Ухвала суду № 52569905, 13.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2015 рокусправа № 804/1972/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

при секретарі: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі №804/1972/15

за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області

про визнання незаконними дій, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Сивокозова О.М. по винесенню постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.12.2014 року за виконавчим листом від 18.06.2014 року №804/3270/14 та скасувати спірну постанову. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що виконавчий лист , який ним був поданий до виконання, відповідає вимогам, встановленим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», тому відмова у відкритті виконавчого провадження не може вважатись правомірною.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 05.12.2014 року. У задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій державного виконавця по винесенню спірної постанови -відмовив.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт вважає, що суд дійшов помилкового висновку про протиправність спірної постанови, оскільки поданий позивачем до виконання виконавчий документ містив резолюції, відмітки та штамп вхідної кореспонденції позивача, наявність яких не передбачена нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у сфері здійснення виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача просив залишити оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 25.11.2014 року Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області подана до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області заява № 04-25-05-15/11557 про примусове виконання виконавчого листа № 804/3270/14, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов'язання відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області виконати вимоги Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції від 23.10.2013 року №850-16/3044, а саме: п.2 вимоги - стягнути з постачальника ТОВ «ДК Негоциант» кошти в сумі 14673,05 грн. з подальшим перерахуванням коштів в сумі 7830,90 грн. в дохід міського бюджету; п.3 вимоги - стягнути кошти в сумі 40000 грн. з ТОВ «Ремонт Плюс» з подальшим перерахуванням коштів у сумі 35000 грн. в дохід міського бюджету; п.4 вимоги - стягнути орендну плату з орендаря ТОВ «ФК «Кривбас» в сумі 1581,79 грн. з подальшим перерахуванням на реєстраційний рахунок відділу освіти та перерахувати 50% отриманих коштів до міського бюджету. (а.с.13)

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Сивокозовим О.М. від 05.12.2014 року винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №45672589, в якій зазначено, що на виконавчому листі містяться різного роду службові відмітки та штампи, що не передбачено нормативно-правовими актами та є недопустимим. Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік вимог до виконання документів. Пунктом 12.3 Наказу «Про затвердження інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих судах» визначено, що виконавчий лист заповнюється чітко і грамотно. Помарки і виправлення у виконавчому листі не допускаються. Під час заповнення виконавчого листа про стягнення грошових сум на користь організацій вказуються номери рахунків у фінансових установах та інші відомості відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на підставі інформації, що є в матеріалах справи. У зв'язку з тим, що помарки у виконавчому документі не допускаються, зазначений виконавчий лист не може бути прийнятий до виконання (а.с.12).

Частково задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірну постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки виконавчий документ відповідає вимогам, визначеним статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», а наявні на ньому штамп вхідної кореспонденції та резолюції керівництва про направлення виконавчого листа на примусове виконання не змінює його зміст.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 6 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Як вбачається зі змісту виконавчого листа, пред'явленого позивачем до виконання, строк пред'явлення якого до виконання не закінчився, останній містить всі реквізити, передбачені частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач стверджує, що резолюція, реєстраційний індекс та дата реєстрації документа зазначені на виконавчому листі згідно пункту 2.26 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Державної фінансової інспекції України, затвердженої Наказом Державної фінансової інспекції від 28.12.2012 року № 428, а відтак не можуть вважатися помарками або виправленнями. Відповідач, у свою чергу, зазначає, що пунктом 12.3 наказу «Про затвердження Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих судах» визначено, що виконавчий лист заповнюється чітко і грамотно; помарки і виправлення у виконавчому листі не допускаються.

Проте, Законом України «Про виконавче провадження» чітко визначено, яким саме вимогам має відповідати виконавчий документ (ст. 18 Закону), тому посилання державного виконавця у спірній постанові на названу Інструкцію з діловодства у судах, як підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження, не можна вважати правомірним.

Колегія суддів вважає неспроможними також і доводи позивача про те, що проставляння штампу вхідної кореспонденції та накладення резолюцій безпосередньо на виконавчому листі відповідає положенням Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Державної фінансової інспекції України, оскільки цей документ не адресований безпосередньо Державній фінансовій інспекції в Дніпропетровській області. Виконавчий лист видається позивачу (стягувачу) для подальшого спрямування для виконання іншим державним органом - державною виконавчою службою. Відтак будь-які службові записи, резолюції, штампи мають міститися на супровідних листах, що відповідатиме зазначеній Типовій інструкції.

Незважаючи на це, на думку колегії суддів, судом першої інстанції надано вірну оцінку обставинам, на які посилався позивач в адміністративному позові, та зроблено правильний висновок про протиправність спірної постанови державного виконавця, яка прийнята всупереч приписам статті 18 та 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій ухвалі, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі №804/1972/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко