Ухвала суду № 52570278, 15.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Львів Справа № 876/6478/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

представника позивача - Павлика О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної фірми «Наталі» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року по справі № 813/1818/15 за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Приватної фірми «Наталі» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватної фірми «Наталі» (далі - ПФ «Наталі»), в якому просила стягнути з рахунків відповідача до бюджету податковий борг в розмірі 2799533,31 грн.

Позов обґрунтовувала посиланням на те, що станом на 02 квітня 2015 року у відповідача наявний податковий борг по платежах до бюджету з податку на додану вартість в сумі 2799533,31 грн., який виник у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих платежів в сумі 2775298,00 грн., донарахованих податковим органом податкових зобов'язань податковими повідомленнями-рішеннями в сумі 18674,03 грн. та нарахованої на зазначені суми пені в розмірі 5561,28 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, ПФ «Наталі» подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при вирішенні даної справи суд першої інстанції не врахував, що позивачем не надано доказів надіслання йому вимоги про сплату боргу. Зазначає, що розгляд даної справи проводився без участі її представника, що унеможливило надання суду обґрунтованих заперечень щодо розміру стягуваної суми.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП «Наталі» знаходиться на обліку в ДПІ у Франківському районі м. Львова як платник податків.

Відповідно до довідки ДПІ у Франківському районі м. Львова станом на 02 квітня 2015 року за ПФ «Наталі» обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2877568,55 грн.

Наявність у відповідача вказаного вище боргу також підтверджується копіями зворотнього боку облікових карток ПФ «Наталі».

У зв'язку з несплатою ПФ «Наталі» узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в установлені законодавством строки, ДПІ у Франківському районі м. Львова надіслала їй податкову вимогу від 07 лютого 2014 року № 11-15 про сплату боргу в сумі 11389,30 грн., яка згідно з копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 12 лютого 2014 року, однак, така виконана ним не була.

Борг у сумі 2799533,31 грн. виник у зв'язку з несплатою відповідачем сум податкових зобов'язань, визначених ДПІ у Франківському районі м. Львова податковими повідомленнями-рішеннями, за самостійно поданими відповідачем деклараціями з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад 2014 року січень, лютий 2015 року та нарахованої на зазначені суми пені.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2799533,31 грн. є узгодженими та не сплачені до бюджету, а відповідно підлягають стягненню на користь державного бюджету.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведені вище правові норми, а також несплату ПФ «Наталі» у встановлений Податковим кодексом України строк узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, пені, нарахованої на суму грошового зобов'язання з зазначеного податку, розмір яких становить 2799533,31 грн., суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення вказаної суми податкового боргу в судовому порядку.

Що стосується посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не надано йому можливості обґрунтувати завищення податковим органом розміру стягуваної суми, то таке є безпідставним, оскільки розгляд даної справи судом першої інстанції проводився 27 квітня 2015 року та 13 травня 2015 року, про що йому було відомо, відтак, у відповідача було достатньо часу для подання необхідних доказів в підтвердження безпідставності позовних вимог. Крім цього, слід зазначити, що вказані заперечення могли бути ним викладені і в апеляційній скарзі, однак, такі відсутні.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватної фірми «Наталі» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року по справі № 813/1818/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 20 жовтня 2015 року.