Ухвала суду № 526117, 31.01.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“31” січня 2007р. №К-21756/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача: не зявились;

відповідача: не зявились

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

на постанову Господарського суду Харківської області від 03.03.2006р.

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006р.

у справі №АС-41/11-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Втормет”

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Втормет” (далі по тексту позивач, ВАТ “Втормет”) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі по тексту відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобовязання вчинити дії.

08.02.2006р. ВАТ “Втормет” подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати нечинними та скасувати повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 11.08.2005р. №0001922310/0, від 11.08.2005р. №0001932310/0, від 11.08.2005р. №0000621701/0, від 05.09.2005р. №0001922310/1, від 05.09.2005р. №0001932310/1, від 05.09.2005р. №0001912310/1, від 05.09.2005р. №00006211701/1, від 04.11.2005р. №0001922310/2, від 04.11.2005р. №0001822320/0, від 04.11.2005р. №0001932310/2, від 04.11.2005р. №0001912310/2, від 04.11.2005р. №0000621701/2, від 11.01.2006р. №0001922310/3, від 11.01.2006р. №0001822320/1, від 11.01.2006р. №0001932310/3, від 11.01.2006р. №0001912310/3 та від 12.01.2006р. №0000621701/3.

Постановою Господарського суду Харківської області від 03.03.2006р. у справі №АС-41/11-06 (суддя Мінаєва О.М.), яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006р. (головуючий суддя Карбань І.С., судді Бабакова Л.М., Шатенко І.А.), позовні вимоги ВАТ “Втормет” задоволено частково; визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.11.2005р. №0001922310/2, №0001822320/0, №0001912310/2, №0000621701/2, від 11.01.2006р. №0001922310/3, №0001822320/1, №0001912310/3, від 12.01.2006р. №0000621701/3 та від 11.01.2006р. №0001932310/3; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова не погоджуючись з постановою Господарського суду Харківської області від 03.03.2006р. та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006р. у справі №АС-41/11-06 подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати; ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ВАТ “Втормет” відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) від 11.08.2005р. №0001922310/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 15 149 061,34 грн., в т.ч. 7 574 530,67 грн. основного платежу та 7 574 530,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) від 11.08.2005р. №0001912310/0, яким позивачу зменшено суму відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 125 225,00 грн.; 3) від 11.08.2005р. №0001932310/0, яким позивачу визначено суму податку на додану вартість у розмірі 10 580 318,00 грн., в т.ч. 6 345 137,00 грн. основного платежу та 4 235 181,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 4) від 11.08.2005р. №0000621701/0, яким позивачу визначено суму прибуткового податку з робітників та службовців у розмірі 2 268,12 грн., в т.ч. 756,06 грн. основного платежу та 1 512,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В результаті апеляційного узгодження податкового зобовязання по первинній скарзі ВАТ “Втормет” ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) від 05.09.2005р. №0001922310/1, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 15 149 061,34 грн., в т.ч. 7 574 530,67 грн. основного платежу та 7 574 530,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) від 05.09.2005р. №0001912310/1, яким позивачу зменшено суму відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 125 225,00 грн.; 3) від 05.09.2005р. №0001932310/1, яким позивачу визначено суму податку на додану вартість у розмірі 10 580 318,00 грн., в т.ч. 6 345 137,00 грн. основного платежу та 4 235 181,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 4) від 05.09.2005р. №0000621701/1, яким позивачу визначено суму прибуткового податку з робітників та службовців у розмірі 2 268,12 грн., в т.ч. 756,06 грн. основного платежу та 1 512,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В результаті апеляційного узгодження податкового зобовязання по повторній скарзі ВАТ “Втормет” ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) від 04.11.2005р. №0001922310/2, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 14 968 629,00 грн., в т.ч. 7 485 982,00 грн. основного платежу та 7 482 647,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) від 04.11.2005р. №0001912310/2, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 3 187 837,50 грн., в т.ч. 2 125 225,00 грн. основного платежу та 1 062 612,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 3) від 04.11.2005р. №0001932310/2, яким позивачу визначено суму податку на додану вартість у розмірі 9 411 516,00 грн., в т.ч. 6 274 344 грн. основного платежу та 3 137 172,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 4) від 04.11.2005р. №0001822320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 2 193 070,00 грн., в т.ч. 1 096 535,00 грн. основного платежу та 1 096 535,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 5) від 04.11.2005р. №0000621701/2, яким позивачу визначено суму прибуткового податку з робітників та службовців у розмірі 2 176,92 грн., в т.ч. 725,64 грн. основного платежу та 1 451,28 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В результаті апеляційного узгодження податкового зобовязання за скаргою ВАТ “Втормет” до Державної податкової адміністрації України ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) від 11.01.2006р. №0001822320/1, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2 193 070,00 грн., в т.ч. 1 096 535,00 грн. основного платежу та 1 096 535,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) від 11.01.2006р. №0001932310/3, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 9 411 516,00 грн., в т. ч. 6 274 344,00 грн. основного платежу та 3 137 172,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 3) від 11.01.2006р. №0001922310/3, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 14 968 629,00 грн. основного платежу та 7 482 647,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 4) від 12.01.2006р. №0001822320/1, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 2 193 070,00 грн., в т.ч. 1 096 535,00 грн. основного платежу та 1 096 535,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 11.08.2005 р. №0001922310/0, від 11.08.2005 р. №0001932310/0, від 11.08.2005 р. №0000621701/0, від 05.09.2005 р. №0001922310/1, від 05.09.2005 р. №0001932310/1, від 05.09.2005 р. №0001912310/1, від 05.09.2005 р. №0000621701/1 фактично відкликані податковим органом та, на думку судової колегії, обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог ВАТ “Втормет” в цій частині.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі акту “Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритого акціонерного товариства “Втормет” код ЄДРПОУ 00191520 за період з 01.01.2003р. по 31.03.2005р.” від 09.08.2006р. №346/23-204 (далі по тексту Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки ВАТ “Втормет” в порушення: 1) п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п. 2.2 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.1996р. №228/253 в серпні-вересні 2003р., в липні, вересні, жовтні 2004р., січні 2005р. до актів виконаних робіт на транспортування товарно-матеріальних цінностей не надавались товарно-транспортні накладні; 2) п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” здійснював приймання металобрухту без належним чином оформлених первинних документів внаслідок чого, на думку відповідача, позивачем безпідставно завищено валові витрати на суму витрат не підтверджених відповідними документами; 3) п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” безпідставно сторнував податкові зобовязання з відвантаження продукції, яка на місці приймання у металургійних комбінатів мала розбіжності за вагою; 4) п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” порушено норми віднесення сум до складу валових витрат по контрагентах внаслідок чого, на думку відповідача, податок на додану вартість у розмірі 7 162 003,00 грн. не відноситься до складу податкового кредиту; 5) п. п. 7.2.1 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 742 810,00 грн.; 6) п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у листопаді 2004р. повторно включено податкову накладну ТОВ “Азовпромхолдінг” від 01.04.2004р. №366 на суму податку на додану вартість у розмірі 248 666,67 грн., яка раніше віднесена до податкового кредиту у квітні 2004р. та у грудні 2004р. повторно включено податкові накладні ТОВ “Стальпостач” від 26.04.2004р. №0000075 на суму податку на додану вартість у розмірі 145 000,00 грн., від 28.04.2004р. №0000077 на суму податку на додану вартість у розмірі 100 000,00 грн., які раніше віднесені до податкового кредиту у квітні 2004р.; 7) абз. 2, п. 1.1, п. 1.3 п. 1.10 ст. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. №59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 31.03.1998р. за №218/2658 та п. п. 4.2.1, абз. “г” п. п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” внаслідок безпідставного відшкодування сум працівникам підприємства на відрядження за період з 01.01.2004р. по 31.03.2005р.

1. В частині висновків Акту перевірки про порушення ВАТ “Втормет” п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п. 2.2 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.1996р. №228/253 Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено підтвердження всіх витрат позивача по транспортуванню товарно-матеріальних цінностей первинними документами, в т.ч. актами виконаних робіт, які підтверджують факт виконання послуг по транспортуванню товарно-матеріальних цінностей, та платіжними банківськими документами, що підтверджують факт оплати транспортних послуг.

Відповідно до п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості транспортування товарно-матеріальних цінностей на суму у розмірі 39 210,00 грн.

2. В частині висновків Акту перевірки про порушення ВАТ “Втормет” п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” внаслідок приймання металобрухту без належним чином оформлених первинних документів Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту.

Судами попередніх інстанцій встановлено: 1) ВАТ “Втормет” здійснювало оформлення операцій приймання брухту приймальними актами Спеціалізована форма 19, які є документами, що засвідчують перехід права власності на брухт та містять необхідні реквізити для надання даному первинному документу доказової сили; 2) факт вилучення первинних документів, а саме: угоди на придбання металобрухту, додатків до цих угод, актів приймання лому Спеціалізована форма 19 та банківських документів, що підтверджують фактичну оплату вартості металобрухту, працівниками Прокуратури Комінтернівського району м. Харкова та УБОЗ УМВС у Харківській області; 3) сума у розмірі 35 810 028,12 грн. сплачена контрагентом позивача безготівковими рахунками, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 03.08.2005р.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаного металобрухту у розмірі 35 810 028,12 грн.

3. В частині висновків Акту перевірки про порушення ВАТ “Втормет” п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок неправомірного віднесення сум до складу валових витрат по контрагентах Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Отже, саме податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ “Втормет”, одержавши у встановленому чинним законодавством порядку податкові накладні від своїх контрагентів, відповідно до умов п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” обґрунтовано включив суми податку на додану вартість до податкового кредиту, про що зроблено записи в книзі обліку придбання за період охоплений перевіркою.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність віднесення ВАТ “Втормет” до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість нарахованого (сплаченого) при придбанні металобрухту у розмірі 7 162 003,00 грн.

4. В частині висновків Акту перевірки про порушення ВАТ “Втормет” п. п. 7.2.1 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок безпідставного включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 742 810,00 грн. за податковими накладними на придбання металобрухту, що не мають законодавчо встановлених реквізитів Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, невідповідність ряду податкових накладних на суму у розмірі 44 304,76 грн. вимогам п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а в іншій частині порушення зазначені в Акті перевірки не встановлено.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність віднесення ВАТ “Втормет” до складу податкового кредиту лише суму податку на додану вартість у розмірі 698 505,24 грн. (742 810,00 грн. 44 304,76 грн.)

5. В частині висновків Акту перевірки про порушення ВАТ “Втормет” п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у листопаді 2004р. внаслідок повторного включення податкової накладної ТОВ “Азовпромхолдінг” від 01.04.2004р. №366 на суму податку на додану вартість у розмірі 248 666,67 грн., яка раніше віднесена до податкового кредиту у квітні 2004р. та у грудні 2004р., повторного включення податкових накладних ТОВ “Стальпостач” від 26.04.2004р. №0000075 на суму податку на додану вартість у розмірі 145 000,00 грн., від 28.04.2004р. №0000077 на суму податку на додану вартість у розмірі 100 000,00 грн., які раніше віднесені до податкового кредиту у квітні 2004р. Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ “Втормет” до початку перевірки подало уточнену декларацію з податку на додану вартість за квітень 2004р. від 22.10.2004р. №64030, якою підприємство зменшило суму податкового кредиту на суму у розмірі 1 262 940,00 грн., виключивши зі складу податкового кредиту квітня 2004р. деякі податкові накладні, серед яких: ТОВ “Азовпромхолдінг” від 01.04.2004р. №366 на суму податку на додану вартість у розмірі 248 666,67 грн., ТОВ “Стальпостач” від 26.04.2004р. №0000075 на суму податку на додану вартість у розмірі 145 000,00 грн., від 28.04.2004р. на суму податку на додану вартість у розмірі 100 000,00 грн.

На підставі зазначеного, в обліку позивача зроблено записи, що сторнують податковий кредит квітня 2004р. у вищезазначених сумах, а виключені суми податку на додану вартість включені позивачем до податкового кредиту наступних податкових періодів, а саме: у листопаді 2004р. включена податкова накладна ТОВ “Азовпромхолдінг” від 01.04.2004р. №366 на суму податку на додану вартість у розмірі 248 666,67 грн., ТОВ “Стальпостач” від 26.04.2004р. №0000075 на суму податку на додану вартість у розмірі 145 000,00 грн., від 28.04.2004р. на суму податку на додану вартість у розмірі 100 000,00 грн.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2004р. податку на додану вартість по податковим накладним на загальну суму у розмірі 493 666,67 грн.

6. В частині висновків Акту перевірки щодо порушення ВАТ “Втормет” п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок безпідставного сторнування податкових зобовязань з відвантаження продукції, яка на місці приймання у металургійних комбінатів мала розбіжності за вагою Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про їх безпідставність, оскільки фактів порушення порядку приймання брухту та неправомірність відображення таких операцій в податковому обліку позивача судами не встановлено.

7. В частині висновків Акту перевірки про порушення ВАТ “Втормет” абз. 2, п. 1.1, п. 1.3 п. 1.10 ст. 1 2 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. №59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 31.03.1998р. за №218/2658 та п. п. 4.2.1, абз. “г” п. п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” внаслідок безпідставного відшкодування сум працівникам підприємства на відрядження за період з 01.01.2004р. по 31.03.2005 р. Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. №59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 31.03.1998р. за №218/2658 (далі по тексту Інструкція), направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформлюється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку та мети відрядження.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Інструкції, фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи.

При цьому, Інструкція не передбачає порядок продовження терміну відрядження, але відповідно до п. 3 листа Міністерства фінансів України від 15.10.2003р. №31-03173-07-29/3801 рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке необхідно оформити відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ “Втормет” на підставі службових довідок відряджених працівників підприємства оформляв накази про продовження відрядження в день прибуття відряджених працівників до місця постійної роботи.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність донарахування ВАТ “Втормет” податку на доходи фізичних осіб у розмірі 725,64 грн.

8. Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.08.2005р. на підставі Акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001912310/0 за формою “В”, яким ВАТ “Втормет” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму у розмірі 2 125 225,00 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області від 25.10.2005р. №4294/10/25-010 скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.08.2005р. №0001912310/0 та донараховано 2 125 225,00 грн. податку на додану вартість.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 25.10.2005р. №4294/10/25-010 ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2005р. №0001912310/2 за формою “Р”, яким ВАТ “Втормет” визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 3 187 837,50 грн., у т.ч. 2 125,225,00 грн. основного платежу та 1 062 612,50 штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про те, що ні Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ні Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758, не передбачено зміну форми податкового повідомлення-рішення в процесі оскарження.

Враховуючи вищевикладене, на думку судової колегії, судами першої та апеляційної інстанції належним чином зясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Харківської області від 03.03.2006р. та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006р. у справі №АС-41/11-06 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 03.03.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006р. у справі №АС-41/11-06 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від 03.03.2006р. та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006р. у справі №АС-41/11-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. Сергейчук Судді(підпис)Л.В. Ланченко(підпис)О.М. Нечитайло(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. СтепашкоЗ оригіналом згідно

Суддя О.А. Сергейчук