Ухвала суду № 52569882, 08.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2015 рокусправа № 808/7711/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 1682-15 від 09.07.2014 винесене Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області в частині нарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 946 грн. 01 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем доведено та підтверджено долученими до справи доказами правомірність нарахування податковим органом позивачу у справі земельного податку, зокрема, оскільки право власності на нерухоме майно зареєстроване за позивачем 31.07.2012 року, то в силу п. 287.6 ПКУ позивач повинен сплачувати земельний податок на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти нерухомості. Таким чином, частина сум податку, що нарахована податковим органом до 31.07.2012 року (в розмірі 946.01грн.) підлягає скасуванню.

Не погодившись з постановою суду відповідачем (Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області) подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що нотаріально договір купівлі нерухомості був посвідчений 26.06.2012 року, тому саме з цієї дати слід нараховувати плату за землю. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що момент права власності є факт державної реєстрації об'єкта нерухомості (а саме 31.07.2012 року); зазначає, що нарахування плати за землю слід здійснювати з моменту нотаріального посвідчення договору, а саме з 26.06.2012 року.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Орджонікідзевському районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області на підставі наданих документів (витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витягу з Державного реєстру правочинів № 11502415 до договору купівлі-продажу від 26.06.2012) гр.. ОСОБА_1 здійснений розрахунок земельного податку за 2012-2014 роки, а саме за період: з 26.06.2012 по 31.12.2012 у сумі 4966,52 грн.; з 01.01.2013-по 31.12.2013 у сумі 9591,42 грн.; з 01.01.2014 по 31.12.2014 у сумі 9591,42 грн.

09.07.2014 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Ф" № 1682-15 про нарахування податкового зобов'язання із земельного податку за 2012 рік у сумі 4966,52 грн., № 1683-15 про нарахування податкового зобов'язання із земельного податку за 2013 рік у сумі 9591,42 грн., № 1681-15 про нарахування податкового зобов'язання із земельного податку за 2014 рік у сумі 9591,42 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 (покупець) придбав у Дочірнього підприємства "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (продавець) за договором купівлі-продажу від 26.06.2012 нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, а саме: № 3 підпірну стінку з майданчиком інв.. № 0388; мережу електропостачання 0,4 кв., інв.. № 1458; мережу водопостачання, інв.. № 0415.

Договір зареєстрований в ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 31.07.2012 за № 34996183.

Згідно з п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Згідно п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Підпунктом 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п. 287.6 ст. 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Тобто, положення п. 287.6 ст. 287 ПК України покладають на власника придбаної нерухомості обов'язок щодо сплати земельного податку з моменту реєстрації прав на об'єкти нерухомості без прив'язки до того, чи оформлена земельна ділянка належним чином чи ні.

Оскільки право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, а саме: № 3 підпірну стінку з майданчиком інв.. № 0388; мережу електропостачання 0,4 кв., інв.. № 1458; мережу водопостачання, інв.. № 0415 на земельній ділянці площею 2318 кв.м., яка має кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстроване за позивачем 31.07.2012 за № 34996183, в силу приписів п. 287.6 ст. 287 ПК України позивач зобов'язаний сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташовані відповідні об'єкти нерухомості.

Відповідно до п. п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Згідно з п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. В силу п. 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до даних земельного кадастру позивачу встановлено нормативну грошову оцінку за один кв.м. земельної ділянки під забудовою, що складає 413,78 грн. за кв.м.

Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1, на якій розташовані об'єкти нерухомості складає 2318 кв. м. Ставка податку за зазначену земельну ділянку для позивача дорівнює: з 26.06.2012 по 31.12.2012 у сумі 4966,52 грн. (959142,04 грн. х 1%) : 365 х 189); з 01.01.2013 по 31.12.2013 у сумі 9591,42 грн. (959142,04 грн. х 1%); з 01.01.2014 по 31.12.2014 у сумі 9591,42 грн. (959142,04 грн. х 1%). Отже, донарахування сум податку є законними та обґрунтованими.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, у випадку відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці державної або комунальної власності не оформленій у власність (користування) відчужувача, до набувача не переходять жодні права на таку земельну ділянку.

В той же час, вказане не впливає на обов'язок покупця нерухомості по сплаті земельного податку, оскільки положення п. 287.6 ст. 287 ПК України зобов'язує сплати такий податок з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно. І для вказаної норми зовсім є неважливим чи оформлено за власником нерухомості у встановленому законом порядку право власності чи право користування на земельну ділянку, яка розташована під об'єктами нерухомості чи ні.

Така позиція є цілком правомірною, оскільки оформлення права власності, або права користування земельною ділянкою може тривати досить довгий час, а власник нерухомості, фактично користуючись земельною ділянко, має сплачувати за неї земельний податок.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 06.11.2012 по справі № 21-335а12.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку не погодившись з відповідачем стосовно нарахування земельного податку у розмірі 946,01 грн. за 2012 рік (з 26.06.2012), оскільки обов'язок щодо сплати такого податку прив'язується законодавцем до моменту реєстрації права власності, а як вбачається з матеріалів справи позивачем реєстрацію права власності на нерухоме майно було здійснено 31.07.2012.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 1682-15 від 09.07.2014 в частині нарахування земельного податку за період з 26.06.2012 по 31.07.2012 винесено необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року у справі за позовом державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна