Ухвала суду № 52603804, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/36234/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 10.06.2014 року між ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (покупець) та ТОВ «Братський завод феросплавів» (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №14-1020-12, згідно із умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити феросиліцій.

14.07.2014 року ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби подав для митного оформлення товару: «феросиліцій ФС65 з вмістом Si - 66,5%, АІ - 1,6%, Mn - 0,2%, Cr - 0,1%, P - 0,03%, C - 0,05%, S - 0,002%. Фракція 10-50 мм. ГОСТ 1415-93. Базова вага - 68, 955 т» митну декларацію № 110010000/2014/021082, відповідно до якої митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було надано наступні документи: контракт № 14-1020-12 від 10.06.2014 року; специфікацію № 1 від 10.06.2014 року; інвойс № ДМКД-14-1020-12-29/06.2014 від 29.06.2014 року; рахунок-фактуру № 23 від 27.06.2014 року; сертифікат про походження товару № RUUA 4113000323 від 03.07.2014 року; довідку банку № 140-20-2-16-56 від 03.07.2014 року; платіжні документи, що підтверджують оплату товару SWIFT б/н від 19.06.2014 року, 23.06.2014 року, 24.06.2014 року, 25.06.2014 року; експортну декларацію № 10607090/270614/0010495 від 27.06.2014 року; сертифікати якості товару № 1-1446 від 27.06.2014 року; залізничну накладну № АУ266416 від 29.06.2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю та радіологічного контролю товару № 2720 від 29.06.2014 року; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, № 110/2012/0001471 від 29.04.2014 року; комерційну пропозицію № КД-1032 від 02.06.2014 року; лист продавця № КД-1267 від 10.07.2014 року.

Вважаючи, що наданих позивачем документів не достатньо для підтвердження визначеної позивачем митної вартості за декларацією ввезеного товару, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи: розрахунок ціни відповідно до умов контракту для підтвердження числових значень митної вартості товару через відсутність в публікації CRU bulk ferroalloys Monitor на інтернет-сайті.crugroup.com загальнодоступної інформації щодо значень котирувань відносно цього товару; платіжні документи на підтвердження оплати товару, оскільки за наданими позивачем документами неможливо ідентифікувати платіж з імпортованою партією товару; на підтвердження митної вартості товару декларантом надано комерційну пропозицію постачальника, проте відповідно до ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості використовується прайс-лист виробника товару, а сертифікат якості не містить відомостей щодо фактичної дати виготовлення товару, у звязку з чим комерційна пропозиція не може бути використана для підтвердження митної вартості; наданий для митного оформлення рахунок-фактура від 27.06.2014 р. № 23 не містить відмітки митного органу про знаходження товару під митним контролем, не зазначений у митній декларації країни експорту, розрахунок вартості товару проведено за фактичною вагою, що не відповідає умовам контракту.

Однак, позивач відмовився надати будь-які інші документи про підтвердження митної вартості, що підтверджується відповідним записом в декларації митної вартості.

14.07.2014 року митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600132/1 у відношенні митної декларації № 110010000/2014/021082 за резервним методом та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20063.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із статтею 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За нормою частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із пунктом 6.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2014 року № 14-1020-12 вартість на товар розраховується за формулою: Цбт = (EU CRU spot -2%)х65/75, USD за базову тону, де EU CRU spot - значення котирування видання «CRU Monitor bulk ferroalloys», за місяць, що передує місяцю відвантаження.

За митною декларацією № 110010000/2014/021082 товар постачався на суму 92 006,66 дол. США, що не відповідає зазначеним у довідці Дніпродзержинського відділення ПАТ «Промінвестбанк» в Дніпропетровській області платежам.

На підтвердження оплати імпортованого товару позивачем було надано SWIFT б/н від 19.06.2014 року; SWIFT б/н від 23.06.2014 року; SWIFT б/н від 24.06.2014 року; SWIFT б/н від 25.06.2014 року, які не містять ознак, що дають змогу ідентифікувати платіж з імпортованою партією товару, тобто не відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України.

На підтвердження митної вартості імпортованого товару позивачем надано комерційну пропозицію ТОВ «Братський завод феросплавів» від 02.06.2014 року

№ КД-1032, адресовану ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», щодо відвантаження в червні 2014 року певної кількості феросиліцію за ціною 1 334,3 дол. США за базову тонну з урахуванням пакування у біг-беги за умови 100% передплати.

Одночасно сертифікат якості від 27.06.2014 року № 1-1446, наданий до митного оформлення, не містить відомостей про фактичну дату виготовлення партії товару, що оцінюється, а тому комерційна пропозиція від 02.06.2014 року № КД-1032 не може бути використана для підтвердження митної вартості товару.

Крім цього, позивачем для здійснення митного оформлення товару надано комерційний інвойс від 29.06.2014 року № ДМКД-14-1020-12-29/06.2014 та рахунок-фактуру від 27.06.2014 року № 23.

Пунктом 3.4 Порядку виконання митних формальностей при здійснення транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України

№ 1066 від 09.10.2012 р., встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає в пункті пропуску посадовій особі митниці відправлення документи та відомості, передбачені статтею 335 Митного кодексу України.

Стаття 335 Митного кодексу України містить вимоги щодо надання комерційних документів на товари, що перевозяться, за наявності.

У залізничній накладній від 29.06.2014 року № АУ266416 зазначено рахунок-фактуру від 27.06.2014 року № 23. Проте, вказаний рахунок-фактура № 23 не містить відбитку штампу «Під митним контролем» митниці на кордоні.

Розрахунок вартості товару у зазначеному рахунку проведено за фактичною вагою, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту.

Позивачем листом від 23.09.2014 року за вих. № 062Д/1701 для підтвердження заявленої митної вартості надано відповідачу експертний висновок Дніпропетровської Торгово-промислової палати № ГО-3288 від 01.08.2014 року.

Положенням про уніфікований порядок проставлення митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням №5/32 від 13.09.2001 р. (набрало чинності з 01.01.2002 року та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), встановлено, що відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

Крім цього, надані до митного контролю інвойси не відповідають відомостям рахунків-фактур, що зазначені у наданих копіях відповідних митних декларацій країни експорту (Російська Федерація) за номерами та датами. В митній декларації № 110010000/2014/021082 зазначено інвойс № ДМКД-14-1020-12-29/06.2014 від 29.06.2014 року, в експортній декларації - інвойс № ДМКД-14-1020-12-27.06.2014-2 від 27.06.2014 року.

Оскільки, наведені обставини дають підстави для сумніву у достовірності наданих ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» документів та зазначених у них відомостей, суди дійшли вірного висновку про те, що Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600132/1 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20063, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено чинним законодавством України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законним і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від

15.07.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 235-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз