Ухвала суду № 52569892, 05.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2015 рокусправа № 808/2316/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Чмут С.В. (довіреність від 14 січня 2015 року),

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року

у справі № 808/2316/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гармонія»

до державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гармонія» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 17 квітня 2015 року № 10 щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу, зобов'язання погодити застосування податкового компромісу до податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 10 квітня 2015 року № 0000102200.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 17 квітня 2015 року № 10 щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гармонія» заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову - без змін.

Представник державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гармонія» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Пірол СКФ» за період з 01 вересня 2013 року по 01 березня 2015 року, за результатами якої складено акт від 03 квітня 2015 року № 161/08-31-22/06949739.

Перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на прибуток на суму 7830,00 грн., в тому числі за 2014 рік на 7830,00 грн.; пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 8700,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2015 року № 0000112200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11745,00 грн., в тому числі 7830,00 грн. за основним платежем та 3915,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000102200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13050,00 грн., в тому числі 8700,00 грн. за основним платежем та 4350,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

14 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гармонія» звернулося до державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області з заявами про застосування податкового компромісу на зазначені податкові повідомлення-рішення.

Рішенням від 17 квітня 2015 року № 9 податковий орган погодив застосування податкового компромісу за заявою про застосування податкового компромісу на податкове повідомлення-рішення № 0000112200.

Рішенням №10 від 17 квітня 2015 року державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області відмовила позивачу у застосуванні процедури податкового компромісу за заявою про застосування податкового компромісу на податкове повідомлення-рішення № 0000102200.

Судом встановлено, що підставою для прийняття рішення від 17 квітня 2015 року № 10, став висновок контролюючого органу про неможливість застосування податкового компромісу у зв'язку з тим, що заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість виникло у жовтні 2014 року, тобто поза межами строку застосування податкового компромісу.

Між тим, підрозділом 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу.

Так, відповідно до пункту 1 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пунктом 2 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Згідно з пунктом 7 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 9-2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

З акту перевірки убачається, що завищення позивачем податкового кредиту відбулося внаслідок безпідставного віднесення товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гармонія» до складу податкового кредиту за березень 2014 року суми податку на додану вартість в розмірі 8700,00 грн., за податковою накладною від 20 лютого 2014 року № 76, отриманої від товариства з обмеженою відповідальністю «Пірол СКФ» (сторінка 19 акту).

Крім того, встановлено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року, різниця між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду мала позитивне значення - 1353,00 грн. (рядок 18 податкової декларації). При цьому, у зв'язку з наявністю залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду (рядок 21 декларації) податок на додану вартість, який підлягає перерахуванню до бюджету, у березні 2014 року не перераховувався. Так само, податок на додану вартість позивачем не нараховувався за період з квітня по вересень 2014 року. Сума податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету, визначена позивачем у жовтні 2014 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що в результаті включення до складу податкового кредиту податкової накладної від 20 лютого 2014 року № 76 на суму податку на додану вартість 8700,00 грн. у березні 2014 року, завищення податкового кредиту і відповідно заниження суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету, відбулося саме у березні 2014 року, а не у періоді за який податок на додану вартість фактично сплачено до бюджету, тобто жовтень 2014 року.

Таким чином, порушення пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, яке стало підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2015 року № 0000102200, відбулось саме у березні 2014 року, а не у жовтні 2014 року, як помилково вважається державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, а тому до вказаного податкового зобов'язання може бути застосовано податковий компроміс в порядку передбаченому чинним законодавством.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 17 квітня 2015 року № 10 щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання податкового органу погодити застосування податкового компромісу до податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 10 квітня 2015 року № 0000102200, оскільки вона є передчасною.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим