Ухвала суду № 52569887, 20.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокусправа № П/811/2891/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року по справі

за позовом Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілка) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Кіровоградська обласна спілка споживчих товариств (облспоживспілка) (далі - Кіровоградської облспоживспілки) звернулася до суду з позовом до відповідача Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення №0000222204 від 11.08.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 61 287 грн.,за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 30 644 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000222204 від 11.08.2014 року, яким Кіровоградській облспоживспілці збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 61 287 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 30 644 грн., присуджено з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 183,86 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 03.07.2014 року по 09.07.2014 року Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Кіровоградської облспоживспілки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №3/11-23-22-04/01755404 від 11.07.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено в тому числі приписи п.138.2, пп.139.1.5 п.139.1, п.146.13, 146.14 ст. 146 ПК України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 61 287 грн.

На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000222204 від 11.08.2014 року, яким Кіровоградській облспоживспілці збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 61 287 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 30 644 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до приписів пп.134.1.1 п. 134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п.146.14 ст.146 ПК України, дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Відповідно до п.5.7 Методичних рекомендацій щодо особливостей документального забезпечення операцій з основними засобами в споживчій кооперації України, які є додатком 1 до постанови Правління Укроопспілки від 30.04.2013 року №106 (далі - Методичні рекомендації) ціна продажу майна встановлюється комісією власника майна, яку призначає вищий орган управління споживчого товариства, споживспілки або уповноважений ним орган.

У відповідності до п.5.8 Методичних рекомендацій комісія власника майна встановлює ціну продажу майна після: визначення фізичного зносу майна та порівняння зі зносом (амортизацією) майна за даними бухгалтерського обліку; порівняння балансової (залишкової) вартості майна з висновком оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання; вивчення попиту та пропозицій на ринку нерухомості майна.

Ціна продажу майна встановлюється не нижче його оціночної вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, збільшеної на суму витрат з оцінки майна, витрат на підготовку та проведення продажу, податку на додану вартість або єдиного податку, сплата яких передбачена законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, Кіровоградським ОССТ було укладено договори купівлі - продажу, а саме: з ОСОБА_2 договір від 24.10.2013 року, щодо продажу комплексу будівель складського призначення по вул. Р.Люксембург, 52 м. Ульянівка за ціною 150 960 грн., у тому числі ПДВ - 25 160 грн., ринкова вартість якого відповідно до звіту про незалежну оцінку нерухомого майна складає 133 578 грн., у тому числі ПДВ - 22 263 грн., щодо продажу комплексу будівель складського призначення по вул. Р.Люксембург, 52 м. Ульянівка за ціною 133 200 грн., у тому числі ПДВ - 22200 грн., ринкова вартість якого відповідно до звіту про незалежну оцінку нерухомого майна складає 118 872 грн., у тому числі ПДВ 19 812 грн.; з ОСОБА_3 договір від 05.04.2013 року, щодо продажу комплексу будівель і споруд по вул. Садовій, 12, м. Новомиргород за ціною 153 010 грн., у тому числі ПДВ - 25 501,67 грн., ринкова вартість якого відповідно до звіту про незалежну оцінку нерухомого майна складає 136 922 грн., у тому числі ПДВ - 22 820,33 грн.

Викладене свідчить,що позивачем реалізоване майно за цінами,вищими,ніж визначені експертом у грошовій оцінці,у зв'язку з чим висновок податкового органу про формування податкового зобов'язання за ціною договірною, яка є нижчою ціни звичайної, не підтверджений матеріалами справи, внаслідок чого є вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності факту заниження позивачем доходів за 2013 рік в розмірі 72 860 грн.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст.. 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст.. 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

На підставі абз. «г» пп.138.8.5 п.138.8 ст.138 ПК України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Із матеріалів справи вбачається, що між Кіровоградською облспоживспілкою та ОСОБА_4 укладено наступні договори, а саме: №02042012-1 від 02.04.2012 року, щодо обслуговування комп'ютерної техніки, периферійного устаткування і програмного забезпечення ; договір №01042013-1 від 01.04.2013 року, щодо виконання для ремонтних робіт у приміщеннях вбиралень адміністративної будівлі Облспоживспілки; договір №29112013-3 від 29.11.2013 року щодо виконання ремонтних робіт входу в підвальне приміщення адміністративної будівлі Облспоживспілки.

Виконання вищевказаних договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме: актами виконаних робіт, платіжними дорученнями тощо.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат у 2013 році суми вартості наданих послуг з контрагентом ОСОБА_4 та мав усі необхідні розрахункові, та інші документи, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, а тому висновки податкового органу щодо завищення позивачем витрат у розмірі 249 709 грн. за 2013 рік є неправомірними.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України згідно приписів ч.2 ст.71 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування винесеного Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення - рішення №0000222204 від 11.08.2014 року.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

Суд першої інстанції у відповідності до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України правильно присудив з Державного бюджету України на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 183,86 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова