобто відповідно до статті 2 Закону України «Про використання земель оборони» та Земельного кодексу України ці землі завжди відносились до земель сільськогосподарського призначення надані для військових потреб військовій частин А4322. Після скасування державної реєстрації військової частини А4322 у зв'язку з ліквідацією, ці землі переважно складалися із земель сільськогосподарського призначення, а не земель оборони. Землі під військовим майном (залишками) громадянам у власність не передавалися, а залишились у державній власності. Тому Міністерство оборони України та в/ч А 0593 на думку відповідача взагалі не мають ніякого відношення до земельних ділянок громадян визначених у додатку до розпорядження голови районної державної адміністрації від 30.06.2010 року № 386 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради».

Відповідач стверджує, що до земельних ділянок громадян ні Міністерство оборони України, ні військова частина А 0593 також не має жодного відношення тому, що правонаступництво по землям оборони не визначається військовими наказами. Право користування землями оборони формується на підставі постанови Кабінету Міністрів України (відповідно до статті частини 4 статті 9 Закону України «Про Збройні Сили України») у про надання в постійне користування земельної ділянки, та виникає з моменту державної реєстрації (відповідно до статті 125 Земельного кодексу України). Міністерство оборони України та в/ч А 0593 ніколи не мали на земельні ділянки громадян, визначених у додатку до розпорядження від 30.06.2010 №386 правовстановлюючих документів, тому не мають також жодного відношення до розпорядження голови районної державної адміністрації від 30.06.2010 року № 386 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради» яке відповідач вважає законним.

Відповідач вважає, що право постійного користування як землями оборони було втрачено ще у 2004 році на підставі пункту «в» статті 141 Земельного кодексу України (припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій).

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи уточнення позовних вимог колегія суддів задовольняє позовні вимоги Першого заступника військового прокурора Південного регіону України, м. Одеси в інтересах держави в особі: Кабінету міністрів України, м. Київ із позовною заявою до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Бердянськ за участю третіх сторін - Міністерства оборони України, м. Київ; Військової частини А 0593, м. Нікополь; Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя, м. Запоріжжя про визнання недійснимим (незаконним) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 386 від 30 червня 2010 року «Про передачу громадянам у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».

Згідно з ч. 1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що матеріали справи містять повністю обґрунтовані докази для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Заперечення надані відповідачем по справі, колегія суддів, відхилила так як вони не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та повністю спростовуються належними доказами наданими до суду позивачем та прокуратурою.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору у розмірі 1 218,00 грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82, 84, ГПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Позовні вимоги першого заступника військового прокурора Південного регіону України, м. Одеси в інтересах держави в особі: Кабінету міністрів України, м. Київ із позовною заявою до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Бердянськ за участю третіх сторін - Міністерства оборони України, м. Київ; Військової частини А 0593, м. Нікополь; Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя, м. Запоріжжя задовольнити.

Визнати недійснимим (незаконним) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 386 від 30 червня 2010 року «Про передачу громадянам у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».

Стягнути з Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, проспект Перемоги, 3; код ЄДРПОУ 02140840) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) суму судового збору у розмірі 1218 (Одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Головуючий судя Т.Г. Алейникова

Судді Т.А. Азізбекян

І.А. Попова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 21.10.2015 р.