Ухвала суду № 52603063, 15.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 645/5768/15-к Головуючий суддя І інстанції Бабкова Т.В.

Провадження № 11-сс/790/1463/15 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенка Я.В.,

суддів - Меркулової Т.В., Олефір Н.О.,

при секретарі - Холодному О.С.,

за участю прокурора - Власенко О.В.,

захисника - Корнієнко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляціями прокурора та захисника ОСОБА_2 - адвоката Корнієнко Л.М. на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Грушиної М.В. про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовано відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань № 27 на шістдесят днів, тобто до 6 грудня 2015 року, до 18 год.

Визначено суму застави у розмірі 1096200 грн.

Як зазначено в ухвалі, 7 жовтня 2015 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Грушиної М.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

З клопотання вбачається, що у червні 2015 року, точний час та дата в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_2, отримавши від свого знайомого ОСОБА_5, 1961 року народження, замовлення на вчинення за матеріальну винагороду у вигляді п'яти тисяч доларів США, умисного вбивства гр.. ОСОБА_6, 1983 року народження, який перебував у близьких стосунках з дружиною замовника, вирішив вчинити кримінальне правопорушення, а саме умисне вбивство ОСОБА_6 з корисливих мотивів, на замовлення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства ОСОБА_6, з корисливих мотивів, на замовлення, ОСОБА_2, зустрівшись з замовником, отримав від останнього пістолет травматичної дії, який мав використати під час вчинення кримінального правопорушення.

29 червня 2015 року, ОСОБА_2, знаходячись на пр.. Тракторобудівників, 128, в м. Харкові, маючи умисел, спрямований на вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів, на замовлення, зупинив автомобіль Лапєєва І.О. «ВАЗ 21063», д.н. НОМЕР_1, на якому останній надавав послуги по перевезенню населення та запропонував їхати до вул.. Животноводів, с. Кулінічі, що розташоване на території Фрунзенського району м. Харкова.

Коли автомобіль опинився в безлюдному місці в лісосмузі поблизу вул.. Животноводів в м. Харкові, ОСОБА_2, знаходячись разом з потерпілим в салоні автомобілю «ВАЗ 21063», використавши отриману від ОСОБА_5 зброю травматичної дії, здійснив кілька пострілів в бік потерпілого. ОСОБА_6 почав чинити активний супротив діям ОСОБА_2 та в процесі боротьби залишив салон автомобіля і почав тікати від ОСОБА_2

Продовжуючи свою злочинну діяльність, переслідуючи потерпілого, ОСОБА_2 наздогнав останнього, та маючи намір, направлений на заподіяння смерті потерпілому, усвідомлюючи, що наносить удари у життєво важливі органи, розуміючи, що від його дій можуть настати наслідки у вигляді позбавлення життя потерпілого, діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та допускаючи настання таких наслідків, наніс потерпілому, який знаходився у положенні лежачи обличчям вниз, численні удари по голові та тулубу тупим твердим предметом.

Післі чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя потерпілого, ОСОБА_2 накинув на шию ОСОБА_6 мотузку, яку він попередньо взяв з собою, та спричинив нею здавлювання органів шиї потерпілого, внаслідок чого наступила механічна асфіксія, яка, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1235-С/15 від 31.07.2015 року стала причиною смерті ОСОБА_6

Після виконання замовлення, тобто вчинення умисного вбивства ОСОБА_6, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_5 матеріальну винагороду у вигляді п'яти тисяч доларів США готівкою купюрами по 100 доларів США.

7 жовтня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор у судовому засіданні посилався на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_2 при розгляді клопотання просив врахувати, що він вчинив вбивство потерпілого ОСОБА_6 внаслідок раптово виниклого між ними конфлікту, вбивства ОСОБА_6 він не планував, на замовлення не вчиняв, у вчиненому щиро кається, зобов'язується з'являтися на виклики правоохоронних та судових органів.

Захисник підозрюваного ОСОБА_7 заперечував проти застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на не доведення з боку органу досудового розслідування наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того. Просив врахувати, що тримання під вартою є край суворою мірою запобіжного заходу та виходячи з даних про особу підозрюваного та його ставлення до вчиненого, до нього може бути застосований і домашній арешт.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до наступного.

Встановлено, що на підставі заяви потерпілої ОСОБА_8 від 1 липня 2015 року Московським РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220470003041 про те, що з 29 червня 2015 року, приблизно о 12 год., по 1 липня 2015 року виявлено відсутнім її сина ОСОБА_6, 1983 року народження, за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, 2 липня 2015 року до Фрунзенського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області надійшло повідомлення оператора «102» про те, що в лісосмузі поблизу вул.. Животноводів, буд. 3 в м. Харкові, виявлений труп ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, з ознаками насильницької смерті.

Матеріали додані до клопотання свідчать про наявність у органа досудового розслідування доказів на підтвердження висунутої ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, яке мало місце при обставинах викладених вище.

Дані обставини підтверджені наданими суду доказами, зібраними у кримінальному провадженні, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 06.10.2015 року та 07.10.2015 року, протоколом огляду місця події від 06.10.2015 року та вилученими під час його проведення речовими доказами, протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9, поясненнями самого підозрюваного ОСОБА_2, який факту вчинення ним вбивства ОСОБА_10 не заперечував.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя врахував наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінив сукупність наступних обставин: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йому повідомлено про підозру. Зокрема, суд врахував ту обставину, що інкриміноване ОСОБА_2 правопорушення відноситься до особливо тяжких умисних злочинів, за яке передбачене кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Поряд з цим встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, мало місце проти життя особи , із завданням потерпілому ОСОБА_6 чисельної кількості тілесних ушкоджень та потягло позбавлення життя молодої за віком особи. Дослідженням особи підозрюваного встановлено, що на час розгляду клопотання ОСОБА_2 ніде не працює, офіційного джерела існування доходу довести суду та правоохоронним органам не може, не одружений, дітей не має, є дані про вживання з його боку наркотичних засобів, намагань після вчинення вбивства ОСОБА_6 виїхати за межи Харківської області.

Вказані обставини у сукупності свідчать про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та обґрунтованості доводів слідчого та прокурора про наявність ризиків, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно вплинути на свідків в цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

За таких обставин слідчий суддя вважав, що застосування відносно ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкості висунутої ОСОБА_2 підозри, для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, визначив заставу в розмірі, відповідно до положень ч. 5 ст. 182 КПК України, який перевищує 300 розмірів мінімальних заробітних плат, а саме в сумі 1096200 грн. (1218,00 грн. х 900 = 1 096 200 грн.)

Прокурор та захисник ОСОБА_2 - адвокат Корнієнко Л.М. подали апеляційні скарги на зазначену ухвалу слідчого судді.

Прокурор в своїй апеляції просить скасувати ухвалу в частині вказівки на визначення суми застави у розмірі 1096200 грн. до підозрюваного ОСОБА_2 та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В обґрунтування доводів апеляції прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Вважає, що застосувавши у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою саме із визначенням розміру застави, слідчий суддя вийшов за межі клопотання слідчого та не врахував підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177,178 КПК України. Крім того, на думку прокурора, покладені на ОСОБА_2 слідчим суддею обов'язки у разі внесення застави, зможуть запобігти лише ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, але ж не запобігають ризикам, передбаченим п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, більш всього наполягав орган досудового розслідування.

Захисник - адвокат Корнієнко Л.М. просить скасувати ухвалу слідчого судді з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що ані клопотання слідчого, ані ухвала слідчого судді не містять викладу обставин, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя дійшли висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні слідчого та обґрунтування неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів. Зазначає, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання в АДРЕСА_2, де проживає разом з батьками та вважає, що обставина відсутності міцних соціальних зв'язків є надуманою, як і обставина щодо можливості з боку її підзахисного впливати на свідків у справі. Крім того вважає, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства з корисливих мотивів на замовлення є необґрунтованою, оскільки до клопотання слідчого не надано копію висновку судово-медичної експертизи, у зв'язку з чим в судовому засіданні не були встановлені обставини не тільки умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а навіть не було встановлено факт смерті потерпілого.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги та заперечував проти задоволення апеляції захисника, захисника - адвоката Корнієнко Л.М., яка наполягала на задоволенні своєї апеляційної скарги та заперечувала проти апеляції прокурора, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляцію прокурора та не вбачає підстав для задоволення апеляції захисника, виходячи з наступного.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у скоєнні умисного вбивства з корисливих мотивів, на замовлення та наявності ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 176,178,183 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Що стосується доводів апеляції захисника щодо міцних соціальних зв'язків ОСОБА_2, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, такими, що не заслуговують на увагу та не спростовують законність висновків слідчого судді, викладених в оскарженій ухвалі, оскільки факт мешкання ОСОБА_2 разом із батьками не доведений захисником, документально не підтверджений, а крім того місце фактичного проживання підозрюваного не співпадає з місцем реєстрації.

Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що в судовому засіданні слідчим суддею не були встановлені обставини не тільки умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а навіть не було встановлено факт смерті потерпілого, колегія суддів вважає також безпідставним, оскільки фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Разом з тим колегія суддів погоджується з думкою прокурора щодо неправильності визначення слідчим суддею застави при обранні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Більш того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при визначенні ОСОБА_2 розміру застави, слідчим суддею застосовано не та норма права, яка підлягає застосуванню.

Так, при визначенні розміру застави, слідчий суддя виходив з положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», яким встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 грн., однак, як на момент винесення ухвали про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, так і на момент апеляційного провадження діє Закон України від 17 вересня 2015 року № 704-VII «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», який набрав чинності 20 вересня 2015 року. Цим Законом визначено розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 вересня 2015 року в сумі 1378 гривень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді такою, що підлягає скасуванню в частині визначення застави у розмірі 1096200 грн. до підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст..ст. 177, 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи, вимоги ст.. 183 КПК України та те, що ОСОБА_2 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, судова колегія не визначає заставу як альтернативну міру запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Корнієнко Л.М. залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2015 року щодо обрання відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжного заходу в частині визначення розміру застави та застосування застави скасувати.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: