Постанова № 52585586, 20.10.2015, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1061/15-а

Провадження № 2-а/577/74/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2015 р. м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

судді Кравченка В.О.

при секретарі Мирошниченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Конотопа справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Конотопський лісгосп», мисливствознавця ДП «Конотопський лісгосп» ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в:

13.02.2015 р. постановою мисливствознавця Державного підприємства "Конотопське лісове господарство" ОСОБА_2 ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч.1 ст. 85 КУпАП і оштрафований на 1020 грн.

Як зазначено у наведеному процесуальному документі ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 85 КУпАП, оскільки проводив полювання з групою осіб у відтворювальній дільниці № 3 поблизу села Червоний Яр, мав при собі мисливську зброю без документів на неї, не мав документів на право полювання.

Не погоджуючись з винесеною постановою, ОСОБА_1 25.02.2015 року, звернувся до суду з позовом та просить скасувати цю постанову, посилаючись на те, що 09.11.2014 р. не здійснював полювання у відтворювальній дільниці поблизу с.Червоний Яр, а разом з іншими мисливцями переходив вказану місцевість з метою полювання на іншому березі р. Єзуч. На території, де був затриманий дозволяється полювання на пернату дичину, хутрових звірів. Відповідно до письмового повідомлення Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів на території заказника «Гружчанський» дозволяється полювання.

Крім того, на переконання позивача, адміністративний протокол за ч.І ст.85 КУпАП складений не уповноваженою на те посадовою особою - інженером охорони та захисту лісу ДП "Конотопський лісгосп" ОСОБА_3

Також ОСОБА_1 подав клопотання про застосування строку давності притягнення до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4, кожен окремо, вимоги підтримали.

Представники відповідача ДП "Конотопське лісове господарство" за довіреностями ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також відповідачка ОСОБА_2, кожен окремо, задоволенню вимог заперечували, стверджуючи, що 09.11.2014 р. позивач порушив правила полювання, а тому і був у встановленому законом порядку притягнутий до відповідальності.

Суд, заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши подані докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення № 21 від 09 листопада 2014 року, складеного інженером охорони та захисту лісу ДП "Конотопське лісове господарство" ОСОБА_3, вбачається, що 09.11.2014 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 проводив полювання з групою осіб у відтворювальній дільниці № 3 поблизу с. Червоний Яр у заказнику Гружчанське. При собі мав мисливську зброю рушницю на яку не мав жодних документів, а також не мав документів на право полювання, що є порушенням пунктів 1, 2 ст.20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання". В протоколі мається відмітка, що ОСОБА_1 з місця правопорушення зник (а.с.5).

Відповідно до ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 244-19 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Як передбачено ст. 242 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею 50, частиною першою статті 85, статтями 912 і 1885 цьогоКодексу розглядає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці.

Пунктами 1, 2 Положення "Про Державну лісову охорону", затвердженого постановою КМУ від 16 вересня 2009 року № 976 (далі по тексту - Положення), передбачено, що Державна лісова охорона (далі - держлісоохорона) діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. Держлісоохорона має статус правоохоронного органу.

Метою діяльності держлісоохорони є здійснення правових, лісоохоронних та інших заходів, спрямованих на збереження, розширене відтворення, невиснажливе використання лісових ресурсів та об'єктів тваринного світу.

У відповідності до п.1 Указу Президента України від 13.04.2011, № 458/2011 "Про Положення про Державне агентство лісових ресурсів України" Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Виходячи зі змісту п.4 Положення основними завданнями держлісоохорони є: здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин; організація та координація заходів з охорони державного мисливського фонду.

До посадових осіб держлісоохорони належать посадові особи Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства, згідно з додатком (п.5 Положення).

В додатку до вищевказаного Положення зазначені посадові особи державної лісової охорони, коли вона діє у складі підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Дежлісагентства: керівник, головний лісничий, головний мисливствознавець, начальник відділу (сектору) лісового господарства та інженери відділу (сектору) всіх категорій, начальник відділу (сектору) охорони і захисту лісу та інженери відділу (сектору) всіх категорій, начальник відділу (сектору), спеціалісти відділу (сектору) мисливського господарства всіх категорій, лісничий, державний районний мисливствознавець, мисливствознавець, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу, начальник лісової пожежної станції, старший єгер та єгер державного лісогосподарського (лісомисливського) підприємства, державного мисливського господарства.

Як встановлено п.7 Положення посадові особи держлісоохорони відповідно до покладених на неї завдань мають серед іншого право: перевіряти в установленому порядку в громадян і юридичних осіб наявність дозволів та інших документів на використання лісових ресурсів і користування лісами та на право полювання і використання ресурсів державного мисливського фонду; проводити перевірки додержання лісокористувачами, власниками лісів та користувачами мисливських угідь вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з питань ведення лісового господарства та у галузі мисливського господарства та полювання; складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також у галузі мисливського господарства та полювання; видавати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до їх повноважень.

Згідно наказу по ДП "Конотопський лісгосп" від 6 листопада 2014 року №218 інженера охорони та захисту лісу ОСОБА_3. було включено до складу рейдової бригади для кращої охорони мисливських угідь 8 та 9 листопада 2014 року (а.с.132).

У посадовій інструкції інженера з охорони і захисту лісу ДП "Конотопський лісгосп" ОСОБА_3, яка затверджена директором лісгоспу, зазначено, що до обовязків останнього входить, зокрема, самостійне складання протоколів про адміністративні правопорушення щодо порушення лісового законодавства та правил полювання (а.с.79-81).

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи позивача про те, що протокол про адміністративне правопорушення № 21 від 09.11.2014 р. складений не уповноваженою на те посадовою особою.

У той же час суд вважає необхідним задовольнити вимоги в частині скасування постанови мисливствознавця ДП "Конотопське лісове господарство" ОСОБА_2 від 13 лютого 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 85 КУпАП, оскільки оскаржувана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства України.

З постанови про накладення адміністративного стягнення № 21 від 13 лютого 2015 року, винесеної мисливствознавцем ДП "Конотопське лісове господарство" ОСОБА_2, вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.85 КУпАП, оскільки проводив полювання з групою осіб у відтворювальній дільниці № 3 поблизу села Червоний Яр, мав при собі мисливську зброю без документів на неї, не мав документів на право полювання (а.с.4).

Згідно посадової інструкції мисливствознавця ДП "Конотопський лісгосп" ОСОБА_2 до обовязків останньої віднесено, зокрема, розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень за порушення правил ведення мисливського господарства та полювання (а.с.77-78).

Положеннями ч.4 ст. 38 КУпАП передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Судом встановлено, що на час винесення оскаржуваної постанови ще не була скасована постанова про закриття кримінального провадження від 16 січня 2015 року, прийнята слідчим СВ Конотопського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_7 (а.с.6).

Зазначена постанова скасована ухвалою колегії суддів з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Сумської області від 3 березня 2015 року (а.с.45-46).

Тому постанова № 21 від 13 лютого 2015 року винесена в межах строку, зазначеного в ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Проте, із матеріалів справи вбачається, що позивач не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки поштове повідомлення було направлено не за місцем його фактичної реєстрації по 1-му пров. вул. Кочемазова 31а в м.Конотопі (а.с.87), а за іншою адресою (а.с.83) внаслідок чого не зміг скористатися правами передбаченими ст.268 КУпАП.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення визначений ст.279 КУпАП.

Вказаною нормою передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутнім при розгляді справи 13 лютого 2015 року з незалежних від нього обставин, а тому не міг скористатись правами передбаченими ст.268 КУпАП, зокрема, можливістю особисто надати пояснення та докази, мати захисника, заявляти клопотання тощо, то суд приходить до висновку про незаконність винесеної відносно позивача постанови.

Згідно ст. 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства; полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;

Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Закону з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється: полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин);

Згідно п.1.3 Порядку визначення територій для охорони та відтворення мисливських тварин (відтворювальних ділянок), затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 22 січня 2004 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2004 року за № 158/8757, у цьому нормативно-правовому акті термін "відтворювальна ділянка" вживається в такому значенні: це частини території мисливських угідь, що визначаються користувачем з метою забезпечення охорони та відтворення мисливських тварин.

У п. 2.1 Порядку вказано, що відтворювальні ділянки можуть визначатись одним чи декількома контурами (масивами, урочищами, водоймами тощо) загальною площею не менше як 20 відсотків наданих у користування мисливських угідь.

Згідно п. 3.1,3.2 Порядку визначення відтворювальних ділянок погоджується з власником або користувачем земельної ділянки та оформляється наказом користувача мисливських угідь, у якому вказуються площа угідь, що виділяється з цією метою, з переліком кварталів, урочищ, водойм тощо, що входять до складу відтворювальної ділянки, детальним описом її меж, видом або групою видів мисливських тварин, для відтворення яких виділяється ділянка, визначається режим охорони мисливських тварин на цій території. Відмежування територій відтворювальних ділянок проводиться межовими попереджувальними знаками.

При цьому в судовому засіданні свідок з боку відповідача ОСОБА_3, який є автором протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 пояснив, що був присутній 09 листопада 2014 року на місці затримання групи мисливців, у т.ч. й позивача, добре знає по орієнтирам, що це відбувалось на території відтворювальної ділянки № 3. Однак, на схемі місце події не відмічав, до протоколу схему не прикладав.

У судовому засіданні відповідач - мисливствознавець Державного підприємства "Конотопський лісгосп" ОСОБА_2, пояснила, що нею була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підстави протоколу № 21 від 09.11.2014 року про адміністративне правопорушення, постанови слідчого про закриття кримінального провадження та відеозапису подій.

Отже, при розгляді справи і винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності до протоколу не було долучено схеми, на якій було б визначене точне місце вчинення позивачем правопорушення і на якій би мався підпис останнього, що свідчило б про погодження з ним місця події.

Слід зазначити, що визначення на місцевості місця вчинення правопорушення має суттєве значення для встановлення наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85 КУпАП.

Беручи до уваги, що місце визначення точки на місцевості було проведене лише працівниками ДП "Конотопське лісове господарство" без присутності позивача та інших мисливців затриманих 09 листопада 2014 року, суд вважає представлену відповідачем технічну документацію по визначенню координат точки на місцевості, в якій засвідчений факт порушення правил полювання на відтворювальній ділянці № 3 мисливських угідь ДП "Конотопське лісове господарство", яка знаходиться в межах гідрологічного заказника місцевого значення "Грузчанський", не належним доказом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, не було з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

У постанові про накладення адміністративного стягнення також не зазначені обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, що, відповідно до ст. 33 КУпАП, має бути враховано при накладенні адміністративного стягнення.

Окрім того, в порушення вимог ст. 283 КупА постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення від 13 лютого 2015 року не містить зазначення дати та часу вчинення правопорушення, опису обставин, встановлених під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що перевірка фактичних обставин вчинення 09 листопада 2014 року ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85 КУпАП, шляхом дослідження інших, крім протоколу про адміністративне правопорушення, джерел доказів не проводилось, при цьому позивач з поважних причин був відсутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням його прав, закріплених у ст.268 КУпАП, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови.

За приписом ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Враховуючи, що при розгляді справи судом встановлено, що оскаржувана постанова відповідача прийнята з порушенням ст.ст. 268, 278, 279, 280, 283 КУпАП, які не можуть бути усунуті судом при розгляді даної адміністративної справи, суд приходить до висновку про направлення справи на новий розгляд.

Оскільки вина позивача у скоєнні адмінправопорушення на даний час не доведена, то його клопотання про застосування строку давності притягнення до адмінвідповідальності є передчасним і таким, що не грунтується на законі.

Керуючись: ст.ст. 6-12, 69-71, 159-165 КАС України, ст.ст. 85 ч. 1, 268, 278, 279, 280, 283, 293 п. 2 ч.1 КУпАП суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення №21 від 13.02.2015 року, винесену мисливствознавцем ДП «Конотопський лісгосп» ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.85 КпАП України та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн., а справу надіслати на новий розгляд.

У решті вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26 жовтня 2015року.

Суддя: ОСОБА_8